Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Фінанси підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Товариство з додатковою відповідальністю

Товариство з додатковою відповідальністю є різновидом товариства з обмеженою відповідальністю: на нього поширюються тс ж правила, що і на товариство з обмеженою відповідальністю.

Існує одна дуже важлива особливість - при недостатності майна даного суспільства для задоволення претензій його кредиторів учасники товариства можуть бути притягнуті до майнової відповідальності, причому солідарно один з одним. Однак розмір цієї відповідальності обмежений, він стосується не всього особистого майна, що характерно для повних товаришів, а лише його частини - однакового для всіх кратного розміру і сум внесених вкладів. З цієї точки зору таке суспільство займає проміжне положення між товариствами і товариствами.

Переваги товариства з обмеженою відповідальністю:

• можливість швидкого акумулювання значних грошових коштів;

• може бути створене однією особою;

• члени суспільства несуть обмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства.

Недоліки товариства з обмеженою відповідальністю полягають в тому, що статутний капітал не може бути менше величини, встановленої законодавством. Суспільство менш привабливо для кредиторів, оскільки члени суспільства несуть тільки обмежену відповідальність за його зобов'язаннями.

Акціонерне товариство

Згідно ГК РФ акціонерним товариством (АТ) визнається товариство, статутний капітал якого розділений на певне число акцій; учасники акціонерного товариства не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості приналежних їм акцій.

Основним установчим документом АТ є його статут. Статут повинен містити:

• повне та скорочене фірмове найменування АТ;

• місце знаходження;

• тип АТ (відкрите чи закрите);

• кількість, номінал, категорії акцій і типи привілейованих акцій, права власників акцій кожної категорії;

• розмір статутного капіталу;

• структуру і компетенцію органів управління АТ та порядок прийняття ними рішень;

• порядок підготовки і проведення загальних зборів акціонерів, перелік питань, для вирішення яких необхідна кваліфікована більшість голосів або одностайність;

• відомості про філії та представництва та ін. Акціонерне товариство підлягає реєстрації в органі, що здійснює реєстрацію юридичних осіб, відповідно до закону про державну реєстрацію юридичних осіб. АТ вважається створеним з моменту реєстрації.

АТ несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном і не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.

Акціонерні товариства можуть бути відкритими і закритими.

Акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів, визнається відкритим АТ. Таке АТ вправі проводити відкриту підписку на випущені їм акції та їх продаж на умовах, встановлених законом та іншими правовими актами.

Акціонерне товариство, акції якого розподіляються тільки серед його засновників або іншого заздалегідь визначеного кола осіб, визнається закритим АТ. Таке суспільство не має права проводити відкриту підписку на випущені їм акції чи іншим чином пропонувати їх для придбання необмеженому колу осіб.

Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) відрізняється від закритого числом акціонерів. У ВАТ число акціонерів не обмежена, а в закритому - число учасників не повинно бути більше 50. (Це положення не поширюється на ЗАТ, створені до січня 1996 г.) Якщо число акціонерів ЗАТ перевищить 50 осіб, АТ повинно протягом року перетворитися у ВАТ або ліквідуватися.

Статутний капітал складається з номінальної вартості акцій, придбаних акціонерами, і визначає мінімальний розмір майна АТ, який гарантує інтереси його кредиторів. При установі АТ все акції розміщуються серед засновників. Всі акції АТ - іменні. Кількість і номінал розміщених акцій кожної категорії визначається статутом АТ.

Розмір статутного капіталу встановлюється:

для ВАТ - не менше 1000 мінімальних розмірів оплати праці на дату реєстрації товариства;

для ЗАТ - не менше 100 мінімальних розмірів оплати праці на дату реєстрації товариства. АТ може випускати звичайні і привілейовані акції. Звичайні акції є голосуючими, розмір дивіденду і ліквідаційна вартість заздалегідь не передбачаються. Привілейовані акції можуть бути декількох типів, в кожному типі - однаковий номінал і набір прав. Сумарний їх номінал не може перевищувати 25% статутного фонду. Дивіденди за привілейованими акціями і їх ліквідаційна вартість можуть бути визначені в твердій сумі, у відсотках або в іншому порядку; якщо ці умови нс визначені, вони виплачуються так само, як і для звичайних акцій.

Статутом можуть бути передбачені кумулятивні акції, дивіденди за якими (або певна частина дивідендів) у разі їх невиплати накопичуються і виплачуються згодом.

Привілейовані акції не мають голосу, за винятком випадків, передбачених у законі про АТ. Так, наприклад, з питань реорганізації та ліквідації АТ право голосу мають всі власники акцій. Статутом АТ може бути визначений порядок конвертації привілейованих акцій певного типу в акції іншого типу або у звичайні акції.

АТ має право створювати резервний фонд у розмірі, визначеному статутом АТ, але не менше 5% статутного капіталу. Він формується шляхом щорічних відрахувань (не менше 5% від чистого прибутку) до досягнення ним розміру, передбаченого статутом.

Резервний фонд призначений для покриття збитків, погашення облігацій і випуску акцій у разі відсутності інших засобів і не може бути використаний на інші цілі.

Вищим органом управління АТ є загальні збори акціонерів. У компетенцію загальних зборів входять:

• внесення змін і доповнень до статуту або затвердження нового статуту;

• реорганізація суспільства;

• ліквідація АТ, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу;

• визначення чисельності ради директорів (наглядової ради), обрання його членів і дострокове припинення їх повноважень;

• визначення граничної кількості оголошених акцій;

• затвердження або зменшення статутного капіталу;

• утворення виконавчого органу АТ, дострокове припинення його повноважень;

• обрання членів ревізійної комісії (ревізора) та дострокове припинення їх повноважень;

• затвердження аудиторської компанії;

• затвердження річних звітів, бухгалтерського балансу, рахунки прибутків і збитків, розподіл прибутків і збитків;

• встановлення порядку ведення загальних зборів, освіта лічильної комісії;

• визначення форми повідомлення інформації акціонерам та інші питання.

Рішення окремих питань може бути передано раді директорів (спостережній раді), якщо це обумовлено в статуті. Рішення приймається більшістю у 3/4 голосів власників голосуючих акцій, що приймають участь у зборах.

Рада директорів (наглядова рада) здійснює загальне керівництво діяльністю АТ, крім питань, що відносяться виключно до компетенції загальних зборів.

У виняткову компетенцію ради директорів (питання, які не можуть бути передані виконавчому органу) належить вирішення наступних питань:

• визначення пріоритетних напрямів діяльності АТ;

• скликання річного і позачергового загальних зборів акціонерів;

• затвердження порядку денного загальних зборів;

• винесення на загальні збори питань про реорганізацію АТ;

• збільшення статутного капіталу (якщо це право передбачено статутом або загальними зборами);

• розміщення облігацій та інших цінних паперів (якщо інше не обумовлено статутом);

• визначення ринкової вартості майна;

• утворення виконавчого органу АТ і дострокове припинення його повноважень, розмір винагороди виконавчого органу (якщо статутом це покладено на раду директорів);

• рекомендації щодо оплати ревізійної комісії та послуг аудитора;

• рекомендації за величиною дивідендів по акціях і порядку їх виплати;

• використання резервного та інших фондів АТ та інші питання. Члени ради директорів обираються річним загальними зборами строком на один рік (член ради може переобиратися необмежену кількість разів).

Повноваження члена ради директорів (всього складу ради) можуть бути припинені достроково за рішенням загальних зборів.

Керівництво поточною діяльністю АТ здійснюється директором (генеральним директором) або директором і правлінням, а в окремих випадках (за рішенням загальних зборів і договору, затвердженого радою директорів) - керуючим.

Переваги АТ:

корпоративна форма довела на практиці свою раціональність там, де необхідні великі капітали, великомасштабне виробництво, великий ступінь ризику і досконале законодавство;

АТ гарантовані від того, що при виході його учасників основний капітал товариства буде зменшений. Організація капіталу за допомогою відчужених (оборотних) цінних паперів - акцій - дає можливість сконцентрувати великий капітал, спочатку розпорошений серед безлічі дрібних вкладників, а також можливість швидкого відчуження і придбання акцій, особливо за допомогою біржового механізму та представницьких акцій. Забезпечує можливість швидкого, майже миттєвого переливу великого капіталу з однієї сфери діяльності в іншу у відповідності зі що складається кон'юнктурою;

АТ є провідниками прискорення НТП, так як їм під силу здійснити весь цикл "наука - виробництво";

вони мають право випускати акції (крім інших цінних паперів);

акціонер несе обмежену відповідальність (у межах своїх акцій) у разі банкрутства товариства.

До недоліків корпоративного підприємництва відносять:

відсутність можливості у всіх власників акцій брати участь в управлінні АТ, бо для реального контролю необхідно мати близько 20% акцій;

в руках окремих осіб зосереджується величезний капітал, що за відсутності належного законодавства і контролю з боку акціонерів може призвести до зловживання і некомпетентності при його використанні.

Галузева специфіка підприємств впливає:

• на склад і структуру виробничих фондів,

• тривалість виробничого циклу,

• особливості кругообігу основних і оборотних коштів,

• джерела фінансування простого і розширеного відтворення,

• склад і структуру фінансових ресурсів,

• формування фінансових резервів та інших аналогічних фондів.

Галузь являє собою сукупність підприємств, що характеризуються єдністю економічного призначення виробленої продукції, однорідністю споживаних матеріалів, спільністю технологічної бази та технологічних процесів, особливим професійним складом кадрів, специфічними умовами праці.

Основу матеріального виробництва (виробничої сфери) складають підприємства промисловості - провідної галузі економіки. Інші галузі - сільське господарство, транспорт, будівництво, зв'язок, торгівля і т.д. А основу нематеріального виробництва (невиробничої сфери) складають підприємства, що функціонують у сфері житлового і комунального господарства, пасажирського транспорту та ін.

Промисловість складається з безлічі галузей і виробництв, взаємопов'язаних між собою. Існує також поняття "промисловий (або народногосподарський) комплекс", наприклад АПК (агропромисловий комплекс), ВПК (військово-промисловий комплекс). ПЕК (паливно-енергетичний комплекс) машинобудівний, металургійний та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук