БАГАТОЗНАЧНІСТЬ

Одна з основних труднощів однакового розуміння говорять одне одного пов'язана з тим, що слова, як правило, багатозначні, мають два і більше значень.

Словник сучасної російської літературної мови вказує сімнадцять різних значень самого звичайного і ходового дієслова «стояти» з виділенням всередині деяких значень ще й ряду відтінків: «перебувати на ногах», «бути встановленим», «бути нерухомим", "не працювати», «тимчасово розміщуватися »,« займати бойову позицію »,

«Захищати», «стійко триматися в бою», «існувати», «бути в наявності», «утримуватися» і т. Д.

У прикметника «новий» - вісім значень, серед яких і «сучасний», і «наступний», і «незнайомий» ... Коли щось називається «новим», не відразу зрозуміло, що конкретно мається на увазі під «новизною» : чи то радикальний розрив зі старою традицією, то чи чисто косметичний пристосування її до нових обставин. Неоднозначність «нового» може бути причиною помилок і непорозумінь, як це показує таке міркування, перекваліфіковуються новатора в консерватора: «Він підтримує все нове; нове, як відомо, - це тільки добре забуте старе; значить, він підтримує всяке добре забуте старе ».

Є слова, які мають не просто кілька різних значень, а цілу серію груп значень, слабо пов'язаних один з одним і що включають десятки окремих значень. Таке, наприклад, звичайне слово «життя». По-перше, життя - це «буття», «існування» на відміну від смерті; по-друге, це «розвиток», «процес», «становлення», «досягнення»; по-третє, є величезна кількість областей, у кожній з яких дуже мало спільного зі всякою іншою: органічна і неорганічна життя, громадська, культурна, богемна і т. д .; по-четверте, під життям розуміється певного роду розпорядок чи уклад: життя столична, периферійна, яскрава чи буденна, театральна або профспілкова і т. д .; по-п'яте, життя - це «пожвавлення», «підйом» або «розквіт життєвих сил», а також перебіг або час життя: «раз в житті», «зоря життя», «на все життя» і т. д. Різноманітність значень слова «життя» настільки велике, що навіть тавтологія «життя є життя" не здається беззмістовною, порожньою: два входження в неї даного слова звучать як ніби по-різному.

Переважна більшість слів багатозначно. Між деякими їхніми значеннями важко знайти щось спільне (скажімо, «глибокі знання» і «глибока западина» є «глибокими» в абсолютно різному сенсі). Між іншими ж значеннями складно провести різницю. При цьому найчастіше близькість і переплетення значень характерні саме для ключових слів, що визначають значення мовного повідомлення в цілому. Багато в чому це властиво і філософського, і науковому мови.

Багатозначність не перешкоджає успішному функціонуванню природної мови. Найчастіше ми її навіть не помічаємо. «Хіба для нас представляє якусь трудність, - писав вітчизняний психолог А. Р. Лурія, - коли один раз ми читаємо, що під воротами зупинився екіпаж, а іншим разом з тією ж легкістю чуємо, що" екіпаж корабля відважно проявив себе в десятибальною штормі ". Хіба "опуститися по сходах" ускладнює нас в розумінні розмови, де про кого-то кажуть, що він морально "опустився"? І, нарешті, хіба заважає нам те, що "ручка" може бути одночасно і ручкою дитини, і ручкою двері, і ручкою, якою ми пишемо, і бог знає чим ще? .. Звичайне застосування слів, при якому відволікання і узагальнення грають провідну роль, часто навіть не помічає цих труднощів або проходить повз них без будь-якої затримки: деякі лінгвісти думають навіть, що вся мова складається з одних суцільних метафор і метонімій, хіба це заважає нашому мисленню? »Багатозначність - природна і невід'ємна риса звичайного мови. Сама по собі вона ще не недолік, але таїть в собі потенційну можливість логічної помилки.

У процесі спілкування завжди передбачається, що в конкретному міркуванні сенс входять до нього слів не змінюється. Якщо ми почали говорити, припустимо, про зірок як небесних тілах, то слово «зірка» має, поки ми не залишимо цю тему, позначати саме ці тіла, а не зірки на погонах або ялинкові зірки.

Вимога, щоб кожне мовне вираз, що використовується в процесі спілкування, було ім'ям одного і того ж об'єкта (і значить, не було багатозначним), називається принципом однозначності.

Як тільки цей принцип порушується, виникає логічна помилка, іменована Еквівокація. Така помилка допускається, наприклад, в умовиводі: «Миша гризе книжку; але миша - іменник; отже, іменник гризе книжку ». Щоб міркування було правильним, слово «миша» повинен мати одне значення. Але в першому реченні воно позначає відомих гризунів, а в другому - вже саме слово «миша».

Помилки і непорозуміння, в основі яких лежить багатозначність слів або виразів, досить часті і в звичайному спілкуванні, і в науковій комунікації. Найкраще проаналізувати їх на конкретних прикладах.

Почнемо з найпростіших і очевидних з них.

«Кожен метал є хімічним елементом; латунь - метал; значить, латунь - хімічний елемент ».

«Кожна людина - коваль свого щастя; є люди, які не є щасливими; значить, це їх власна вина ».

«Старий морський вовк - це дійсно вовк; всі вовки живуть у лісі; таким чином, старі морські вовки живуть у лісі ».

У першому умовиводі в двох різних сенсах використовується поняття «метал», у другому - «щасливий», в третьому - «вовк».

Багатозначність обігрується і в такий загадці: «Голова - як у кішки, ноги - як у кішки, тулуб - як у кішки, хвіст - як у кішки, але не кішка. Хто це? »Відповідь:« кіт ». Слово «кішка» позначає і всіх кішок, і тільки кішок-самок.

У багатьох країнах для виписки всіляких рахунків застосовується ЕОМ. Один підприємець не користувався деякий час енергією від міської електростанції. Але тим не менше він отримав рахунок від електронного бухгалтера. Рахунок цілком справедливий - на 0,00 марок.

Оскільки такий рахунок оплачувати безглуздо, підприємець кинув його в сміттєвий ящик. Незабаром прийшов другий рахунок, за ним третій - з грізним попередженням. Не чекаючи штрафу, підприємець послав чек на 0,00 марок. ЕОМ заспокоїлася.

Тут двозначно слово «рахунок». Для підприємця рахунок на 0,00 марок - це зовсім не рахунок, для ЕОМ це звичайний рахунок, і він, як і будь-який інший, повинен бути оплачений.

Письменник початку минулого століття В. І. Дорошевич, свого часу прозваний королем російського фейлетону, вдало використовував багатозначність слів звичайної мови в сатиричному оповіданні «Справа про людоїдство». П'яний купець Семіпудов бешкетував на базарі. Під час арешту, щоб додати собі вагу, він похвалився, що минулого вечора «їв пиріг з околодочним наглядачем». Але у поліцмейстера Отлетаева, як на гріх, виявився рапорт про зникнення околодочного наглядача Силуянова. Виникла підозра, що він з'їдений в пирогах. Закрутилося справу, пішли допити з пристрастю; масові арешти. Зрештою гультяїв-наглядач знайшовся, але нещасний купець, звинувачений в людоїдство, вже був засуджений на каторгу за законами воєнного часу.

Німецький письменник Бертольт Брехт поширив в 1964 р серед письменників анкету «Труднощі опису сьогоднішньої дійсності». У більшості відповідей на неї говорилося про нестійкість значень слів, найбільш широко використовуваних в суспільному житті.

«Втім, і слово істина сьогодні плаває, - писав один з відповідальних, - точно так само, як свобода, справедливість, терпимість, віра, честь і багато інших, під карантинним прапором; ці поняття все разом і кожне окремо отруєні - ідеологією, прагматизмом і всякого роду інсинуаціями ». Інший відповідав висловив свої побоювання щодо слова «істина» так: «Боюся, що саме слово вже стоїть криво, схиляючись до протилежності того, що воно могло б означати, - до брехні».

Таким чином, в певних умовах багатозначність і нестійкість значень слів можуть представляти соціальну небезпеку.

 
Переглянути оригінал
< Попер   ЗМІСТ   ОРИГІНАЛ   Наст >