Формування другого приватного інвестиційного портфеля

Специфікою формування другого приватного інвестиційного портфеля в порівнянні з першим є те, що перелік активів, дозволених Вимогами для покриття страхових резервів, не включає специфічні види, пов'язані з проведенням страхових операцій. Це означає, що формування цього інвестиційного портфеля реалізується наступною послідовністю управлінських рішень (рис. 14.4).

Схема формування другого приватного інвестиційного портфеля

Рис. 14.4. Схема формування другого приватного інвестиційного портфеля

  • 1. Управлінське рішення УРЧІП2АКТ1 - вибір кращою форми отримання інвестиційного доходу. Так як ця частина активів пов'язана з виконанням страхових зобов'язань, то при виборі форми отримання інвестиційного доходу страховик керується тими ж аргументами, що й при формуванні першого приватного інвестиційного портфеля.
  • 2. Управлінське рішення УРЧІП2АКТ2 - вибір менталітету інвестиційного поведінки страховика і, як наслідок, вибір варіанта інвестиційної стратегії щодо активів, пов'язаних зі страховими зобов'язаннями. Відзначимо, що це рішення має збігатися з аналогічним рішенням при формуванні першого приватного інвестиційного портфеля.
  • 3. Управлінське рішення УРЧІП2АКТ3 - формування пріоритетною послідовності активів, які можуть бути використані для покриття частини власних коштів, пов'язаної зі страховими зобов'язаннями:

,

де αiчіп2 - актив, що входить в загальну пріоритетну послідовність і займає в ній i -е місце.

Зауважимо, що формування такої пріоритетної послідовності повинен йти з урахуванням кращою для страховика форми отримання інвестиційного доходу, обраного ним менталітету інвестиційного поведінки і відповідної інвестиційної стратегії, прийнятої відносно активів, що покривають частину власних коштів страховика, відповідальну за виконання страхових зобов'язань. При цьому страховик повинен керуватися тими ж аргументами, що й при формуванні першого приватного інвестиційного портфеля.

  • 4. По відношенню до обраних страховиком інвестиційних активів, упорядкованим за його пріоритету, має бути реалізовано управлінське рішення УРчіп2АКТ4 - перевірка здійсненності активами пріоритетною послідовності умов, що пред'являються Вимогами до кожного з активів. Виконання названих умов гарантуватиме страховику дотримання щодо цих активів всіх принципів інвестиційної діяльності та реалізацію відносно них помірною або консервативної інвестиційної стратегії.
  • 5. Управлінське рішення УРЧІП2АКТ5 - визначення первісної вартості другого приватного інвестиційного портфеля. Вона визначається розміром власних вільних коштів, який повинна мати страхова компанія з урахуванням прийнятих, виконуваних і виконаних страхових зобов'язань, і являє собою норматив платоспроможності Нпл.
  • 6. Управлінське рішення УРЧІП2АКТ6 - формування другого приватного інвестиційного портфеля. Воно, як і у випадку з першим приватним інвестиційним портфелем, може здійснюватися різними методами, наприклад, шляхом послідовного відбору активів зі знайденої пріоритетною послідовності з використанням оптимізаційних математичних моделей і т.п. Однак необхідно пам'ятати, що формується портфель за рахунок активів, включених в пріоритетну послідовність, отриману як результат управлінського рішення УРЧІП2АКТ3. При цьому додатково повинні враховуватися обмеження по структурі активів, представлені в вимог та забезпечує страховикові виконання принципів інвестиційної діяльності по ліквідності і диверсифікації активів.

Зверніть увагу!

Пріоритетна послідовність активів, що використовуються для формування другого приватного інвестиційного портфеля, містить тільки інвестиційні активи, які приймаються для покриття частини власних коштів страховика та стосуються виконання страхових зобов'язань.

Формування третього приватного інвестиційного портфеля

Так як він складається з інвестиційних активів, що покривають ту частину власних коштів, яка не пов'язана з виконанням страхових зобов'язань, то відносно нього страховик може вибрати будь-яку форму отримання інвестиційного доходу, реалізувати будь-які варіанти менталітету інвестиційного поведінки і, відповідно, інвестиційної стратегії, вибрати будь види активів. Однак треба пам'ятати, що в Вимогах все ж містяться деякі умови використання окремих видів активів.

Зверніть увагу!

Активи, що формують третій приватний інвестиційний портфель страховика, можуть бути практично будь-якими.

В цілому, як уже зазначалося, інвестиційний портфель страховика являє собою суму трьох сформованих приватних інвестиційних портфелів. Він враховує підпорядкованість інвестиційної діяльності страховика страхових операціях, перевага страховика за формою отримання інвестиційного доходу і реалізує в основному помірний чи консервативний менталітет страховика і відповідну йому інвестиційну стратегію. Підпорядкованість інвестиційного портфеля страховому забезпечується тим, що формування першого і другого приватних інвестиційних портфелів здійснюється з урахуванням правил і вимог, виконання яких гарантує дотримання принципів інвестиційної діяльності, а також на основі погодження отримання інвестиційного доходу за розміром, місцем і часом із зобов'язаннями страховика по страхових виплатах .

Висновки

Акумуляція грошових ресурсів у рамках страхових резервів на рівні страхових компаній веде до того, що страховий бізнес стає одним з найбільш ефективних інвесторів у різні сектори національної економіки.

Інвестиційна діяльність страхової компанії пов'язана з можливістю реалізації різних інвестиційних ризиків, тому управління ними на рівні страхової компанії є обов'язковою умовою забезпечення її фінансової стійкості.

Цільове призначення інвестиційної діяльності страхової компанії обумовлює необхідність формування збалансованого інвестиційного портфеля, що базується на дотриманні основних принципів інвестиційної діяльності.

Формування інвестиційного портфеля страховика на основі одночасного дотримання принципів інвестиційної діяльності (надійності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та вторинності) забезпечить страховику реалізацію помірною або консервативної інвестиційної стратегії, що відповідатиме завданню виконання страховиком страхових зобов'язань по страхових виплатах.

На вибір інвестиційної стратегії страховика також впливають менталітет його інвестиційного поведінки і форма отримання інвестиційного доходу.

З метою мінімізації інвестиційного ризику розміщення страхових резервів регулюється державою - Порядком розміщення страховиками коштів страхових резервів, а розміщення власних коштів - вимогам, що пред'являються до складу та структури активів, прийнятих для покриття власних коштів страховика.

Дотримання цих правил і вимогам передбачає вибір активів, прийнятих для покриття страхових резервів і власних коштів, а також виконання вимог, які пред'являються як до самих активам, так і їх структурі. Воно забезпечує фінансову стійкість і дотримання принципів надійності, прибутковості, ліквідності та диверсифікації.

Дотримання принципу підпорядкованості реалізується страховиком при дотриманні правил і вимог щодо розміщення активів, а також на етапі формування реального інвестиційного портфеля, що забезпечує отримання інвестиційного доходу, погодженого за місцем, часом і розміром з можливими страховими виплатами.

Специфіка активів, прийнятих для покриття страхових резервів та власних коштів страховика, призводить до того, що загальний інвестиційний портфель страхової організації формується як сума трьох приватних інвестиційних портфелів, сформованих самостійно з активів, що покривають страхові резерви (перший приватний інвестиційний портфель), з активів, що покривають частина власних коштів страховика, пов'язану з виконанням страхових операцій (другий приватний інвестиційний портфель), і з активів, що покривають частину власних коштів страховика, не пов'язану з виконанням страхових операцій (третій приватний інвестиційний портфель).

Формування кожного з приватних інвестиційних портфелів передбачає реалізацію управлінських рішень, що враховують специфіку інвестиційної діяльності страховика.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >