Критерії прийняття управлінських рішень

При оцінці управлінських рішень враховуються певні критерії, які характеризуються показниками, що виражають головну міру бажаного результату, яка враховується при розгляді варіантів рішення.

На ранніх етапах розвитку ринкової економіки головним критерієм економічної ефективності при прийнятті управлінських рішень була прибуток. Однак у міру розвитку суспільства критерії ефективності управлінських рішень ставали більш багатогранними. У розвинених країнах критерії ефективності прийнятих управлінських рішень повинні також враховувати екологічну і соціальну ефективність.

Очевидно, що критерії економічної ефективності управлінських рішень різноманітні та його важко звести до якогось одному показнику. Розглянемо спочатку критерії ефективності, що відносяться до об'єкта управління. Коло цих критеріїв вельми обширний.

  • 1. Загальний критерій ефективності управлінських рішень - економічні результати діяльності керованої підсистеми в цілому, тобто здійснення підприємством (або організацією) своєї місії при найменших витратах.
  • 2. Група більш приватних локальних критеріїв ефективності управлінських рішень:
    • а) найменші витрати живої праці на виробництво продукції або надання послуг;
    • б) найменші витрати матеріальних ресурсів;
    • в) найменші витрати фінансових ресурсів;
    • г) найвищі показники використання основних виробничих фондів (ОПФ);
    • д) найменші витрати;
    • е) найвища рентабельність.
  • 3. Група якісних критеріїв ефективності управлінських рішень:
    • а) високий рівень технічної оснащеності підприємства (організації);
    • б) умови праці персоналу, що ведуть до зниження напруги (втоми) працівників;
    • в) виконання замовлень, договорів (або надання послуг) в найкоротший термін при витратах в межах норми;
    • г) високу якість надаваних послуг при стабільних витратах в межах встановленої норми;
    • д) стабільність персоналу при виконанні всіх інших заданих показників;
    • е) екологічна чистота.
  • 4. Критерієм ефективності управління за певних умов може бути максимум випуску продукції або послуг.

З точки зору функціонування суб'єкта управління, тобто самої управляючої підсистеми, критеріями економічної ефективності управлінських рішень можуть бути:

  • - Швидкий збір необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;
  • - Здатність приймати оптимальне рішення в найкоротший строк;
  • - Оперативність доведення рішень до виконавців;
  • - Забезпечення чіткого виконання рішень;
  • - Здійснення комплексного контролю за виконанням рішень.

Всі ці критерії повинні бути відображені в певній системі показників ефективності.

Оцінка ефективності управлінських рішень

Для оцінки ефективності управлінських рішень на рівні окремих підприємств у різних галузях економіки використовуються певні групи показників економічної ефективності. Проте на кожному підприємстві оцінюється економічна ефективність використання матеріалів, основних виробничих фондів і оборотних коштів, інвестицій і трудових ресурсів, а також розраховується узагальнюючий показник, що характеризує економічну ефективність роботи підприємства в цілому.

Економічну ефективність рішень щодо використання матеріальних ресурсів характеризує показник матеріаломісткості продукції. Показник матеріаломісткості продукції (Ем) обчислюється звичайно як відношення матеріальних витрат (без амортизації) до вартості випущеної продукції за формулою:

Ем = МОЗ / ВП, (4.1)

де МЗ - матеріальні витрати; ВП - вартість випущеної продукції.

Зниження матеріаломісткості продукції - один з головних напрямків підвищення ефективності у промисловості та будівництві, так як витрати на матеріали складають більше половини витрат на виробництво продукції цих галузей. На кожному підприємстві існують свої резерви зниження матеріаломісткості. Зазвичай ці резерви пов'язані з впровадженням нових ресурсозберігаючих технологій, заміною дорогих матеріалів дешевими замінниками.

Економічна ефективність рішень, пов'язаних з використанням основних виробничих фондів (основного капіталу), оцінюється зазвичай за допомогою показника фондовіддачі основних виробничих фондів. До основних виробничих фондів (або основному капіталу) відносяться засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва неодноразово і, не змінюючи свою натуральну форму, переносять вартість на знову

створювану продукцію не відразу, а частинами, у міру зносу. Основні виробничі фонди включають в себе виробничі будівлі та споруди, машини, верстати, обладнання, передавальні пристрої, транспортні засоби тощо При цьому залежно від ступеня участі у виробництві основні виробничі фонди поділяються на активну і пасивну частини. Активна частина охоплює ту частину основних фондів, яка безпосередньо впливає на предмет праці: машини, верстати, обладнання тощо Пасивна частина створює умови для виробництва - це фабричні і заводські будівлі і споруди, інженерні комунікації. Показник фондовіддачі (ЕОФ) визначається відношенням вартості створеної продукції до вартості основних виробничих фондів за формулою

ЕОФ = ВП / ОФ, (4.2)

де ОФ - вартість основних виробничих фондів.

Вартість основних виробничих фондів може бути визначена по балансу (тобто без урахування зносу) або як залишкова вартість, тобто з урахуванням зносу.

Раціональне використання інвестицій оцінюється зазвичай за допомогою показника, що характеризує термін їх окупності. Показник терміну окупності капітальних вкладень (Ек), що обчислюється як відношення капітальних вкладень до приросту прибутку, який вони викликають:

Ек = К /? П, (4.3)

де К - обсяг капітальних вкладень; ΔΠ - приріст прибутку, викликаний цими капітальними вкладеннями за рік.

Найважливішим показником, що оцінює економічну ефективність діяльності персоналу, є показник продуктивності праці. Продуктивність праці на рівні окремого працівника визначається виробленням продукції в одиницю часу. На рівні підприємства (організації) в цілому показник продуктивності праці (Ет) може бути обчислений як відношення обсягу виробленої продукції до чисельності працівників, зайнятих на підприємстві, за формулою

Ет = ВП / ЧР, (4.4)

де ЧР - середньорічна чисельність працівників, зайнятих на підприємстві.

Підвищення продуктивності праці залежить від ряду чинників: від технічного рівня виробництва, кваліфікації працівників, якості і наявності в необхідній кількості матеріалів і т.д.

Матеріаломісткість, фондовіддача, оборотність оборотних коштів, окупність інвестицій і продуктивність праці - це показники, що характеризують економічну ефективність використання найважливіших видів ресурсів.

Тим часом на кожному підприємстві необхідно визначити узагальнюючий показник, що дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства в цілому. В умовах ринкової економіки таким узагальнюючим оцінним показником служить рентабельність, яка дозволяє співвіднести отриманий прибуток з витратами. Розрахункова рентабельність (Ер) обчислюється звичайно за формулою

Ер = П / С × 100%, (4.5)

де П - розрахунковий прибуток, тобто прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; С - витрати, пов'язані зі створенням і поповненням основних і оборотних коштів.

Рентабельність якісно характеризує роботу підприємства (організації) і відображає зіставлення прибутку з усіма витратами. При цьому в різних галузях на рівні окремих підприємств в методиці розрахунку показників економічної ефективності можуть мати місце специфічні особливості. До узагальнюючих оціночними показниками ефективності можна віднести і ліквідність.

В умовах постіндустріального суспільства при оцінці управлінських рішень поряд з економічною ефективністю повинна враховуватися також їх екологічна і соціальна ефективність. Більш докладно це питання розглянуто в і. 5.5.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >