ВИМІРЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ

Методологічні основи вимірювання інфляції. Будь-яке реально існуюче явище має не тільки якісну, але і кількісну визначеність в часі і просторі. Для вимірювання інфляції необхідно забезпечити порівнянність реалізованих товарів як за характером, призначенням, так і якості, технічним рівнем.

У ролі методологічної основи вимірювання інфляції виступають цінові індекси. Разом з тим слід розуміти, що в індексах відсутній поділ причин зростання цін на інфляційні і неінфляційні. Цінові індекси вказують лише загальний напрямок зміни товарних цін і купівельної сили грошей. Саме цим визначається їх місце в навчанні про гроші і в регулюванні грошової маси.

Історично перші спроби побудови цінових індексів відносяться до XVII в.

В даний час для вимірювання купівельної сили грошей і інфляції цін пропонуються цінові індекси, розроблені Етьєном Ласпей- ресом, Германом Пааше, Ирвингом Фішером.

Індивідуальний ціновий індекс. Індивідуальний ціновий індекс являє собою співвідношення ціни товару в досліджуваному (поточному) і базисному періоді:

де /, - індивідуальний індекс ціни i-того товару; Р * - ціна товару в досліджуваному (поточному) періоді; р. ° - ціна товару в базисному періоді.

Ціновий індекс Е. Ласнейреса - міжнародно визнаний статистичний показник, який використовується для вимірювання динаміки цін (інфляції), розрахунку індексу споживчих цін. Він побудований на зіставленні цін базового обсягу реалізованих товарів (Qf):

де I L - ціновий індекс Ласпейреса; / - види товарів, що враховуються при розрахунку індексу, в значенні від 1 до п f | 0 - ціна / -то товару в базовий період часу 0; Р (- ціна i-го товару в період часу t Qf - обсяг продажів / -го товару в базовий період часу 0.

Вважається, що ціновий індекс Ласпейреса перебільшує реальну динаміку зростання цін.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >