Навігація
Головна
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оборотний капітал підприємства

Поняття, класифікація та структура оборотних коштів

Будь виробничий процес на підприємстві є результатом з'єднання робочої сили із засобами виробництва, які представлені основним і оборотним капіталом. Оборотні кошти - найважливіший елемент виробництва, який би його необхідними фінансовими ресурсами і що обумовлює безперервність функціонування підприємства.

Оборотні кошти являють собою суму грошових коштів, авансованих для створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Оборотні виробничі фонди - це частина засобів виробництва, яка один раз бере участь у виробничому процесі, відразу і повністю переносить свою вартість на вироблену продукцію і в процесі виробництва змінює (сировина, матеріали) або втрачає (паливо) свою натурально-речову форму. До них відносяться: сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, що не закінчена виробництвом продукція, паливо, тара, спецодяг, витрати майбутніх періодів та ін.

Фонди обігу включають кошти, обслуговуючі процес реалізації продукції (готова продукція на складі; товари, відвантажені замовникам, але ще не оплачені ними; кошти в розрахунках; грошові кошти в касі підприємства і на рахунках в банках). Вони не беруть участь у виробничому процесі, але необхідні для забезпечення єдності виробництва та обігу.

Частка оборотних виробничих фондів і фондів обігу в структурі оборотних коштів залежить від галузевої приналежності підприємства, тривалості виробничого циклу, рівня спеціалізації і кооперування та інших факторів.

Оборотні кошти підприємства знаходяться в постійному русі і функціонують одночасно в двох сферах: сфері виробництва та сфері обігу. Протягом виробничого циклу вони проходять три стадії кругообігу:

перша стадія (постачання) припускає затрачивания грошових коштів і поставку предметів праці. На цій стадії відбувається перехід оборотних коштів з грошової форми в товарну;

→ на другій стадії (виробництво) оборотні фонди надходять у виробництво, в кінцевому підсумку перетворюючись на готову продукцію;

третя стадія (збут) наступає, коли готова продукція реалізується споживачам. Оборотні кошти переходять із сфери виробництва в сферу обігу і знову змінюють форму - з товарною на грошову.

Таким чином, кошти здійснюють один оборот, потім все повторюється знову: грошові кошти від реалізації продукції спрямовуються на придбання нових предметів праці і т.д.

У процесі руху оборотні кошти одночасно знаходяться на всіх стадіях і у всіх формах, в результаті чого досягається безперервність і ритмічність процесу виробництва на підприємстві. Тривалість перебування оборотних коштів на кожній стадії кругообігу неоднакова і залежить від технологічних властивостей сировини і готової продукції, тривалості виробничого циклу, особливостей матеріально-технічного постачання і збуту продукції. Так, наприклад, сезонність надходження сировини в деяких галузях (плодоовочева промисловість) обумовлює затримку обігових коштів на першій стадії кругообігу; в галузях з тривалим виробничим циклом (суднобудування) відбувається затримка оборотних коштів на другій стадії кругообігу у вигляді незавершеного виробництва; нерівномірність реалізації продукції викликає акумулювання коштів на третій стадії кругообігу.

У практиці економічної роботи для вивчення складу і структури оборотні засоби класифікуються за кількома ознаками.

За сферами обороту (за економічним змістом) оборотні кошти поділяються на оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) і фонди обігу (сфера обігу).

Окремі частини оборотних коштів мають різне призначення і по-різному використовуються у виробничо-господарської діяльності, тому вони класифікуються за такими елементами.

Оборотні фонди:

ü виробничі запаси - сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запчастини;

ü незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва;

ü витрати майбутніх періодів.

Фонди обігу:

ü готова продукція на складах;

ü продукція відвантажена, але не сплачена;

ü кошти в розрахунках;

ü грошові кошти в касі та на рахунках.

Вартість незавершеного виробництва складається з вартості витрачається сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, води, перенесеної на продукт частини вартості ОПФ, а також заробітної плати, нарахованої працівникам. Величина зачепила незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого циклу і розміру партії.

Витрати на освоєння нової продукції, підготовчі та інші роботи, розраховані на тривалий час, складають витрати майбутніх періодів і списуються на собівартість продукції в майбутньому. Їх необхідність викликана проведенням робіт, пов'язаних з фінансуванням перспективних змін у структурі продукції, що випускається, технології та ін.

За охопленням нормуванням оборотні кошти діляться на нормовані і ненормовані. За нормованих оборотних коштів встановлюються нормативи, тобто мінімальні розміри (оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей). Величина ненормованих оборотних коштів контролюється не по нормативам, а за фактичними даними (дебіторська заборгованість, кошти в розрахунках, грошові кошти в касі та на рахунках підприємства).

За джерелами формування оборотні кошти поділяються на власні і позикові. Власні - це оборотні кошти, що знаходяться в постійному користуванні підприємства. До них відносяться засоби, якими підприємство наділяється при його організації (статутний капітал), відрахування від прибутку, стійкі пасиви (наприклад, заборгованість персоналу по заробітній платі). Однак у процесі виробничо-господарської діяльності з різних причин у підприємства нерідко з'являється додаткова потреба у фінансових ресурсах, яка покривається за рахунок позикових коштів (наприклад, кредитів банків).

Наявність власних і позикових коштів в обороті пояснюється особливостями організації виробничого процесу. Перед кожним підприємством стоїть завдання підтримки оптимальної пропорції між власними і позиковими засобами, яка характеризує фінансову стійкість підприємства. Вважається, що постійна мінімальна сума коштів для фінансування потреб виробництва забезпечується власними оборотними коштами. Тимчасова потреба в коштах, що виникла під впливом залежать і не залежать від підприємства причин, покривається за рахунок позикових коштів.

Під структурою оборотних коштів розуміється співвідношення їх окремих елементів у всій сукупності. Вона залежить від галузевої приналежності підприємства, від рівня спеціалізації і кооперування, від якості та конкурентоспроможності виробленої продукції, тривалості виробничого циклу, темпів науково-технічного розвитку підприємства. На підприємствах з тривалим виробничим циклом (наприклад, у важкому машинобудуванні, суднобудуванні) велика частка незавершеного виробництва; у легкій і харчовій промисловості, де виробничий цикл порівняно короткий, в структурі оборотних коштів переважають виробничі запаси при невисокій частці незавершеного виробництва; в електроенергетиці взагалі відсутня незакінчена продукція; на підприємствах гірничо-видобувної галузі значною є частка витрат майбутніх періодів.

Аналіз структури оборотних коштів на підприємстві має велике значення, оскільки вона є свого роду дзеркалом, в якому відбивається фінансовий стан підприємства. Так, надмірне збільшення частки дебіторської заборгованості, готової продукції, незавершеного виробництва свідчить про погіршення фінансового стану. Дебіторська заборгованість характеризує відволікання коштів з обороту даного підприємства і використання їх дебіторами у своєму обороті. Незадовільна організація збуту готової продукції веде до підвищення частки готової продукції на складі (затоварювання), відволіканню значної частини оборотних коштів з обороту, зниженню обсягу реалізації, а отже, і прибутку. Навпаки, добре організована система збуту продукції, випуск товарів на замовлення споживачів, налагоджений механізм відвантаження не дозволяють обіговим коштам затримуватися на цій стадії кругообігу.

Організація оборотних коштів на підприємстві включає визначення потреби в оборотних коштах, їх структури, джерел формування оборотних коштів і управління використанням оборотних коштів (підвищення їх оборотності).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук