Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основний капітал підприємства

Економічна сутність, класифікація та вартісна оцінка основних фондів на підприємстві

Здійснення процесу виробництва на підприємстві передбачає взаємодію трьох факторів виробництва: основних фондів (засобів праці), предметів праці і робочої сили.

Основний капітал підприємства - це грошова оцінка його основних фондів. Основні фонди - засоби праці, які багаторазово беруть участь у процесі виробництва, зберігають при цьому натурально-речову форму і переносять свою вартість на вироблену продукцію частинами в міру зносу у вигляді амортизаційних відрахувань.

Критеріями віднесення засобів праці до основних фондів є термін і мета їх використання. Відповідно до законодавства основними фондами прийнято вважати засоби праці з терміном служби більше одного року, призначені для виробничого використання.

Для організації первинного обліку, статистичної звітності, оцінки та аналізу проводиться класифікація основних фондів за рядом ознак:

ü по натурально-речовому складу основні фонди поділяються на такі групи: будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі та силові машини і обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар та приладдя, робочий і продуктивна худоба, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги тощо. Це угрупування має велике значення для нарахування амортизації, розрахунків показників використання основних фондів, а також для вивчення їх динаміки і структури;

ü за функціональним призначенням основні фонди діляться на виробничі і невиробничі. Виробничі основні фонди - це засоби праці, які беруть безпосередню у процесі виробництва або створюють умови для його нормального здійснення (машини, устаткування, будівлі і т.п.) і складові матеріально-технічну базу підприємства. Невиробничі основні фонди несуть соціальне навантаження і безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі. До них відносяться об'єкти охорони здоров'я, освіти, фізичної культури, громадського харчування та житлово-комунального господарства, що знаходяться на балансі підприємства і призначені для задоволення різних потреб працівників;

ü залежно від ступеня участі у виробничому процесі в практиці планування та економічного аналізу основні виробничі фонди діляться на активні і пасивні. Активна частина фондів впливає на обсяг виробництва продукції та її якість, безпосередньо впливаючи на предмет праці (машини та обладнання). Пасивні основні фонди що безпосередньо не впливають на предмет праці, а створюють умови для нормального функціонування виробництва (будівлі, споруди та ін.). Сприятливою тенденцією для підприємства прийнято вважати підвищення питомої ваги активної частини в структурі основних виробничих фондів, так як це є одним з факторів підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.

Аналіз наявності і використання основних фондів на підприємстві, їх якісного стану та відтворення неможливий без визначення їх структури. Кожне підприємство повинне прагнути до досягнення оптимальної видовий, віковий і технологічної структури основних фондів.

Видова (виробнича) структура основних виробничих фондів характеризується часткою кожної групи фондів за натурально-речовому складу в їх загальної середньорічної вартості. Виробнича структура залежить від багатьох факторів, у тому числі від галузевої приналежності підприємства, географічного розміщення виробництва, розмірів підприємства, технічного рівня виробництва і темпів НТП, рівня концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування і диверсифікації виробництва.

Вікова структура основних виробничих фондів - це співвідношення окремих вікових груп фондів у загальній вартості. В економічному аналізі прийнято наступний розподіл фондів за віком: до 5 років; від 5 до 10; від 10 до 15; від 15 до 20; понад 20 років. Вікова структура дозволяє розрахувати середній вік основних фондів як середньозважену величину.

Технологічна структура основних виробничих фондів відображає їх розподіл за структурними підрозділами підприємства і питома вага фондів кожного підрозділу в загальній вартості.

Облік і оцінка основних фондів ведеться в натуральному і грошовому вираженні. Натуральні показники дозволяють отримати дані для розрахунку виробничої потужності, балансу устаткування, технічного рівня виробництва. Вони розраховуються по кожній групі основних фондів за їх натурально-речовому складу. Вартісна оцінка необхідна для обліку, аналізу і планування, для визначення динаміки та структури основних фондів, амортизаційних відрахувань, показників ефективності використання основних фондів, а також для розрахунку обсягу і структури інвестицій.

Вартісна оцінка основних фондів ведеться за наступними напрямками.

Первісна вартість основних засобів. Дозволяє встановити розмір витрат на їх покупку або зведення та є основою для їх взяття на облік та визначення амортизаційних відрахувань на реновацію (повне відновлення). Вона включає всі витрати по зведенню (спорудженню) або придбання основних фондів, включаючи витрати з доставки та монтажу, а також інші витрати, необхідні для доведення даного об'єкта до стану готовності до експлуатації за призначенням (за винятком ПДВ). Методи первісної оцінки основних засобів багато в чому залежать від джерела надходження основних засобів на підприємство. Наприклад, первісна вартість основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу підприємства, визначається за домовленістю сторін; первісна вартість основних засобів, виготовлених на самому підприємстві, а також придбаних за плату у інших підприємств - виходячи з фактично зроблених витрат по зведенню (спорудженню) або придбання цих об'єктів, включаючи витрати з доставки, монтажу і установці. Якщо основні засоби, що були в експлуатації, отримані безоплатно, то вони зазвичай оцінюються за залишковою вартістю.

Основні фонди підприємства можуть бути створені і придбані в різний час, тому їх первісна оцінка може бути непорівнянна з реальними умовами. В результаті основні фонди на підприємстві оцінюють по відновлювальної вартості, під якою розуміється вартість їх відтворення в сучасних умовах. Відхилення відновної вартості основних фондів від первісної вартості залежить головним чином від темпів інфляції та НТП. Відновлювальна вартість визначається в результаті переоцінки основних фондів.

Переоцінка основних фондів (визначення їх реальної вартості) дозволяє об'єктивно оцінити справжню вартість основних фондів; більш правильно і точно визначити витрати на виробництво і реалізацію продукції, а також величину амортизаційних відрахувань, достатню для простого відтворення основних фондів; об'єктивно встановлювати продажні ціни на реалізовані основні фонди та орендну плату (в разі здачі їх в оренду). У період переходу до ринкової економіки, який супроводжувався високими темпами інфляції, переоцінка основних засобів здійснювалася шість разів: на 1 липня 1992 р на 1 січня 1994 р на 1 січня 1995 р на 1 січня 1996 року, на 1 Січень 1997 і на 1 січня 1998 (вибірково).

Залишкова вартість являє собою різницю між первісною, або відновною, вартістю і сумою зносу, тобто це та частина вартості основних засобів, яка ще не перенесена на вироблену продукцію. Визначення залишкової вартості необхідно насамперед для оцінки якісного стану та планів відтворення основних фондів, а також для складання бухгалтерського балансу.

На підприємстві може також визначатися ліквідаційна вартість основних фондів, яка встановлюється відніманням виручки від реалізації зношених або знятих з експлуатації об'єктів основних засобів та вартості робіт з їх демонтажу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук