Навігація
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Головна arrow Географія arrow ГЕОУРБАНІСТИКА
Переглянути оригінал

ГЕОГРАФІЧНІ І ПРОСТОРОВІ ОСОБЛИВОСТІ УРБАНІЗАЦІЇ

Просторово-географічні прояви урбанізації

Швидке зростання числа міських жителів - характерна тенденція динаміки народонаселення в XX столітті. Розвиток урбанізації обумовлено природним і міграційним приростом населення міст. При цьому зростання міських поселень супроводжується зростанням площ організованою забудови житлової та соціальної інфраструктури, транспортних шляхів, промислових, складських та рекреаційних зон за рахунок розширення старих і появи нових форм урбанізованих ландшафтів.

Частка міського населення в світі і нею окремих ретиніт [43]

Мал. 13. Частка міського населення в світі і нею окремих ретиніт [43].

З середини XIX століття населення Європи і Північної Америки почало активно переміщатися в міста. У другій половині XX століття різко зросла кількість надвеликих міст і міських агломерацій з населенням понад 10 млн чол., Збільшилися абсолютні показники чисельності їхніх жителів, змінилося їх географічний розподіл. Північна Америка, Європа і Латинська Америка відносяться до числа найбільш урбанізованих регіонів світу. Особливо наочно зростання міського населення окремих регіонів світу проявився в останні 30 років XX століття (рис. 13).

Як видно з малюнка 13, на тлі загального зростання частки міського населення в світі тенденції урбанізації різних регіонів земної кулі помітно різняться. Так, з початку 1970-х років відзначається зниження приросту міського населення в Європі, Північній Америці і країнах Тихоокеанського регіону. З початку ж 1990-х років темпи урбанізації сповільнилися і в державах Латинської Америки і островів Карибського моря. У той же час в країнах Африки і Азії, для яких характерні мінімальні рівні урбанізації 1950-х роках і де знаходиться значна кількість найменш розвинених країн, спостерігається значне зростання частки міського населення. А до кінця XX століття приріст міського населення в цих регіонах був одним з найвищих в світі - практично в 2 рази.

Б країнах, що розвиваються яскраво проявляються риси помилкової урбанізації. Переважна частина городян цих країн - вчорашні сільські жителі, які часто привносять в міський уклад норми поведінки та системи цінностей, властиві уродженцям сільській місцевості. Концентрація населення, структура споживання, режим роботи транспорту і господарська діяльність в містах надають істотне вплив на навколишнє середовище. І, звичайно, в силу недосконалості промислового виробництва і транспорту в містах країн, що розвиваються, тут особливо помітно саме негативний вплив на навколишнє середовище. У той же час саме юрода здатні забезпечити добробут зростаючих мас населення планети.

Тому високі темні урбанізації в країнах, що розвиваються збережуться протягом 50 ліг, і міське населення збільшиться ще на 2 млрд чол. Але існують значні регіональні відмінності в розвитку міст, про що свідчать дані таблиці 2 [7].

Таблиця 2

Розподіл населення світу але посененіім різної величини в 1975 і 2000 роках у відсотках (7)

Регіони «ира

Сслскіс

райони

Песети юний мсісс 1 чдн. чол

поселення

1-5

вуха. чол.

Поселення більше 5 або. чол.

1975

2000

1975

: »: Про

1975

'СОО

1975

еко

Регіони З переважанням

НроМИШККНО ралипьп країн

30.0

24.0

46.8

48.1

13.9

1W

93

9.5

Райони з переважанням рамінішкііхся країн

73.2

<0.1

17.6

23.7

6.0

10.0

і

6.3

Світ в цілому

611

33.0

25.1

28.5

8.0

11.6

6.9

З середини минулого століття переміщення сільських жителів в міста, характерне як для розвинених, так і для країн, що розвиваються, прийняло такі масштаби, що іноді цю міграцію називають «великим переселенням народів XX століття». На тлі скорочення сільського населення в розвинених і країнах, що розвиваються в цілому, збільшення чисельності міських жителів в окремих регіонах світу відбувається нерівномірно. Переважна більшість городян проживає в малих і середніх містах, які розвиваються швидше, ніж великі. У регіонах з переважанням країн, що розвиваються з 1975 по 2000 роки спостерігалося зростання всіх міських поселень, причому найінтенсивніше міст чисельністю до 1 млн і від 1 до 5 млн чол., Причому найбільше живе в поселеннях з кількістю населення менше 1 млн чоловік. В регіонах, де домінують розвинуті країни, зростання міст з населенням 5 млн чол. і більш практично стабілізувався (таблиця 2).

До середини 1970-х років міські поселення світу стали поступово вступати в фази агломерирования, субурбанизации і pyp6atiu- зсщіі. Зараз йде активне розукрупнення великих міст, і об'єднання їх в мегалополіси. Свідченням диверсифікації темпів зростання міст є показник приросту міського населення, про який говорилося раніше.

Рушійними силами розукрупнення міських поселень є широка пропозиція різних видів діяльності і послуг на міських територіях, зокрема, наявність робочих місць і можливість отримати освіту. У деяких регіонах світу, особливо в Африці, великий вплив на зростання міст надають деградація земель, виснаження природних ресурсів і соціально-політичні конфлікти, які змушують сільське населення переміщатися в міста в пошуках «кращого життя», що сприяє поширенню в країнах регіону помилкової урбанізації.

У таблиці 3 наведені дані по площі, чисельності населення і національну приналежність десяти найбільших міст світу за станом на 2008 р У більшості випадків наведені в таблиці дані характеризують власне населення міст без урахування їх передмість.

Найбільші міста з чисельністю населення понад 10 млн чол. розташовані в основному в Індокитаї. Москва в списку найбільших міст посідає сьоме місце. Важливими показниками ступеня розвитку міських поселень є їх площа і щільність населення. За ним можна судити про структурно-функціональному стані міст. Відповідно більшість міст-мільйонерів є міські агломерації. Міста Шанхай, Мумбай (до 1995 р - місто Бомбей), Стамбул і Сан-Паулу можна розглядати як мегалополіси (таблиця 3). На малюнку 14 представлено населення найбільших міст світу разом з передмістями в розрізі основних географічних регіонів (виділене) станом на 2011 р [43].

Якщо вважати найбільшими міста з чисельністю населення понад 10 млн чол., То в 1990 році 9 з 10 найбільших міст світу перебували в Північній Америці і Європі. У теперішній же час промислово розвинені країни представлені лише такими містами, як: Лос-Анджелес, Нио-Йорк, Токіо (рис. 14).

Абсолютними лідерами за кількістю міст-мільйонерів в 2011 році були регіони з переважанням країн, що розвиваються: Індокитай (5 міст) і Азія (9 міст). З регіонів, де домінують економічно розвинені країни, найбільше міст-мільйонерів в Європі (4 міста, включно з містом Стамбул) і Північній Америці (4 міста). Якщо ж говорити про абсолютну чисельності населення міст, то тут безперечними лідерами є міста Індокитаю і Азії - в кожному з них у 2011 році проживало близько 10 млн чол. (Рис. 14).

Не менш показовим є малюнок 15 17]. Це панорамний знімок Землі в нічний час, складений з сполучених космічних знімків із супутників Національного управління але повітроплавання і дослідженню космічного простору США (NASA). На знімку добре видно вогні найбільших міст, міських агломерацій і мегалополісів світу.

Таблиця 3

Десятка найбільших міст світу в 2008 р (за даними World Gazetteer, http: // world-gazctteer .com)

Місце

Місто

Населення.

чол,

Плоішь

(км ? >

густина

нкслсіія

(H & Ti'HM 1 )

Країна

1

хитатися

15 584 627

1 600

9 740

Кіган

2

Мумбай (до 1995 р Бомбей)

13 662 88 $

603

22658

Індія

3

Карачі

12 461 42)

3 530

3 530

Пателі

4

Буішс-Айрес

12 127814

ApiciiiHta

5

Делі

II 954 217

14 (10

8 539

Індія

6

вабив *

10 993 374

Філіппіни

7

МОСО

10 555 512

1080

9 774

Россі »

8

Стамбул

10 460 43)

1970

5 310

Туреччина

9

Саї-П * уду

10 28783)

1 520

6 768

Бра) илн 1

10

Дата

10 083 974

200

50420

Бангладеш

Розподіл населення тридцяти найбільших містечко світу але географічними регіонами у 2011 році [43)

Мал. 14. Розподіл населення тридцяти найбільших містечко світу але географічними регіонами у 2011 році [43).

Вогні яскраво опромінюють східні райони США і східне узбережжя Латинської Америки, Західної Європи, Індію, східне узбережжя Китаю і Японію, де сконцентровані найбільші міські агломерації і мегалополіси. Окремі великі міста видно на західному узбережжі Австралії і на півдні африканського континенту. Добре видно, що всередині континентальні райони Африки, Азії, Австралії та Південної Америки майже не висвітлені, так як це переважно малонаселені і сільські території (рис. 15).

Підводячи підсумок, можна сказати, що урбанізація представляє собою процес антропогенної зміни географічного простору, відмітними рисами якого є:

  • - формування агломерацій і мегалополісів в результаті диференціації праці і посилення зв'язків в системах розселення:
  • - поширення міського способу
Найбільші міста, міські агломерації та мегалополіси Землі в нічний час [7)

Мал. 15. Найбільші міста, міські агломерації та мегалополіси Землі в нічний час [7).

життя зі специфічними формами спілкування, культурою і системою цінностей;

- розвиток нових соціально-економічних функцій міст.

По суті, ці риси можна розглядати як просторово-географічні прояви сучасної урбанізації.

 
Переглянути оригінал
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук