Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Знос, амортизація і відтворення основних фондів

Однією з особливостей основних фондів підприємства є їх багаторазове використання в процесі виробництва. Однак з плином часу основні засоби втрачають свої первинні характеристики внаслідок експлуатації та природного зношування.

Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів.

Під фізичним зносом розуміється втрата засобами праці своїх первісних виробничо-технічних якостей у процесі їх використання. Розрізняють повний фізичний знос, який призводить до ліквідації або заміні основних фондів новими (капітальне будівництво), і частковий, який відшкодовується шляхом ремонту. Крім того, фізичний знос може виникати внаслідок експлуатації основного засобу (фізичний знос першого роду) і в результаті природних несприятливих впливів, таких як, наприклад, окислення (фізичний знос другого роду).

Рівень фізичного зносу основних фондів залежить від первинної якості останніх, ступеня їх експлуатації, рівня агресивності середовища, в якій функціонують основні фонди, рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу, своєчасності проведення ремонтів та ін.

Для аналізу ступеня фізичного зносу основних фондів використовуються такі показники:

1) коефіцієнт фізичного зносу основних фондів:

де І - сума зносу основних фондів (нарахована амортизація за весь період експлуатації);

Пс - первісна, або відновна, вартість основних фондів.

Фізичний знос можна визначити і по терміну служби:

де Тф - фактичний термін служби об'єкта;

Тн - нормативний термін служби об'єкта;

2) коефіцієнт придатності основних фондів, що характеризує їх фізичний стан на певну дату, обчислюється за формулою:

Коефіцієнт придатності може бути визначений і на основі коефіцієнта фізичного зносу:

Поряд з фізичним зносом основні фонди зазнають моральний знос (знецінення). Він проявляється в тому, що відбувається зниження ефективності використання основних засобів у виробництві через те, що засоби праці знецінюються, втрачають вартість до їх фізичного зносу, до закінчення терміну своєї фізичної служби. Моральний знос є прямим наслідком НТП і виражається в двох формах. Перша форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінення машин і устаткування внаслідок здешевлення їхній відтворення в сучасних умовах. Друга форма морального зносу зумовлена впровадженням у виробництво більш технічно досконалих, продуктивних і економічних машин, внаслідок чого відбувається знецінення старих машин, фізично ще придатних.

Деякі економісти виділяють третій вид зносу - соціальний, коли відбувається розбіжність соціальних характеристик об'єкта основних засобів (безпеки, рівня шкідливих викидів, освітленості) з їх нормальним рівнем в суспільстві.

Від ступеня зносу основних виробничих фондів підприємства безпосередньо залежать обсяг і якість своєї продукції, її конкурентоспроможність, рівень витрат виробництва та ефективності роботи підприємства. Тому одним з найважливіших завдань управління є контроль за станом основних фондів з метою не допустити їх надмірного фізичного і морального зношування.

Для економічного відшкодування зносу основних фондів їх вартість у вигляді амортизаційних відрахувань щомісяця включається у витрати на виробництво продукції. Амортизація - це поступове перенесення вартості основних виробничих фондів на новостворену продукцію.

Амортизаційні відрахування провадяться підприємствами щомісяця виходячи з норм амортизації та балансової вартості основних виробничих фондів за окремими групами або інвентарними об'єктами, які перебувають на балансі підприємства.

Норма амортизації представляє собою встановлений річний відсоток погашення вартості основних фондів і встановлює суму щорічних амортизаційних відрахувань. Методика визначення норм амортизації єдина для всіх підприємств незалежно від форм власності та організаційно-правових форм і передбачає встановлення норм на основі класифікатора основних фондів. Згідно з класифікатором все амортизується майно ділиться на амортизаційні групи залежно від строку корисного використання. Так, перша амортизаційна група включає всі недовгочасні об'єкти основних засобів з терміном корисного використання від одного до двох років, а десята амортизаційна група - майно зі строком корисного використання понад 30 років. Строк корисного використання в рамках зазначених меж визначається підприємством самостійно на дату введення об'єкта основних засобів в експлуатацію.

Для нарахування амортизації об'єктів основних засобів може використовуватися один з наступних способів:

  • лінійний спосіб передбачає нарахування амортизації рівномірно, виходячи з первісної вартості об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта. Даний спосіб застосовується до будівель, споруд, передавальним пристроям, які входять у восьму - десяту амортизаційні групи;
  • спосіб зменшуваного залишку. Нарахування амортизації проводиться виходячи із залишкової вартості основного засобу на початок звітного року та норми амортизації, встановленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
  • спосіб списання вартості за сумою чисел років. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань проводиться виходячи з первісної вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення, де в чисельнику - число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а в знаменнику - сума чисел років терміну служби об'єкта;
  • спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції. Амортизація нараховується виходячи з натурального показника обсягу продукції в звітному періоді і співвідношення первинної вартості об'єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції за весь строк корисного використання об'єкта.

Застосування одного зі способів по групі однорідних об'єктів основних засобів здійснюється протягом усього терміну його корисного використання.

Щоб визначити суму амортизаційних відрахувань на планований період, необхідно:

ü згрупувати діючі основні фонди на початок планованого періоду згідно єдиному класифікатора та обчислити їх вартість (виключивши повністю замортизовані);

ü знайти середньорічну вартість основних фондів по кожній групі;

ü розрахувати суму амортизаційних відрахувань на планований період по кожній групі основних засобів шляхом множення середньорічної вартості на норми амортизації;

ü встановити суму амортизаційних відрахувань на планований період.

Нарахування амортизації по основних засобів, знову введених в експлуатацію, починається з першого числа місяця, наступного за місяцем їх введення в експлуатацію, а по вибулим ОПФ - припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем вибуття.

Крім перерахованих вище методів, з метою посилення зацікавленості підприємств у прискореному відновленні основного капіталу також дозволена прискорена амортизація активної частини основних засобів. При введенні прискореної амортизації підприємства застосовують рівномірний метод її нарахування, при цьому в перший рік експлуатації на витрати списується до 50% вартості об'єкта основних засобів. Метод поширюється тільки на активну частину основних фондів, термін служби яких перевищує три роки. Прискорена амортизація дозволяє підприємству прискорити процес оновлення основних засобів, акумулювати кошти для технічного переозброєння та реконструкції, уникнути морального і фізичного зносу засобів праці.

Відтворення основних фондів - це безперервний процес їх оновлення шляхом придбання нових, реконструкції, технічного переозброєння, модернізації та капітального ремонту. Його основні цілі - відшкодування зношених основних фондів, збільшення маси основних фондів, забезпечення ними підприємств в відповідності з виробничою програмою і підтримання їх в робочому стані.

Виділяють два види відтворення основних фондів. Просте відтворення передбачає оновлення основних фондів в незмінному масштабі шляхом заміни застарілих засобів праці та капітального ремонту. Розширене відтворення передбачає оновлення основних фондів у увеличивающемся обсязі, тобто підвищення їх фізичного обсягу шляхом нового будівництва, розширення діючих підприємств, реконструкції і технічного переозброєння, модернізації обладнання.

В умовах ринкової економіки процес відтворення основних фондів може здійснюватися за рахунок різних джерел. Основні засоби для відтворення надходять за рахунок вкладів у статутний капітал; за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; внаслідок безоплатної передачі; шляхом оренди.

Аналіз процесу відтворення основних фондів передбачає розрахунок наступних показників:

1) коефіцієнт оновлення основних фондів:

де Кобн - коефіцієнт оновлення,%;

Фк - вартість основних фондів на кінець року, руб .;

Фв - вартість основних фондів, що вводяться в дію протягом року, руб.

2) коефіцієнт вибуття основних фондів:

де Фл - вартість основних фондів, ліквідованих протягом року, руб .;

Фн - вартість основних фондів на початок року, руб.

Перевищення величини коефіцієнта оновлення над величиною коефіцієнта вибуття свідчить про те, що на підприємстві йде процес оновлення основних фондів.

Одним з важливих завдань виробничо-господарської діяльності підприємства є підтримання використовуваного обладнання в хорошому технічному стані. Це завдання вирішується, з одного боку, шляхом суворого дотримання правил експлуатації обладнання, з іншого - шляхом організації ремонтного обслуговування обладнання, що включає технічне обслуговування та ремонт.

Технічне обслуговування обладнання - це комплекс робіт з підтримки працездатності устаткування при зберіганні, транспортуванні, підготовці до використання та експлуатації.

Ремонт - сукупність техніко-економічних та організаційних заходів, пов'язаних з підтримкою і частковим (або повним) відновленням споживчої вартості основних фондів або предметів праці.

На підприємствах проводяться два види ремонту основних засобів: плановий, здійснюваний за заздалегідь складеним планом-графіком, і позаплановий, що проводиться при зупинці-поломці обладнання або аварійному стані пасивної частини основних фондів.

Система планово-попереджувальних ремонтів (ППР) - це комплекс організаційно-технічних заходів щодо догляду, нагляду за обладнанням, обслуговування і ремонту його для утримання в нормальному робочому стані, забезпечення максимальної продуктивності і збільшення термінів експлуатації.

Плановий ремонт за обсягом виконуваних робіт і джерелами фінансування може бути розділений на три категорії: поточний, середній, капітальний. Поточним називається мінімальний за обсягом робіт ремонт, при якому заміною або відновленням швидкозношуваних деталей і регулюванням механізмів досягається нормальна робота обладнання до чергового планового ремонту. Середній ремонт - ремонт, що виконується для відновлення справності та часткового відновлення ресурсів обладнання з заміною чи відновленням складових частин обмеженої номенклатури і контролем технічного стану складових частин. Капітальний ремонт - вид планового ремонту, здійснюваного з метою відновлення ресурсу обладнання із заміною чи відновленням будь-яких його частин (включаючи базові) та їх регулюванням.

Витрати на проведення ремонтів включаються у витрати на виробництво і реалізацію продукції. Вони залежать від ступеня фізичного зносу основних фондів, якості проведених ремонтів та рівня кваліфікації персоналу, що обслуговує машини й устаткування. Серед напрямків зниження витрат на ремонт можна відзначити своєчасне та якісне проведення планово-попереджувальних ремонтів, економічне обґрунтування проведення капітального ремонту, відновлення зношених деталей безпосередньо на підприємстві.

Модернізація являє собою технічне удосконалення ОПФ з метою усунення морального зносу і підвищення техніко-економічних показників до рівня новітнього обладнання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук