Навігація
Головна
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка. Теоретична педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Едукаційна система

Система - це умовно ізольована від інших собі подібних частина дійсності. Педагогічна теорія зробила великий крок вперед, навчившись представляти Едукаційна процес у вигляді сукупності динамічних (тобто розвиваються) систем. Крім виділення складових компонентів, динамічне представлення дозволяє виділити і проаналізувати численні зв'язки і відносини між компонентами, а це головне в практиці управління Едукаційна процесом.

Кожен процес являє собою систему. У найбільш загальному уявленні Едукаційна система - це певний порядок в розташуванні і зв'язку складових компонентів, що визначають встановлений порядок здійснення навчання-виховання. Едукаційна система це упорядкована сукупність взаємопов'язаних компонентів (елементів), що характеризують в найбільш загальному, інваріантному (тобто постійному, незмінному) вигляді всі складові процесу, який вона описує.

Найважливіші характеристики Едукаційна систем - цілісність і стійкість. Якщо деяка сукупність елементів такої цілісністю і стійкістю не володіє, то їх об'єднання системою називати не можна.

Вживалися паралельно поняття "педагогічний процес" і "педагогічна система" багатоликі й багатозначні. Нерідко вони персоніфікуються і використовуються для характеристики плідної наукової та практичної діяльності великих педагогів. Кажуть, наприклад, про педагогічних системах Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського.

Коли обговорюють педагогічний процес і педагогічну систему загальноосвітньої, професійно-технічної, вищої школи, освіти дорослих та подібне, ми бачимо вживання даних понять вже в іншому сенсі - для позначення і характеристики вертикального зрізу педагогічної діяльності залежно від розглянутого рівня освіти.

Нерідко поняття "система" застосовують для характеристики діяльності конкретного навчального закладу (кажуть, наприклад, про навчально-виховній системі природничо-математичного ліцею) або навіть окремого, чимось прославився викладача (система вчителя В. Палтишева, система директора В. Караковський).

Структура

Кожна система має структурою. Структура (від лат. Structure - будова) - це наявність і розташування компонентів (частин, елементів) в системі. Структуру системи складають виділені за певним критерієм компоненти, а також зв'язки між ними. Для педагогіки розуміння зв'язків між елементами системи найважливіше, бо, тільки знаючи, що з чим і як пов'язано в Едукаційна процесі, можна зрозуміти, як він буде функціонувати і до яких результатів призведе.

Слід підкреслити, що зв'язки в Едукаційна системах не схожі на зв'язки між компонентами в інших динамічних системах. У Едукаційна процесі діяльність педагога виступає в органічній єдності з знаряддями і засобами його праці. Об'єкт педагогічної діяльності - навчаний, він же суб'єкт. Це накладає додаткові умови на виділення, аналіз і оптимізацію Едукаційна систем.

Яка ж структура Едукаційна системи? У найбільш загальному, класичному уявленні Едукаційна система - це єдність трьох складових - учня, педагога, предмета (рис. 5).

Учень (учень, якого навчають, школяр, вихованець, ховуваний, студент, слухач і т.д.) - особа, яка добивається знань, виховання, розвитку. Учитель (наставник, майстер, професор і т.д.) - особа, що володіє знаннями про предмет, що володіє майстерністю навчання. Предмет вивчення - це природа, суспільство, мораль, знання в певній галузі, шкільний або вузівський курс, предмет, програма, тема і т.д. У найбільш загальному вигляді як предмета виступають розвиток, формування, виховання, навчання або їх елементи.

Те, що відбувається в Едукаційна системі, можна описати таким чином. Учень бажає опанувати предметом - чогось навчитися, придбати більш високий рівень розвитку, вихованості. Найчастіше він шукає вчителя, який володіє знанням предмета, укладає з ним договір про співпрацю (допомоги). Починається процес, метою якого є запроектований результат. Процес триває до тих пір, поки продукт не створений.

Едукаційна система

Рис. 5. Едукаційна система

Чи можна звести цю систему до двох складових і обійтися, скажімо, без учителя? Можна, навіть до одного. Навчання, розвиток, формування можливо і без участі вчителя, яким у цьому випадку стає природа, суспільство, праця, життя. Сама людина стає для себе вчителем. А якщо людина позбавлена не тільки вчителі, але навіть предмета (абсолютно дикий, але тим не менш можливий випадок), то все необхідне він витягає із себе, стаючи для себе не тільки вчителем, а й джерелом (предметом) пізнання.

Однак процес пізнання без вчителів - дуже тривалий, важкий, не гарантує успіху, а іноді просто неможливий. Навіть самий обдарована людина не зможе за своє коротке життя пізнати хоча б прості таємниці буття, якщо не знайде собі вчителя. Щоб прискорити оволодіння знаннями, людство придумало школи, де допомога спраглим науки надають професійні наставники. Шлях пізнання предмета значно скорочується, певний мінімальний результат гарантований завжди.

Велика і відповідальна роль вчителя. Адже учень переймає у нього не тільки знання, але здебільшого його ставлення до життя, його погляди, цінності й орієнтації. Особистий вплив присутній завжди. Багато видатних людей стверджують, що конкретні знання вони давно забули, але на все життя зберегли ті установки, якими супроводжувалося викладання.

Отже, Едукаційна процес постає перед нами у вигляді великої і складної динамічної системи, що об'єднує в собі численні складові процеси і складається з безлічі менших систем (підсистем). У цій системі воєдино злиті процеси формування, розвитку, виховання і навчання разом з усіма умовами, формами і методами їх здійснення. Відзначимо, що загальна система за своїми властивостями не зводиться до жодної зі своїх підсистем, якими б великими і самостійними вони не були.

Едукаційна процес складно представляти і аналізувати як загальну систему. Зазвичай його розривають на частини, кожну з яких розглядають окремо у вигляді відокремленої системи. У зв'язку з цим Едукаційна процес описується безліччю підсистем. Системний аналіз зобов'язує кожного разу уточнювати, про яку саме систему йдеться. Наприклад, Едукаційна процес як система не ідентичний системі протікання процесу. В якості систем, в яких протікає педагогічний процес, може виступати система народної освіти, взята в цілому, або школа, клас, навчальне заняття та ін. Кожна з цих систем функціонує в певних зовнішніх умовах: природно-географічних, громадських, виробничих, культурних. Є й специфічні для кожної системи умови. До внутришкольную, наприклад, відносяться матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, естетичні й інші умови. Все це враховується і уточнюється при системному аналізі.

Щоб аналізувати Едукаційна процес як систему, необхідно встановити критерій аналізу. В якості такого критерію може виступати будь досить вагомий показник процесу, умов його протікання або величини досягнутих результатів. Важливо, щоб він відповідав цілям вивчення системи. Аналізувати систему по всіх теоретично можливим критеріям не тільки важко, але й марно. У цьому немає ніякої потреби. Дослідники та практикуючі педагоги вибирають тільки такі критерії, за якими проглядаються найбільш важливі зв'язки, забезпечується проникнення вглиб і пізнання невідомих раніше закономірностей.

Яку мету переслідує, наприклад, студент, вперше знакомящийся з Едукаційна процесом? Природно, він має намір насамперед зрозуміти загальну будову системи, взаємозв'язки між її головними компонентами, тому й критерій виділення повинен бути відповідним, відповідати наміченої мети. Для виділення системи та її структури скористаємося відомим в науці критерієм рядоположенности, що дозволяє виділити в досліджуваній системі основні складові частини і їх розташування. Не забудемо, що при аналізі ми завжди будемо мати накладені один на одного (або подразумевающие таке накладення) систему Едукаційна процесу та систему, в якій він здійснюється. У якості останньої виступатиме "школа".

Компоненти системи, в якій протікає Едукаційна процес, - педагоги, виховувані, предмет, засоби, умови виховання. Сам процес характеризують цілі, завдання, зміст, методи, форми взаємодії педагогів і виховуваних, що досягаються при цьому результати. Це і є утворюють Едукаційна систему компоненти - цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний.

Цільовий компонент процесу включає все різноманіття цілей і завдань педагогічної діяльності: від генеральної мети (всебічного та гармонійного розвитку особистості) до конкретних завдань формування окремих якостей або їх елементів. Змістовний компонент відображає зміст, вкладений як в загальну мету, так і в кожну конкретну задачу, а діяльнісний - взаємодія педагогів і виховуваних, їх співробітництво, організацію та управління процесом, без яких не може бути досягнутий кінцевий результат. Цей компонент в літературі називається ще процесуальним, компонент процесу відображають ефективність його протікання, характеризує досягнуті зрушення відповідно до поставленої метою. У сучасній педагогіці все частіше вживається поняття "продукт".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук