Навігація
Головна
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Бухгалтерський фінансовий облік
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Додаткові дані, розкриваються в поясненнях до бухгалтерської звітності

Подією після звітної дати визнається факт господарської діяльності, який надав або може вплинути на фінансовий стан, рух грошових коштів або результати господарської діяльності організації та який мав місце в період між звітною датою і датою підписання бухгалтерської звітності за звітний рік.

Примірний перелік фактів господарської діяльності, які можуть бути визнані подіями після звітної дати, наведено в додатку до Положення з бухгалтерського обліку "Події після звітної дати" (ПБО 7/98), затвердженим наказом Мінфіну Росії від 25 листопада 1998 № 56н. Згідно з цим переліком до подій після звітної дати можуть бути віднесені наступні факти господарської діяльності:

  • - Вироблена після звітної дати оцінка активів, результати якої свідчать про стійкий і істотному зниженні їх вартості, визначеної за станом на звітну дату;
  • - Оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на звітну дату щодо цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства;
  • - Отримання інформації про фінансовий стан і результати дочірнього або залежного суспільства, цінні папери якого котируються на фондових біржах, що підтверджує стійке і істотне зниження вартості довгострокових фінансових вкладень організації;
  • - Продаж виробничих запасів після звітної дати, яка свідчить, що розрахунок ціни можливої реалізації цих запасів станом на звітну дату, був необгрунтований;
  • - Оголошення дивідендів дочірніми і залежними товариствами за періоди, що передували звітної дати;
  • - Виявлення після звітної дати тієї обставини, що відсоток готовності об'єкта будівництва, використаний для визначення фінансового результату за станом на звітну дату, був необгрунтований;
  • - Отримання від страхової організації матеріалів щодо уточнення розмірів страхового відшкодування, за яким за станом на звітну дату велися переговори;
  • - Виявлення після звітної дати істотної помилки в бухгалтерському обліку при здійсненні діяльності організації, які ведуть до викривлення бухгалтерської звітності за звітний період.

До подій, що свідчить про що виникли після звітної дати господарських умовах, також належать:

  • - Придбання підприємства як майнового комплексу;
  • - Прийняття рішення про реорганізацію підприємства;
  • - Реконструкція або планована реконструкція;
  • - Велика угода, пов'язана з придбанням і (або) вибуттям основних засобів і фінансових вкладень;
  • - Прийняття рішення про емісію акцій чи інших цінних паперів;
  • - Пожежа, аварія, стихійне лихо або інша надзвичайна ситуація, в результаті якої знищена або пошкоджена значна частина активів організації;
  • - Припинення істотної частини основної діяльності організації, якщо це не можна було передбачити за станом на звітну дату;
  • - Істотне зниження вартості основних засобів, якщо це зниження мало місце після звітної дати;
  • - Непрогнозоване зміна курсів іноземних валют після звітної дати;
  • - Дії органів державної влади (націоналізація, зміна податкового законодавства і т.д.).

У разі якщо подія після звітної дати не є суттєвим, воно не відображається в бухгалтерській звітності, а розкривається тільки в поясненнях до них.

Істотна подія після звітної дати підлягає відображенню в бухгалтерській звітності за звітний рік незалежно від позитивного чи негативного його впливу на організацію.

Суттєвість події після звітної дати організація визначає самостійно виходячи із загальних вимог до бухгалтерської звітності.

Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи - це події, що мають місце за станом на звітну дату, щодо наслідків яких і ймовірності їх виникнення в майбутньому існує невизначеність.

До оціночних зобов'язань відносяться:

  • - Незавершені на звітну дату судові розгляди, в яких організація виступає позивачем або відповідачем, і рішення по яких можуть бути прийняті лише в наступні звітні періоди;
  • - Недозволені на звітну дату розбіжності з податковими органами з приводу сплати платежів до бюджету;
  • - Видані до звітної дати гарантії, поручительства та інші види забезпечення зобов'язань на користь третіх осіб, терміни виконання по яких не наступили;
  • - Враховані (дисконтовані) до звітної дати векселі, термін платежу по яких не настав до звітної дати;
  • - Будь-які здійснені до звітної дати дії інших організацій та осіб, в результаті яких організація повинна отримати компенсацію, величина якої є предметом судового розгляду;
  • - Видані організацією гарантійні зобов'язання щодо проданої нею у звітному періоді продукції;
  • - Зобов'язання щодо охорони довкілля;
  • - Продаж або припинення будь-якого напрямку діяльності організації, наприклад, закриття підрозділів організації або їх переміщення в інший географічний регіон.

Не належать до оціночних зобов'язаннями:

  • - Факти зниження або збільшення вартості матеріально-виробничих запасів і фінансових вкладень організації на звітну дату;
  • - Факти господарської діяльності організації, якщо ймовірність зменшення або збільшення в майбутньому економічних вигод організації, обумовлених яким-небудь фактом господарської діяльності, не є високою або дуже високою.

Примірний порядок оцінки ймовірності збільшення або зменшення економічних вигод організації наведено в додатку до ПБО 8/2010. У ньому передбачена наступна градація ймовірності настання умовного факту:

  • - Дуже висока - 95-100%;
  • - Висока - 50-95%;
  • - Середня - 5-50%;
  • - Мала - 0-5%.

Згідно ПБУ 8/2010 подія визнається оцінним зобов'язанням тільки в тому випадку, якщо внаслідок цієї події організація в майбутньому передбачає з високою або дуже високим ступенем імовірності (більше 50%) збільшити свої економічні вигоди або зменшити їх. Якщо ймовірність настання наслідків події низька (менше 50%), то така подія визнається не умовним, а оцінним подією.

Наслідками умовного події, що визначаються за станом на звітну дату при формуванні бухгалтерської звітності, можуть бути умовні зобов'язання або умовні активи.

Під умовним зобов'язанням розуміється такий наслідок умовного факту, яке в майбутньому з дуже високою або високим ступенем вірогідності може призвести до зменшення економічних вигод організації.

До умовних зобов'язань відносяться:

  • - Існуюче на звітну дату зобов'язання організації, щодо величини або терміну виконання якого існує невизначеність;
  • - Можливе (передбачуване) зобов'язання організації, існування якого на звітну дату може бути підтверджена виключно настанням або ненастанням майбутніх подій, не контрольованих організацією.

Під умовним активом розуміється такий наслідок умовного факту, яке в майбутньому з дуже високою або високим ступенем імовірності призведе до збільшення економічних вигод організації.

Імовірність настання наслідків умовного факту бухгалтер може оцінити самостійно, грунтуючись на власному досвіді або із залученням експертів для такої оцінки.

Усі суттєві наслідки умовних фактів підлягають відображенню в бухгалтерській звітності організації за звітний рік незалежно від того, чи є вони для організації сприятливими або несприятливими.

Істотним вважається показник, нерозкриття якого може вплинути на економічні рішення зацікавлених користувачів, прийняті на основі звітної інформації.

При оцінці наслідків умовних фактів і відображенні відповідної інформації в бухгалтерській звітності організація повинна виходити з вимоги обачності.

Інформація про умовні активах повинна розкриватися в пояснювальній записці за звітний період тільки в тому випадку, коли існує висока або дуже висока ймовірність того, що організація їх отримає.

Умовні активи не підлягають оцінці в грошовому вираженні. При цьому інформація про умовні активах, розкривана в пояснювальній записці до бухгалтерської звітності організації, не повинна містити вказівки на ступінь імовірності або величину оцінки умовного активу.

Для цілей відображення в бухгалтерській звітності умовні зобов'язання поділені на дві групи:

  • - Існуючі на звітну дату умовні зобов'язання, у зв'язку з якими на рахунках бухгалтерського обліку створюються резерви (наприклад, резерви по сумнівних боргах, резерви майбутніх витрат і т.п.);
  • - Можливі умовні зобов'язання, існування яких на звітну дату може бути підтверджено лише в майбутньому. При цьому можливі умовні зобов'язання не підлягають відображенню на рахунках бухгалтерського обліку.

Для оцінки в грошовому вираженні умовного зобов'язання організація робить відповідний розрахунок, який повинен ґрунтуватися на інформації, доступної організації на звітну дату.

Для оцінки величини умовного зобов'язання організація може використовувати наступні три способи оцінки:

  • - Вибір з деякого набору значень;
  • - Вибір з інтервалу значень;
  • - Вибір з певного набору інтервалу значень.

При першому способі в якості оцінки величини умовного зобов'язання приймається середньозважена величина, яка розраховується як середнє з творів кожного значення на ймовірність.

При другому способі в якості оцінки величини умовного зобов'язання приймається середнє арифметичне з найбільшого і найменшого значення інтервалу.

При третьому способі оцінки величини умовного зобов'язання спочатку визначаються середні арифметичні величини з найбільшого і найменшого значень кожного інтервалу. Потім середні арифметичні величини оцінюються з урахуванням ступеня ймовірності прояви відповідного інтервалу значень. Отримана таким чином середньозважена величина приймається в якості оцінки умовного зобов'язання.

У разі оцінки величини умовного зобов'язання шляхом вибору з інтервалу значень чи з певного набору інтервалів значень, інформація про максимально можливій величині умовного зобов'язання повинна розкриватися в бухгалтерській звітності.

Інформація про оціночні зобов'язаннях, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи господарської діяльності може розкриватися малими підприємствами, за винятком суб'єктів малого підприємництва - емітентів публічно розміщених цінних паперів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук