Оцінка матеріально-виробничих запасів

Матеріальні запаси враховують у бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю.

Фактичною собівартістю запасів, придбаних за плату, визнається сума фактичних витрат на їх придбання (без ПДВ) та інших відшкодовуються податків.

До фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів відносять:

  • - Суми, сплачувані постачальникам відповідно до договором поставки;
  • - Суми, сплачувані організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріальних запасів;
  • - Митні збори і платежі;
  • - Невозмещаемие податки, сплачувані у зв'язку з придбанням матеріальних запасів;
  • - Винагороди, що сплачуються посередницькій організації, через яку придбані матеріальні запаси;
  • - Заготівельно-складські витрати, тобто витрати з утримання заготівельно-складського господарства. Дані витрати включаються до вартості матеріалів через кошторис заготівельно-складських витрат, що затверджується в кінці поточного року на наступний фінансовий рік;
  • - Витрати по доведенню матеріально-виробничих запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Дані витрати включають витрати організації з доробки, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг;
  • - Інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів.

Найбільш значущою величиною у вартості матеріалів складають заготівельно-складські витрати.

Розглянемо приклад розрахунку заготівельно-складських витрат.

Як вже було сказано вище, кошторис заготівельно-складських витрат складають в кінці поточного року на наступний рік. При складанні кошторису бухгалтерія використовує дані, отримані від інших підрозділів підприємства, наприклад, даних кошторисно-договірного, планового відділів та відділу матеріально-технічного постачання.

Приблизна форма кошторису заготівельно-складських витрат може виглядати наступним чином.

Кошторис заготівельно-складських витрат організації на 2014 р

Показники

Сума (тис. Руб.)

Доходи *

100000

Витрати всього, у тому числі:

5000

Заробітна плата заготівельно-складського персоналу

1000

Відрахування на соціальні потреби (30,4%)

304

Комунальні витрати

1 206

Поточний і капітальний ремонт

2000

Витратні матеріали (цвяхи, шпагат та ін.)

250

Інші витрати

240

* Згідно розділу доходи відображають плановий обсяг матеріалів, планованих до придбання в наступному році. Дані про обсяг планових закупівель матеріалів на наступний рік в бухгалтерію надходять від відділу постачання. Відділ постачання розраховує плановий обсяг закупівель матеріалів на основі інформації про обсяги планового випуску продукції (робіт), що надійшла від кошторисно-договірного або планового відділів (наприклад, за даними планового відділу плановий обсяг випуску продукції в наступному році складе 40000 од. Продукції, а по даними відділу постачання для виробництва такого обсягу продукції необхідно закупити матеріалів на 100 млн руб.).

За даними доходів і витрат за кошторисом розраховують відсоток заготівельно-складських витрат (ЗСР), що дорівнює:

% ЗСР = 5000/100 +000 × 100% = 5%.

Припустимо, що в 2014 р були проведені закупівлі матеріалів у таких обсягах:

  • - У січні на суму 12000 тис. Руб .;
  • - Лютому на суму 8000 тис. Руб .;
  • - Березні на суму 10000 тис. Руб. і т.д.

Отже, вартість придбаних матеріалів буде збільшена на норму ЗСР (у нашому випадку - 5%):

  • - Січень - 12000 тис. Руб. × 1,05 = 12600 тис. Руб .;
  • - Лютий - 8000 тис. Руб. × 1,05 = 8 400 тис. Руб .;
  • - Березень - 10000 тис. Руб. × 1,05 = 10500 тис. Руб. і т.д.

Отже, за даними прикладу ми бачимо, що витрати з утримання заготівельно-складського господарства в сумі 5000 тис. Руб. будуть включені рівномірно у вартість матеріалів по мірі їх надходження на склад підприємства.

Крім того, норма ЗСР дозволяє судити про те, наскільки ефективно підприємство здійснює процес постачання. Норма ЗСР, як правило, може коливатися в межах від 2 до 7%. Однак конкретну величину ЗСР підприємство визначає самостійно.

Фактичну собівартість матеріальних запасів виготовлених самою організацією визначають виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів. Такі матеріали, як правило, випускаються в цехах допоміжних виробництв, отже, витрати на їх виробництво попередньо накопичують в дебеті рахунку 23 "Допоміжне виробництво".

Фактичну собівартість матеріально-виробничих запасів, придбаних в обмін на інше майно (крім грошових коштів), визначають виходячи з вартості обмінюваного майна. Обмін повинен бути еквівалентним. Наприклад, вартість отриманих матеріалів повинна оприбутковуватися в організації за ціною обмінюваного майна іншій організації.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією безоплатно, визначається виходячи з їх ринкової вартості на дату отримання.

Фактичну собівартість матеріально-виробничих запасів, внесених в рахунок внеску в статутний капітал організації, визначають виходячи з їх грошової оцінки, узгодженої із засновниками організації.

Оцінка матеріалів, вартість яких при придбанні виражена в іноземній валюті, провадиться в рублях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом ЦБ РФ, що діє на дату прийняття організацією запасів до обліку.

Нормативними документами в аналітичному обліку підприємствам дозволено враховувати матеріали за обліковими цінами. Облікові ціни необхідні для знання в аналітичному обліку заздалегідь встановлених твердих цін, званих обліковими.

В якості облікових цін на матеріали можуть застосовуватися:

  • - Договірні ціни. У цьому разі інші витрати, що входять до фактичної собівартості матеріалів, обліковуються окремо у складі транспортно-заготівельних витрат;
  • - Фактична собівартість матеріалів за даними попереднього місяця. У цьому разі відхилення між фактичною собівартістю матеріалів поточного місяця та їх облікової ціною враховуються окремо у складі транспортно-заготівельних витрат;
  • - Планово-розрахункові ціни. У цьому разі відхилення договірних цін від планово-розрахункових враховуються у складі транспортно-заготівельних витрат. Вони призначені для використання всередині організації;
  • - Середня ціна групи (або середньозважені ціни). У цьому випадку різниця між фактичною собівартістю матеріалів і середньою ціною групи враховується в складі транспортно-заготівельних витрат.

За обліковими цінами здійснюється списання матеріальних запасів протягом звітного періоду (місяця). Така побудова аналітичного обліку пояснюється тим, що протягом звітного періоду бухгалтерія розпорядженні тільки обліковою вартістю придбаних матеріалів. А в кінці поточного місяця, після калькуляції бухгалтерією фактичної собівартості матеріалів і розрахунку сум і відсотка відхилень фактичної собівартості від їх облікових цін, облікова вартість списаних матеріалів доводиться до фактичної собівартості шляхом списання відповідної частки відхилень у вартості матеріалів.

Таким чином, матеріали, списані за обліковою вартістю з урахуванням відповідної частки відхилень, дадуть нам фактичну собівартість витрачених матеріалів. Така організація обліку істотно знижує трудомісткість виконуваних бухгалтерією операцій з обліку руху матеріалів бухгалтерії.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >