Облік матеріальних запасів

У результаті вивчення даної глави студент повинен:

знати

  • • цілі та завдання обліку матеріальних запасів на підприємстві;
  • • види оцінок матеріально-виробничих запасів при надходженні на підприємство і при їх списанні на виробниче споживання;
  • • методику обліку надходження і вибуття матеріальних запасів;
  • • податкові аспекти обліку придбання та вибуття матеріальних запасів;

вміти

  • • проводити облік за основними господарськими операціями, пов'язаними з надходженням і вибуттям матеріальних запасів;
  • • проводити розрахунок фактичної собівартості надійшли матеріальних запасів;
  • • розраховувати відхилення у вартості матеріальних запасів;

володіти

  • • вміннями та навичками документаційного та інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства про стан і рух матеріальних запасів;
  • • методикою проведення інвентаризації матеріальних запасів;
  • • нормами і стандартами в області бухгалтерського обліку матеріальних запасів.

Поняття, завдання і класифікація матеріально-виробничих запасів

Бухгалтерський облік руху матеріально-виробничих запасів здійснюється відповідно до вимог ПБО 5/01 "Облік матеріально-виробничих запасів".

До матеріально-виробничих запасів належать матеріальні запаси, готова продукція і товари. У даній главі підручника розглядатимуть бухгалтерський облік матеріальних запасів, а питань обліку готової продукції і товарів будуть присвячені наступні глави.

У загальному вигляді під матеріальними запасами розуміють предмети праці, повністю споживані в одному виробничому циклі. При цьому їх вартість повністю переноситься на вартість новостворюваної продукції у міру їх відпуску у виробництво (виробничого споживання).

Залежно від ролі, яку виконують матеріальні запаси в процесі виробництва, їх підрозділяють на групи: сировина і основні матеріали, покупні матеріали, поворотні відходи, паливо, тара і тарні матеріали, запасні частини і т.д.

Сировина і основні матеріали - це предмети праці, що утворюють матеріальну (речову) основу продукту. Сировиною називають продукцію сільського господарства та добувної промисловості, матеріалами - продукцію обробної промисловості.

Допоміжні матеріали використовують для впливу на сировину і основні матеріали, для додання продукту певних споживчих властивостей (наприклад, спеції в ковбасному виробництві) або для обслуговування, догляду за знаряддями праці (наприклад, обтиральні та мастильні матеріали тощо).

Покупні матеріали - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але не є ще готовою продукцією. При виробництві продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, складаючи її матеріальну основу.

Зворотні відходи виробництва - це залишки сировини і матеріалів, що утворилися в процесі їх переробки в готову продукцію, повністю або частково втратили споживчі властивості вихідної сировини і матеріалів (тирса, стружка та ін.). Зворотні відходи прибуткують за ціною можливого продажу або ціною можливого використання.

З групи допоміжних матеріалів у зв'язку з особливостями їх використання в окрему групу виділяють паливо, тару і тарні матеріали, запасні частини. Паливо поділяють на технологічне (для технологічних цілей), рухове (пальне) і господарське (на опалення).

Тара і тарні матеріали - це предмети, використовувані для упаковки, зберігання, транспортування різних матеріалів, готової продукції (ящики, коробки, мішки та ін.). Запасні частини використовують для ремонту і заміни зношених деталей машин і механізмів, обладнання, автотранспортних засобів.

Основними завданнями обліку матеріально-виробничих запасів є:

  • - Своєчасне документальне оформлення надходження і використання товарно-матеріальних цінностей;
  • - Забезпечення збереження за місцями зберігання та облік за матеріально відповідальними особами;
  • - Контроль за наявністю і рухом матеріально-виробничих запасів;
  • - Проведення інвентаризації у місцях зберігання шляхом звірки фактичної наявності з інформацією, що міститься в регістрах бухгалтерського обліку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >