Оцінки петровських реформ

Безумовно, не все було просто в історії Росії до моменту приходу Петра I до влади. Його реформи мали реальні коріння в минулому, в традиціях влади і підпорядкування Росії. Петро змусив Росію здійснити гігантський стрибок відразу через кілька етапів розвитку, які вона рано чи пізно пройшла б.

Іноді Петра I називають революціонером на троні, а його реформи - революцією згори, але революційність царя мала в цілому, як це не парадоксально, консервативний характер. Модернізація держави заради консервації основоположних принципів самодержавно-кріпосницької системи - ось що виявилося кінцевою метою. Іншими словами, реформи Петра I не так сприяли якнайшвидшому розвитку Росії у напрямку до капіталізму, скільки зміцнювали феодальні підвалини.

Традиційна історіографія петровської епохи не виходить, як правило, за рамки двох точок зору на діяльність Петра, що склалися в XVIII в. та існуючих до теперішнього часу: за і проти його перетворень (табл. 13). Петро - великий державний діяч, творець могутньої імперії, людина, завдяки якій Росія пішла шляхом світової цивілізації. Такий погляд відстоювали російські вчені-історики В.Н. Татищев, М.В. Ломоносов, Н.Г. Устрялов, С.М. Соловйов. Петро - руйнівник російських національних підвалин, а його реформи "блискуча помилка". Так характеризували його діяльність не менш відомі історики М.М. Щербатов, Н.М. Карамзін, а також слов'янофіли XIX ст. (К.С. Аксаков, А.С. Хомяков). Не так різко, але вельми критично оцінювали Петра історики кінця XIX - початку XX ст. (В.О. Ключевський, П.Н. Мілюков, Н.П. Павлов-Сильванський, С.Ф. Платонов). Вони вважали невиправданими жорсткі прийоми проведення петровських реформ. Багато зусилля Петра I, на їхню думку, виявилися не тільки безплідними, але й шкідливими, зокрема соціальні заходи утруднили і без того нелегкий шлях Росії до вільного громадянського суспільства.

У післяреволюційної вітчизняній історіографії, присвяченій Петру I і його епохи, переважно підкреслювався в цілому прогресивний характер петровських перетворень відповідно до класовими оцінками історичного минулого нашої країни і робився акцент на обгрунтованість революційно-репресивних заходів проведення реформ, проте завжди вказувалося, що все це здійснювалося в рамках феодально-кріпосницького ладу і було спрямоване на його модернізацію. Такі оцінки простежуються в роботах Л.Г. Безкровного, В.І. Буганова, Н.Н. Молчанова, Н.І. Павленко, Є.В. Тарле та ін.

Дещо осібно стоять роботи сучасного історика Є.В. Анісімова, в яких, на наш погляд, найбільш адекватно відображена суть петровських перетворень. Великі реформи, на його думку, породили соціальну стагнацію, заклали в суспільний розвиток протиріччя, чреваті потужним соціальним вибухом. І, може бути, затвердження цього історика про те, що Петро створив "тоталітарна держава" і був "типовим технократом", викличуть неприйняття і суперечки, але тим не менш змусять задуматися і щось переоцінити в своїх поглядах.

В цілому ж полеміка про Петра I і його реформи, мабуть, не закінчена і сьогодні і триватиме, проектуючи на нинішній етап розвитку Росії.

Таблиця 13

Оцінки петровських перетворень

Історіографія

Оцінки

XVIII-XIX ст.

Західники (В.Н. Татіщев, М.В. Ломоносов, Н.Г. Устрялов, С.М. Соловйов).

Слов'янофіли, (К.С. Аксаков,

А.С. Хомяков). Деякі історики (М.М. Щербатов, Н. М. Карамзін)

Прихильники петровських реформ, завдяки яким Росія стала великою державою і долучилася до європейської цивілізації.

Противники петровських реформ, через яких були зруйновані національні російські підвалини

XX ст.

Є.В. Тарле, Н.Н. Молчанов, В.І. Буганов, Н.І. Павленко та ін.

Петровські перетворення оцінювалися як прогресивні в рамках класових визначень історичного минулого

Сучасна

Є.В. Анісімов, А.Б. Каменський

Реформи Петра I були суперечливі, проводилися насильно-репресивними методами і привели до перенапруження народних сил

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >