ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ЯПОНІЇ
Японський приклад забезпечення національної безпеки, як зазначає В. І. Карпов, цікавий тим, що лідерам держави протягом тривалого історичного періоду вдалося не тільки запобігти територіальну роздробленість держави, а й успішно вирішити проблеми зміцнення національної безпеки [1] . Японський політолог Т. Іногуті під безпекою держави розуміє «наявність можливостей для свободи дій в досягненні цілей, які державі категорично необхідно захищати в разі існування прихованої або реальної, головним чином, зовнішньої і в другу чергу внутрішньої загрози» [2] .
Основним законом Японії є Конституція, що вступила в силу в 1947 р, в якій проголошуються непорушність і вічність прав і свобод громадян, підтримувана постійними зусиллями народу. У преамбулі Конституції Японії мова йде про рішучість японського народу «забезпечити безпеку і існування, покладаючись на справедливість і честь миролюбних народів світу».
У 2015 році була прийнята чергова «Біла книга з питань оборони Японії», що представляє собою доповідь про зміни в політиці щодо забезпечення безпеки та системи оборони. Вона складається з наступних розділів:
- 1) обстановка щодо безпеки навколо Японії;
- 2) оборонна політика Японії та японсько-американська система заходів щодо забезпечення безпеки;
- 3) політика щодо національної оборони Японії.
У «Білій книзі» Японії не акцентується увага на розробці заходів щодо забезпечення внутрішньої стабільності держави, оскільки внутрішня і зовнішня політика заснована на міцному суспільній свідомості загальнонаціональної ідеї про взаємну відповідальність держави і суспільства. Захищеність інтересів громадян забезпечується високим рівнем мобілізаційної готовності суспільства для вирішення кризових ситуацій.
До загроз національній безпеці в «Білій книзі» Японії ставляться: тероризм; зброя масового знищення; загроза з боку ядерних ракет Китаю, діяльність екстремістського угруповання «Ісламська держава» і ін.
Основоположним принципом політики Японії є пріоритет створення сприятливих внутрішніх і зовнішніх умов для самозбереження нації, її стабільного та незалежного розвитку, для захисту територіальної цілісності країни і суверенітету, зміцнення національного духу та ідеології.
