Умовний витрати (дохід) з податку на прибуток

Постійні податкові зобов'язання (активи), відстрочені податкові активи і відкладені податкові зобов'язання враховуються при формуванні поточного податку на прибуток (ТНС), визнаного відповідно до ПБО 18/02 податком на прибуток для цілей оподаткування.

Для визначення поточного податку на прибуток повинна визначатися поточний прибуток на основі коригування бухгалтерського прибутку (збитку). З цією метою в облікову практику введено новий об'єкт бухгалтерського обліку - умовний витрата {умовний дохід) з податку на прибуток, під яким розуміється сума податку на прибуток, який визначається виходячи з облікового прибутку (збитку) і відображена у бухгалтерському обліку незалежно від суми оподатковуваного прибутку ( збитку).

Умовний витрата з податку на прибуток (УРПП) дорівнює величині, яка визначається як добуток облікового прибутку (БП), сформований у звітному періоді, на ставку податку на прибуток, встановлену чинним податковим законодавством на звітну дату:

УРНП = БП × 20%: 100%.

Умовний дохід з податку на прибуток (УДНП) дорівнює величині, яка визначається як добуток бухгалтерського збитку (БУ), сформованого в звітному періоді, на ставку податку на прибуток, встановлену законодавством та діє на звітну дату:

УДНП = БО × 20%: 100%.

Сума нарахованого умовного витрати з податку на прибуток за звітний період відображається у бухгалтерському обліку наступного записом:

Д 99 "Прибутки і збитки" субрахунок "Умовний витрата з податку на прибуток";

До 68 "Розрахунки по податках і зборах".

Сума нарахованого умовного доходу з податку на прибуток за звітний період відображається у бухгалтерському обліку записом:

Д 68 "Розрахунки по податках і зборах";

До 99 "Прибутки і збитки" субрахунок "Умовний витрата з податку на прибуток".

Величина умовного витрати (умовного доходу) з податку на прибуток, скоригована на суми постійного податкового зобов'язання (активу), з урахуванням збільшення або зменшення відкладеного податкового активу та відстроченого податкового зобов'язання звітного періоду, дозволяє визначити поточний податок на прибуток, який і визнається податком на прибуток для цілей оподаткування.

Поточний податок на прибуток (ТНС) можна визначити за такою формулою:

ТНП = + (-) УРНП + ПНО - ПНА + (-) ВОНА - (+) ВОНО.

З 2008 р з ПБО 18/02 виключено поняття поточного податкового збитку, який означав величину, протилежну поточного податку на прибуток.

За податковим законодавством сума податку на прибуток не може бути негативною величиною.

Згідно з п. 8 ст. 274 ПК у разі якщо сума видатків, врахованих у звітному (податковому) періоді, перевищує суму доходів, то податкова база визнається рівною нулю і, отже, податок на прибуток також дорівнює нулю.

Так як сума податку в збитковому періоді дорівнює нулю, то і в бухгалтерському обліку не може бути нарахована від'ємна сума податку на прибуток, яка в колишній редакції називалася поточним податковим збитком.

У бухгалтерській звітності поточний податок на прибуток повинен бути відображений по рядку 2 410 "Поточний податок на прибуток" звіту про фінансові результати.

У звіті про фінансові результати величина умовного витрати (доходу) з податку на прибуток не відбивається.

На підставі даних, наведених у звіті про фінансові результати, величина умовного витрати з податку на прибуток визначається за наведеною вище формулою.

На підставі отриманих даних формується чистий прибуток (збиток) звітного періоду, яка відображається по рядку 2 400 звіту про фінансові результати і обчислюється у вигляді різниці між сумою прибутку до оподаткування (бухгалтерської прибутку і збитку) і сумою умовного витрати (умовного доходу) з податку на прибуток , скоригованого на суму постійних податкових зобов'язань (активів).

При відсутності постійних різниць, тимчасових різниць та тимчасових різниць, які тягнуть за собою виникнення постійних податкових зобов'язань (активів), відкладених податкових активів і відкладених податкових зобов'язань, умовний витрата (умовний дохід) з податку на прибуток буде дорівнює поточного податку на прибуток.

Поточний податок на прибуток за кожний звітний період має визнаватися в бухгалтерській звітності як зобов'язання, що дорівнює сумі неоплаченої величини податку.