Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моделювання у прийнятті рішень

Необхідність моделювання в управлінні

Модель (від лат. Modulus - міра, зразок) - це копія або аналог вивчається, або явища, що відображає істотні властивості цього процесу або явища з точки зору мети дослідження.

Моделювання стосовно менеджменту передбачає дослідження процесів і явищ, щодо яких приймаються управлінські рішення, шляхом побудови і вивчення їх моделей. Необхідність моделювання обумовлена цілим рядом причин: складністю багатьох організаційних структур, неможливістю проведення експериментів в реальному житті і орієнтацією на майбутнє.

Складність багатьох організаційних структур вимагає спрощення реальності за допомогою моделей, підвищуючи тим самим можливості людини приймати правильні рішення.

Неможливість проведення експериментів в реальному житті теж вимагає застосування моделювання, тому що перш ніж вкладати кошти у виробництво нових продуктів, необхідно обгрунтувати можливість випуску цих продуктів, можливий попит на них та ін. Наприклад, перш ніж вибрати місце для будівництва нового автомобільного заводу, треба врахувати можливу забезпеченість його робочою силою, зв'язку з суміжними підприємствами, транспортування готової продукції тощо Було б абсурдно вирішувати ці проблеми емпірично, побудувавши на кожному можливому місці по заводу.

Орієнтація на майбутнє ускладнюється тим, що майбутнє не можна спостерігати, але його можна моделювати в різних варіантах і розглядати стосовно до них альтернативні варіанти рішень.

У менеджменті прийнято виділяти фізичні ("портретні"), аналогові і математичні моделі.

Фізичні ("портретні") моделі - це зменшені або збільшені копії досліджуваних об'єктів або систем, щодо яких має приймати рішення. Наприклад, макет майбутнього підприємства, креслення проектованої будівлі і т.п.

Аналогові моделі представляють досліджуваний об'єкт аналогом, який відрізняється від цього об'єкта зовні, але відображає якісь суттєві тенденції, властиві об'єкту дослідження. Наприклад, графік, що відображає динаміку товарообігу роздрібної торгової фірми, схема організаційної структури управління тощо

Але саме широке поширення в менеджменті отримали математичні моделі. Математична модель об'єкта - його відображення у вигляді сукупності рівнянь, нерівностей, логічних відносин, об'єднуюче групи відносин елементів моделі.

Вивчення моделі, по-перше, дозволяє отримати нове знання про об'єкт планування; по-друге, дає можливість вибирати оптимальні рішення стосовно до різних ситуацій.

Математичне моделювання застосовують у тих випадках, коли управлінське рішення приймається на основі великої цифрової інформації, яка може бути легко формалізована, а мета може бути задана певним числом.

Основними етапами оптимізації управлінського рішення за допомогою математичних методів є.

  • 1. Постановка завдання.
  • 2. Вибір критерію ефективності, який повинен виражатися однозначно, наприклад певним числом, і відображати міру відповідності результатів вирішення поставленої мети.
  • 3. Аналіз і вимір змінних величин (факторів), що впливають на величину критерію ефективності.
  • 4. Побудова математичної моделі.
  • 5. Математичне рішення моделі.
  • 6. Логічна та експериментальна перевірка моделі і отриманого з її допомогою рішення.
  • 7. Розробка рекомендацій щодо практичного застосування отриманих результатів.

Математичне моделювання стосовно до прийняття управлінських рішень дозволяє описати досліджуваний об'єкт математичними засобами, тобто побудувати математичну модель даного об'єкта, прорахувати цю модель на комп'ютері і вибрати оптимальне рішення.

При побудові математичної моделі здійснюється перенесення знань про об'єкт на модель. Потім будується математична модель об'єкта, яка вирішується математичними засобами. Після чого можуть бути отримані нові відомості про моделі, які переносяться на об'єкт. І, в кінцевому рахунку, нові відомості про об'єкт піддаються верифікації. Алгоритм побудови математичної моделі представлений на рис. 4.3.

Побудова математичної моделі

Рис. 4.3. Побудова математичної моделі

Застосування математичного моделювання дозволяє:

  • • виділити і описати найбільш важливі, істотні зв'язки економічних змінних і об'єктів, що має принциповий характер;
  • • з чітко сформульованих вихідних даних і співвідношень можна отримувати висновки, адекватні досліджуваному об'єкту;
  • • отримувати нові знання про об'єкт, наприклад, оцінювати форму і параметри залежностей його змінних, найбільшою мірою відповідні наявними спостереженнями;
  • • точно і компактно викладати положення економічної теорії, формувати її поняття і висновки.

Математичні моделі, використовувані для оптимізації управлінських рішень, можна підрозділити на класи за рядом ознак, що відносяться до особливостей модельованого об'єкта, мети моделювання і використовуваного інструментарію.

Макроекономічні моделі описують економіку як єдине ціле, пов'язуючи між собою укрупнені матеріальні та фінансові показники (валовий національний продукт).

Мікроекономічні моделі описують або взаємодія різних структурних і функціональних складових економіки, або поведінку будь-якої окремої складової в ринковому середовищі.

Теоретичні моделі дозволяють вивчати загальні властивості економіки та її характерні елементи дедукцією висновків з формальних передумов.

Прикладні моделі дають можливість оцінити параметри функціонування конкретного економічного об'єкта і сформулювати рекомендації для прийняття практичних рішень. До числа прикладних відносять економетричні моделі.

Рівноважні моделі займають важливе місце в моделюванні ринкової економіки та описують стан досліджуваного об'єкта, коли результуюча різноманітних ситуацій, що прагнуть вивести його з цього стану, дорівнює нулю.

У статистичних моделях описується стан економічного об'єкта в конкретний момент чи період часу; зазвичай фіксуються значення ряду величин, що є змінними, в динаміці.

Динамічні моделі, що включають взаємозв'язок змінних величин за часом, не зводяться до простого підсумовування декількох статистичних моделей, а описують різні сили і взаємодії в економіці, які визначають у ній хід реальних процесів.

Детерміновані моделі припускають жорсткі функціональні зв'язки між змінними величинами моделі.

Стохастичні моделі допускають наявність впливів на досліджувані показники і для їх опису використовують інструментарій теорії.

На рівні організації моделювання має певні особливості. Зокрема, можна виділити раціональні моделі - це вибір альтернатив з максимальною вигодою для організації; моделі організаційно-огранічейной раціональності, коли керівник обмежений у прийнятті рішень певними можливостями організації: ресурсами, часом, можливостями виконавців і т.п .; моделі особистісно-обмеженої раціональності , коли обмеженнями при прийнятті рішень стають особисті упередження або сумніви менеджера.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук