Показники фінансової діяльності страхової організації

Для характеристики фінансової діяльності страховика крім прибутку можуть використовуватися інші абсолютні та відносні показники. У число найбільш поширених абсолютних показників входять наступні.

Кількість освоєних видів страхування. Цей показник характеризує ступінь охоплення різних галузей і видів страхування. Так, одна страхова компанія пропонує послуги лише за видами страхування іншим, ніж страхування життя, а інша - за всіма видами страхування.

Число укладених договорів страхування. Характеризує страховий портфель і ступінь охоплення страхового поля. Чим вище ця цифра, тим більше підстав вважати, що страхова компанія займає гідне місце на страховому ринку.

Сумарна страхова сума. Розраховується як сукупна сума за всіма договорами. Іноді вважається середня величина страхової суми. Характеризує прийняту страховиком відповідальність за ризиками.

Обсяг страхових премій. Відбиває розмір поточних фінансових коштів страховика, а також рівень прийнятих зобов'язань. Аналізується в динаміці в середньому по одному договору, за окремими видами страхування, по окремих підрозділах компанії і в цілому по всьому портфелю.

Сумарні виплати. Відображають обсяг виконаних зобов'язань, аналізуються в динаміці в середньому по одному договору, за окремими видами страхування, по окремих підрозділах компанії і в цілому по всьому портфелю.

Обсяги доходів і витрат. Характеризують фінансові результати страховика, аналізуються в динаміці і по факторам.

Обсяг страхових резервів. Аналізується в динаміці, за складом і структурою.

Обсяг власних коштів страховика (чистих активів). Є однією з характеристик ліквідності та платоспроможності страхової компанії. Зіставляється з об'ємом прийнятих зобов'язань, аналізується в динаміці.

Серед відносних показників, що характеризують фінансову діяльність страхової компанії і найбільш часто використовуваних, можна відзначити наступні.

Рентабельність. Розраховується як відношення балансового прибутку до статутного капіталу або до власних коштів, як відношення прибутку від страхової діяльності до суми витрат і відрахувань страхової компанії. За окремими видами страхування рентабельність розраховується як відношення прибутку, отриманого за відповідним видом страхування, до сумарної страхової суми або сумарним обсягом премій з цього виду страхування.

Рівень виплат за видами страхування. Розраховується зіставленням фактичних виплат до зібраних страхових премій.

Рівень витрат. Оцінюється відношенням витрат страхової компанії до обсягу зібраних страхових платежів.

Співвідношення прибутку за страхової та страхової діяльності. Цей показник розраховується як відношення прибутку від страхової діяльності до прибутку від страхової діяльності.

Варіант внесення страхової премії - одноразово або в розстрочку. Цей показник визначає розмір фінансового потоку за окремим договором страхування і тому робить істотний вплив на ефективність всієї діяльності страховика по страхових операціях.

Цикл актуарного управління

Надзвичайно важливим для визначення політики страхової компанії в різних областях (поширення і дизайн страхових продуктів, андеррайтинг, врегулювання страхових випадків і т.д.) є фінансовий менеджмент.

Перспективний аналіз (прогнозування) необхідний для визначення політики страхування у зв'язку з майбутніми змінами ринкової кон'юнктури, податкового режиму, страхового нагляду та інших факторів.

Ретроспективний аналіз (за даними минулого і поточних операцій) необхідний для розуміння того, як змінюється ситуація і які тенденції зміни страхового портфеля.

Для проведення подібних досліджень потрібно досить глибоко вивчити особливості проведених страхових операцій, а при цьому не обійтися без використання методів актуарного аналізу.

Історична довідка

Зв'язок фінансового менеджменту та актуарного аналізу визначається концепцією, званої цикл актуарного управління. Вона була запропонована в 1985 р австралійським актуарієм Гофордом (Goford). Спочатку ця концепція використовувалася тільки для страхування життя, а потім була поширена на інші види страхування і пенсійне забезпечення, а також на операції поза сферою страхування.

Основний зміст цієї концепції можна пояснити за допомогою рис. 11.11.

При створенні нового страхового продукту в рамках його актуарного аналізу використовуються початкові передумови, що відображають уявлення страхової компанії про майбутні операціях та умови їх реалізації.

Актуарний аналіз не повинен обмежуватися оцінкою премій і резервів. Він повинен поширюватися на докладний економічне дослідження відповідних операцій, включаючи оцінку майбутніх грошових потоків по групах договорів страхування.

Цикл актуарного управління

Рис. 11.11. Цикл актуарного управління

Зазначені грошові потоки можна аналізувати різними способами, наприклад, за допомогою критерію чистої справжньої вартості або прогнозування вектора майбутнього прибутку. Такому розрахунком відповідає блок "Прогнозування прибутку".

Ці грошові потоки та оцінки майбутнього прибутку в свою чергу використовуються для побудови фінансової моделі компанії, що включає побудову грошового потоку для можливих страхових портфелів різної структури (блок "Модель"). На цій основі оцінюються шукані величини, необхідні для аналізу впливу змін оподаткування, політики виплати дивідендів тощо

Далі оцінки, отримані в моделі, порівнюються з фактичними результатами роботи компанії. При цьому визначаються причини спостережуваних відхилень, зокрема з'ясовується, зі зміною будь актуарних передумов его пов'язано. Таким чином, виявляють інформацію про те, які фактори є основними джерелами прибутків і збитків, а отже, яким чином потрібно організовувати постійний моніторинг. Подібний моніторинг дозволяє уточнити актуарні передумови, які покладені в основу розрахунків. Таким чином, цикл замикається, забезпечуючи постійний аналіз бізнесу компанії як основу прийняття управлінських рішень.

Висновки

Дві групи ризиків, з якими має справу страхова організація, - ризики страхувальників та ризики страховика, пред'являють до змісту та структури фінансів страхової організації особливі вимоги.

Фінансові відносини, що відповідають перерозподілу відповідальності за ризик між страхувальником і страховиком, знаходять своє відображення в страхової премії (брутто-премії). Елемент брутто-премії - нетто-премія - відповідає відповідальності страховика за отриманим від страхувальника ризику, а елемент брутто-премії - навантаження - відображає витрати на ведення справи і плановий прибуток, обумовлену веденням страхових операцій.

Фінансова модель страхової організації (її бухгалтерський баланс) відображає специфіку страхової діяльності. Актив і пасив балансу містять статті і розділи, що відображають механізм страхування. Головними джерелами коштів страхової організації є власний капітал і залучені кошти.

Особливістю власного капіталу страхової компанії є те, що його основний структурний елемент - статутний капітал, вимоги до розміру якого весь час підвищуються. Особливість залучених коштів страхової компанії - те, що їх основним структурним елементом є страхові резерви.

На структуру формування фінансових ресурсів страхової компанії істотно впливає ряд факторів, результат якого - те, що основними фінансовими джерелами виконання страхових зобов'язань є страхові резерви і власні кошти страхової організації.

Діяльність страхової організації відбивається у значеннях її основних показників - доходи, витрати і фінансовий результат. Сумарний дохід страхової організації формується за рахунок доходу від страхових операцій, доходів від інвестиційної діяльності та інших доходів страховика. Витрати страховика формують собівартість страхової послуги. Для характеристики фінансової діяльності страхової організації використовуються абсолютні та відносні показники.

З метою підвищення ефективності організації страхового захисту та власного розвитку страхова компанія повинна в моніторинговому режимі проводити актуарний аналіз.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >