Навігація
Головна
 
Головна arrow Статистика arrow Статистика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Графічне представлення статистичної інформації

Роль і значення графічного методу в статистиці

Графіком у статистиці називається умовне зображення статистичних даних у вигляді різних геометричних образів: точок, ліній, фігур і т.п. Головне достоїнство графіків - наочність.

Графіки в статистиці, як правило, використовуються для широкої популяризації даних і полегшення їх сприйняття неспеціалістами, тому в доповідях, промовах і повідомленнях використання статистичних даних часто здійснюється за допомогою графіків. Графіки полегшують ознайомлення мас зі статистичними даними, оживляють таблицю, роблять її більш доступною. Графіки широко використовуються для узагальнення та аналізу статистичних даних. Вони знаходять собі велике застосування в дослідницькій роботі. Саме за допомогою графіків легше усвідомити закономірності розвитку, розподілу та розміщення явищ і можна зробити висновки, які на базі табличного матеріалу були б скрутними. Крім того, треба ще вказати і на контрольне значення графіків. Під цим слід розуміти той факт, що в багатьох випадках різного роду помилки і неточності виявляються при застосуванні графіків, тобто вони іноді є контролером різних процесів.

В даний час графіки міцно увійшли в практику економічної діяльності у зв'язку з впровадженням в статистичну роботу нових математичних методів і сучасної обчислювальної техніки, з використанням пакетів прикладних програм комп'ютерної графіки. Ці програми полегшують завдання дослідника в практичному застосуванні графіків, при необхідності оперативно змінюючи в них одні дані, вводячи інші і т.д.

Графіки розрізняються за своїм виглядом, і завдання полягає в тому, щоб знайти найбільш підходящий графічний образ. Потрібно навчитися правильно користуватися знаряддям графічного методу при зображенні статистичних даних.

Загальні правила побудови графічного зображення

При побудові графіка важливо знайти такі способи зображення, які найкращим чином відповідають змісту і логічною природою зображуваних показників.

Кожен графік складається з графічного образу і допоміжних елементів.

Графічний образ (основа графіка) - це геометричні знаки, тобто сукупність точок, ліній, фігур, за допомогою яких зображуються статистичні показники. Важливо правильно вибрати графічний образ, який повинен відповідати меті графіка і сприяти найбільшої виразності зображуваних статистичних даних. Графічний образ може являти собою ряд стовпчиків або квадратів і т.п.

Допоміжні елементи уможливлюють читання графіка, його розуміння і використання. До них відносяться:

  • 1) експлікація графіка;
  • 2) просторові орієнтири;
  • 3) масштабні орієнтири;
  • 4) поле графіка.

Експлікація графіка - словесний опис його змісту. Воно включає в себе загальний заголовок графіка, підписи уздовж масштабних шкал і пояснення до окремих частин графіка.

Тема графіка повинен в короткою і ясною формі відображати основний зміст (тему) даних, зображених па графіці; в ньому вказують обмежений у просторі та часі об'єкт, до якого відносяться дані. Якщо заголовок є частиною тексту (у книзі, статті, дипломній роботі і т.д.), то його зазвичай поміщають під нижнім краєм графіка. Якщо графік подається окремо від тексту, заголовок пишуть вгорі графіка буквами і цифрами більшого розміру, ніж всі інші написи на графіку.

У графіку крім заголовка обов'язково дають словесні пояснення умовних знаків і сенсу окремих елементів графічного образу. Сюди відносяться назви й цифри масштабів, назви ламаних ліній, цифри, що характеризують величини окремих частин графіка, посилання на джерела н т.д.

Пояснювальні написи, що розкривають зміст окремих елементів графічного образу, можуть бути поміщені або на самому графіку (на графічному образі або поруч з ним) у вигляді так званих ярликів, або у вигляді ключа, винесеного за межі графічного образу. Останній спосіб зазвичай застосовують в тих випадках, коли па графіку недостатньо місця, а пояснень довгі.

Просторові орієнтири графіка задають у вигляді системи координатних сіток. Системи координат бувають прямолінійні (декартові) і криволінійні. Для побудови графіків використовують зазвичай тільки перший і зрідка перший і четвертий квадранти. Криволінійні координати - це окружність, розділена на 360 °. У практиці графічного зображення застосовуються також полярні координати. Вони необхідні для зображення циклічного руху в часі.

Масштабні орієнтири статистичного графіка визначаються масштабом і системою масштабних шкал. Масштаб статистичного графіка - це міра перекладу числової величини в графічну. Наприклад, 1 см висоти стовпчика дорівнює 50 тис. Руб. статутного капіталу комерційного банку. Якщо графік побудований у вигляді площ або обсягів, масштабами служать одиниці площ або обсягів (наприклад, 1 см2 = 100 км2 території області).

Масштаби вибирають так, щоб на графіку ясно виступало відмінність зображуваних величин, але в той же час не губилася можливість їх порівняння.

Масштабної шкалою називають лінію, окремі точки якої можуть бути прочитані як певні числа. Шкала має велике значення у графіку. У пий розрізняють три елементи: лінію (або носій шкали), певне число помічених рисками точок, розташовані на носії шкали в певному порядку, цифрове позначення чисел, відповідних окремим позначеним точкам. Як правило, цифровим позначенням забезпечуються не всі помічені точки, а лише деякі з них, розташовані в певному порядку. За правилами числове значення необхідно поміщати суворо проти відповідних точок, а не між ними (рис. 4.1).

Масштабна шкала

Рис. 4.1. Масштабна шкала

Графічні та числові інтервали можуть бути рівними і нерівними. Коли всьому протязі шкали рівним графічним інтервалам відповідають рівні числові, така шкала називається рівномірною. Якщо ж рівним числовим інтервалам відповідають нерівні графічні і навпаки - шкала називається нерівномірною.

Носій шкали може являти собою як пряму, так і криву лінію. Відповідно до цього розрізняють шкали прямолінійні (наприклад, міліметрова лінійка) і криволінійні - дугові і кругові (циферблат годин).

Поле графіка той простір, в якому розміщуються утворюють графік геометричні знаки. Поле графіка характеризується його форматом, тобто розміром і пропорціями (співвідношенням сторін).

Наприклад, аркуш паперу, на якому розташовується графік, повинен бути пропорційним. Вважається, що найбільш зручною для сприйняття оком людини пропорцією є прямокутник 1:72, тобто 1: 1,474 (приблизно 5: 7). Це поєднання прийнято в стандарті паперу, призначеної для копіювально-розмножувальної техніки з форматом А4, тобто 210 мм: 297 мм.

Приблизно такі ж пропорції повинні бути витримані і в розмірах здебільшого власне графічних зображень. При цьому довга сторона графіка (сітки) може бути розташована по горизонталі (широкий графік) і вертикалі (високий графік).

Приступаючи до графічного зображення статистичних даних, необхідно вибрати форму графіка, визначити методологію його побудови.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук