Стратегія диверсифікації

Відповідно до цієї стратегії організація включає в свою виробничу програму продукти, які не мають безпосереднього зв'язку з колишньою її сферою діяльності.

Розрізняють горизонтальну, вертикальну і латеральну (від лат. Lateralis - бічний) диверсифікації.

Горизонтальна диверсифікація увазі звернення до свого кола споживачів з новим товаром або послугою.

Вертикальна диверсифікація увазі випуск нових для організації продуктів, що входять у виробничий ланцюжок старого продукту і знаходяться в ній вище або нижче його.

Латеральна диверсифікація передбачає відхід убік від традиційних видів діяльності з метою закріпитися в зростаючій області з високою нормою прибутку, зменшити ризики, отримати податкові пільги. Однак при цьому бажана норма прибутку досягається далеко не відразу.

Стратегія інтернаціоналізації

Відповідно до цієї стратегії організація здійснює планомірну і послідовну маркетингову діяльність на зарубіжних ринках. Основні труднощі в реалізації цієї стратегії полягає у виборі таких країн, робота на ринках яких буде найбільш прибутковою як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді. Слід враховувати, що економічна і політична ситуація в багатьох країнах, що мають перспективні ринки, може з плином часу істотно змінюватися. У більшості випадків реалізація цієї стратегії пов'язана з великими витратами.

Стратегія глобалізації

Відповідно до цієї стратегії визначають загальні, не залежні від особливостей окремих країн характеристики ринків. Основний інструмент цієї стратегії - стандартизація.

Доцільність застосування стратегії глобалізації в даний час спирається на той факт, що рівень запитів споживачів по багатьом позиціям в різних країнах стрімко вирівнюється. Однак дана стратегія придатна не для кожної країни, кожного ринку і продукту, практична її реалізація спирається на принцип: стандартизація, де можливо, диференціювання, де необхідно.

Стратегія кооперації

Відповідно до цієї стратегії одні організації шукають взаємодії з іншими організаціями з метою взаємного зміцнення свого становища на тих чи інших ринках, зокрема, шляхом узгодженого проведення маркетингових заходів. Особливе значення ця стратегія має при виході на закордонні ринки.

Технологічні стратегії

У області технології можливі наступні основні стратегічні підходи.

Стратегія лідерства, яка дозволяє досягти конкурентних переваг на ринку в результаті монопольного володіння прогресивними технологіями, але вона пов'язана з великими витратами на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР).

Стратегія слідування за лідером. Її суть полягає в тому, що організація не вдається до інновацій доти, поки це не зроблять інші. Такий підхід дозволяє врахувати в роботі на ринку прорахунки лідера і уникнути можливих фатальних помилок.

Стратегія імітації. Відповідно до неї організація копіює існуючі добре відпрацьовані технології. Такий підхід забезпечує значне скорочення витрат на дослідження і маркетингові заходи, тому й собівартість продукту може бути невисокою.

Стратегічні і кон'юнктурні пріоритети маркетингу реалізуються в процесі управління маркетингом.

Концепції управління маркетингом

У вітчизняній літературі з маркетингу англійський термін "marketing management" перекладається як "управління маркетингом" або "управління маркетинговою діяльністю".

Управління маркетингом базується на ряді концептуальних підходів.

Концепція вдосконалення виробництва виходить з того, що значна частина споживачів віддасть перевагу товари, які широко поширені і доступні за ціною. Отже, організація повинна зосередити зусилля на вдосконаленні виробництва, підвищенні його економічної ефективності та зниження ціни на продукцію.

Концепція вдосконалення товару грунтується на думці, що частина споживачів зацікавлена в товарах, що відповідають найвищій якості і володіють кращими експлуатаційними характеристиками. У цьому випадку організація повинна зосередитися на постійному вдосконаленні товару. При цьому реалізація товару дозволяє мінімізувати зусилля по стимулюванню збуту.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль виходить з того, що товари організації будуть купувати в достатніх кількостях тільки в результаті значних зусиль у сфері збуту і стимулювання.

Концепція координації маркетингу відображає думку, що головною умовою досягнення цілей організації є скоординовані дії, спрямовані на задоволення потреб своїх споживачів більш ефективними способами, ніж у конкурентів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >