Економічна ефективність природоохоронної діяльності

Визначення ефективності природоохоронних є одним з основних питань економіки навколишнього середовища.

Під природоохоронною діяльністю розуміється комплекс цільових заходів щодо запобігання шкоди довкіллю, з ліквідації наслідків нанесеного раніше збитку, а також управління, контроль, просвітницька робота, освіта в галузі охорони навколишнього середовища.

У разі тісного переплетення виробничої та природоохоронної діяльності до останнього належить діяльність, спрямована в кінцевому рахунку не на створення товарної продукції, а на поліпшення якості навколишнього природного середовища.

Ефективність будь-якої діяльності визначається відношенням отриманого результату (ефекту) до виробленим затратам.

Розглянемо особливості макроекономічної структури природоохоронних витрат. Нагадаємо, що природоохоронні витрати - це видатки на заходи природоохоронного значення: охорону від забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, землі від забруднення відходами, рекультивацію земель, витрати на ведення лісового господарства і т.п. У практиці економічного аналізу розрізняють дві категорії витрат природоохоронного призначення: поточні і капітальні.

Капітальні витрати являють собою гроші, упредметнені в основних засобах і матеріальних оборотних коштах екологічного призначення. Насамперед це державні капітальні вкладення на будівництво об'єктів і споруд з охорони водних ресурсів та повітряного басейну, земель, мінеральних ресурсів і ресурсів тваринного світу. Капітальні вкладення в природоохоронні фонди можуть досягати значних розмірів: наприклад, витрати на газо-пилоочисного обладнання складають більше 20% вартості основного технічного обладнання. Крім державних капіталовкладень на природоохоронні заходи здійснюються капіталовкладення комплексного характеру. Це витрати власних коштів підприємств, які мають загальновиробничі спрямованість при одночасному природоохоронному ефекті (витрати на вдосконалення техніки і технології, на організацію виробництва в напрямку комплексності використання сировини, на створення санітарно-захисних зон).

Величина капітальних витрат екологічного призначення залежить від галузевих особливостей виробництва. Наприклад, в будіндустрії вони складають 0,9% від капітальних витрат загального призначення, а в чорній металургії - 4,6%. Крім того, величина капітальних вкладень залежить від специфіки природного об'єкта: найбільше витрат припадає на охорону та раціональне використання водних ресурсів, на охорону повітряного басейну.

Обсяг капіталовкладень змінюється по роках, галузям, природним об'єктам, а також по регіонах.

До поточних витрат відносяться витрати на утримання та обслуговування основних засобів природоохоронного призначення, а також витрати на оплату сторонніх послуг, пов'язаних з охороною навколишнього середовища (екологічний аудит, залучення експертів і т.д.). До складу витрат на утримання природоохоронних споруд входять витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, поточний та капітальний ремонти, амортизаційні відрахування, енергетичні витрати і т.д. Питома вага природоохоронних поточних витрат у загальних витратах на виробництво товарної продукції коливається в межах 0,2-3%.

В цілому поточні витрати з охорони навколишнього середовища перевищують розміри капітальних вкладень майже в три рази, при цьому співвідношення по повітряному басейну становить 5: 1, з водних ресурсів - 4: 1.

Тепер перейдемо безпосередньо до методики визначення економічної ефективності природоохоронних витрат.

Як було зазначено вище, під економічною ефективністю слід розуміти відносну величину перевищення отриманих фінансових результатів над зробленими витратами.

Згідно з типовою методикою, розрахунок економічної ефективності природоохоронних заходів грунтується на зіставленні витрат на їх здійснення з економічним результатом, досягнутим завдяки цим заходам. У даному випадку мова йде про категорії економічного ефекту, що досягається в результаті проведення природозахисних заходів.

Встановлено, що природоохоронні витрати в 1-2% від ВНП запобігають шкоду в розмірі 3-5% обсягу ВНП (причому, тільки від забруднення атмосфери).

Оцінка економічної ефективності природоохоронних витрат має особливості, які проявляються у відмінностях видів ефекту, а також в методах їх визначення. Необхідно враховувати наступні обставини.

По-перше, якщо природоохоронні витрати забезпечують приріст прибутку, то ефект від витрат виражається у вигляді запобігли втрат і додаткових витрат, що виникають в результаті забруднення.

По-друге, регіональний характер ефекту природоохоронних заходів вимагає зіставлення витрат усіх природокористувачів даній території.

І по-третє, велика частина соціальних результатів важко піддається вартісній оцінці.

Відповідно до існуючої методикою розрізняють первинний ефект і кінцевий комплексний соціально-економічний ефект від заходів з охорони навколишнього середовища.

Первинний ефект полягає в зниженні забруднення навколишнього середовища і поліпшення її стану і проявляється у зниженні обсягів забруднень і концентрацій шкідливих домішок в атмосфері, водному середовищі та грунті. Враховуючи необхідність поєднання економічних та екологічних інтересів підприємств, первинний ефект слід висловлювати безпосередньо у вигляді приросту продукції, випущеної без порушення екологічних норм.

Кінцевий ефект виражається в підвищенні рівня життя населення, ефективності виробництва. При цьому економічні результати проявляються як приріст чистої продукції, зниження втрат сировини і матеріальних ресурсів, економія витрат у невиробничій сфері, зниження витрат з особистих коштів.

Соціальний ефект проявляється у зниженні захворюваності населення, поліпшенні умов відпочинку, збереженні природних ресурсів, що мають естетичну цінність. Специфіка соціального ефекту природоохоронної діяльності укладена в переважному значенні його якісних характеристик. Однак соціальний ефект може бути врахований і в економічних показниках: економія витрат на лікування, виплати за лікарняними листками та ін.

Методика передбачає розрахунок загальної (абсолютної) і порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність витрат на охорону навколишнього середовища визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів на різних рівнях господарювання (держава, регіон, галузь, підприємство).

Порівняльна ефективність витрат необхідна для економічного обґрунтування та відбору найбільш прийнятних (оптимальних) варіантів заходів природоохоронного значення.

Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних заходів визначається як відношення повного економічного ефекту до приведеними витратами на здійснення заходів:

де - повний економічний ефект / -го виду нау-му об'єкті; С - поточні витрати; К- капітальні витрати; Еп - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, рівний 0,12.

Повний економічний ефект встановлюється на основі розрахунку величини запобігання шкоди. Вона вимірюється різницею оцінок економічного збитку від забруднення навколишнього середовища до і після проведення природозахисних заходів. Або як економічний ефект, розрахований за формулою

де / - економічний ефект або приріст національного доходу; С0 - повні народногосподарські витрати до проведення природозахисних заходів; С - повні народногосподарські витрати після проведення природозахисних заходів.

Порівнювані варіанти природозахисних заходів повинні бути приведені в порівнянний вид або за обсягом екологічно чистої продукції, або по нормативному показнику якості навколишнього середовища. Показником економічної ефективності порівнюваних варіантів є мінімум сукупних витрат (виробничого та природоохоронного призначення):

де К - капіталомісткість по кожному варіанту; С - поточні витрати по кожному варіанту; П - пріродоемкость продукції, яку характеризують показники водоемкости, землеемкости, величини утворюваних відходів тощо

З позицій глобального еколого-економічного підходу в основі вимірювання економічної ефективності природоохоронних заходів знаходиться екологічно чиста продукція. В даному випадку ставляться завдання припинення (перепрофілювання) екологічно небезпечного виробництва не тільки як соціально неефективного, але і як нерентабельного з економічної точки зору (через відсутність попиту на екологічно "брудну" продукцію).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >