БЕЗПЕКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ

Небезпека і безпека

Докладне дослідження загального явища безпеки дозволяє перейти до розгляду в наступних розділах її складової - національної безпеки.

Вихідною категорією в дослідженні національної безпеки є поняття «небезпека», яке в тлумачному словнику С. І. Ожегова представлено як «загроза чогось, нещастя».

Сутність небезпеки пізнається при її диференціації за різними критеріями:

  • - за джерелами;
  • - діючим силам або об'єктам їх впливу;
  • - рівнем розвитку;
  • - ступеня шкідливих наслідків, що наступають в результаті реалізації небезпеки і заподіяння шкоди особі, суспільству, державі і т.д.

Практика показує, що можна виділити три глобальні джерела всіх небезпек:

  • 1) природа;
  • 2) людське суспільство;
  • 3) створена людиною «друга природа» - світ техніки і технології.

Причому кожна з трьох названих областей може бути джерелом небезпек для двох інших і для себе самої.

Можна провести відмінність між потенційною і реально виявляється небезпекою. Перша характеризує абстрактну можливість будь-яких деструктивних впливів, які можуть і не проявитися. У другому випадку небезпека вже діє і змушує приймати відповідні захисні заходи.

Розрізняють зовнішню і внутрішню небезпеку. Зовнішня небезпека є можливість будь-якого явища або їх сукупності, які перебувають поза структурою елементів даного об'єкта і здатних при певних умовах придбати адресну спрямованість, заподіяти йому якоїсь шкоди, збиток. Внутрішня небезпека - можливість будь-якого внутрішнього структурного елементу або їх сукупності в даному об'єкті і їх здатність заподіяти зсередини якоїсь шкоди, збиток.

За розмахом і масштабами можливих негативних наслідків розрізняють небезпеки: глобальні, регіональні, національні, локальні та приватні. Небезпеки також можна класифікувати за сферами суспільного життя: військові, політичні, соціально-економічні, екологічні, медико-соціальні, інформаційні та ін.

Вплив небезпеки на певну систему можна представити у вигляді процесу, який має структуру, яка співпадає за формою зі структурою будь-якої дії. Відповідно до положень теорії відносин всяка небезпека є одним з видів таких зв'язків між взаємодіючими явищами (процесами, предметами), при розвитку протиріч між якими або при порушенні стабільності яких одна сторона (суб'єкт) може завдати шкоди, шкоди іншій стороні (об'єкту). Отже, поза цих взаємин будь-яке явище (предмет), що володіє руйнівним потенціалом, не є небезпекою для даного об'єкта.

У радянських загальних енциклопедичних виданнях поняття безпеки відносилося тільки до протидії зовнішнім загрозам. У Великій радянській енциклопедії представлено тільки поняття «безпека міжнародна». У Військовому енциклопедичному словнику і Радянської військової енциклопедії 1970-1980 рр. наводиться трактування лише прикладних видів безпеки: «безпека польотів», «безпеку плавання», «безпечний часовий інтервал». У сучасних словниках існують різноманітні тлумачення поняття «безпека», які пояснюються тим, що воно вживається стосовно до багатьох об'єктів, процесів, явищ людського життя за допомогою аналізу конкретних ознак.

На початку 1990-х рр. почали з'являтися публікації, присвячені сутності безпеки особистості, суспільства і держави. Це пов'язано з початком формування російського законодавства, що стосується сфери національної безпеки. Маючи на увазі явище «національної безпеки», в ст. 1 раніше діючого Закону РФ «Про безпеку» 1992 року була представлена формулювання «безпека» як «стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз». Закон поклав початок російських студій в сфері національної безпеки. У цей період з'являються наукові праці А. В. Возжені- кова, Ю. І. Дерюгіна, В. Л. Манілова, Г. В. Осипова, В. І. Мітрохіна, В. С. Пірумова, А. А. Прохожева, В. В. Серебрянникова, Л. І. Шершньова, С. В. Степашина і інших російських вчених.

Етимологія поняття «безпека» безпосередньо пов'язана з поняттям «небезпека», тому при формулюванні перших визначень безпеки бралося до уваги, що безпека - це перебування в захищеності, в стані, при якому не загрожує небезпека.

У більшості визначень «безпека» трактується з точки зору охоронної парадигми як стан захищеності від небезпек. Такий підхід є логічним, так як в російській мові слово «безпека» утворено за принципом антонімії за рахунок додавання приставки «без-» до слова «небезпека». Це так звана «дуальна опозиція» - безпека і небезпечність.

Однак тільки лінгвістичного тлумачення поняття безпеки недостатньо, оскільки під відсутністю небезпеки мається на увазі можливість досягнення певної ідеальної ситуації. У реальному житті завжди існували й існують небезпеки самого різного характеру. Категорія «безпека» не абсолютна, а тільки відносна і смислове значення набуває тільки в зв'язку з конкретними об'єктами або сферою людської діяльності і навколишнього світу.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >