Процесуально-методологічні схеми дослідження систем управління

Процес здійснення дослідження може бути побудований по-різному. Воно може починатися з розробки мети і послідовно проводитися до досягнення певного результату, проходячи етапи гіпотези або концепції, попередніх рекомендацій або тільки лише підготовчих робіт. Процес дослідження - це послідовність етапів його здійснення, комбінація і послідовність різних операцій і процедур, вибір і поєднання пріоритетів.

Етапи дослідження характеризує комплекс операцій, що визначають якісну відмінність діяльності в процесі його проведення. Такими етапами можуть бути мета, накопичення інформації, навчання (освіта), концепція, гіпотеза, проблема, рецепт, проект, рекомендації, рішення, модель, методика.

Методологічна схема дослідження - комплекс, поєднання, вибір пріоритетів, послідовність основних елементів методології: концепції, гіпотези, проблеми, аналізу, підходу, методів, проекту, рекомендацій, моделі, мети, рішень, рецепта, освіти.

Дослідження різних видів припускають різні процесуально-методологічні схеми їх проведення. Наприклад, для дослідження стратегії необхідно починати з розробки мети і концепції, а при дослідженні якого-небудь приватного питання у сфері функціонування фірми годі й загострювати на цьому увагу, а просто усвідомити проблему і розробити рішення. Можна зробити це на основі розробки робочої гіпотези, яка випереджає рішення і його наслідки (рис. 2.4).

Методологічні схеми дослідження

Рис. 2.4. Методологічні схеми дослідження

Дуже часто в якості етапу процесу дослідження використовується розробка гіпотези, яка може бути ефективним засобом пошуку шляхів вирішення проблеми, підходів до се розумінню.

Гіпотеза - це вірогідне знання, пояснення, розуміння. Тому категоричність в оцінці та поданні гіпотез неприпустима. Існує принцип: кінцева наукова цінність гіпотетичного знання не залежить від ступеня обґрунтування гіпотези в момент оцінки. Але вибір гіпотез проте можливий відповідно до критерію найбільшої ймовірності пояснення досліджуваної проблеми або варіантів її вирішення.

Гіпотеза - це варіант пояснення при недостатній інформації. Існують вимоги, згідно яких вона вибирається або конструюється.

  • 1. Гіпотетичне пояснення має бути побудовано за методологією наукового пояснення - причини, фактори, залежності та ін.
  • 2. Гіпотеза повинна враховувати відомі закони, але не підлаштовуватися до них, не шукати абсолютного відповідності.
  • 3. Вона призначена для пояснення всіх фактів, які характеризують проблему.
  • 4. Гіпотеза повинна бути принципово перевіряється, тобто следствиям, які з неї виводяться, повинні відповідати певні практичні ефекти.
  • 5. Вона повинна будуватися за принципом максимально можливої простоти.
  • 6. Гіпотеза повинна бути логічно несуперечливої. Її власні внутрішні елементи повинні представляти систему строго узгоджених елементів, що мають єдине логічне підгрунтя.

Результати дослідження можуть мати різний вигляд (рис. 2.5). Вони бувають безпосередніми, тобто представлені у вигляді конкретних рецептів, рекомендацій, моделей, інноваційних програм, стратегій, методик, систем мотивації та нр. Але результати можуть бути і опосередкованими. Такими є, наприклад, імідж фірми, соціально-психологічна атмосфера роботи, антикризове розвиток та ін. Результати дослідження можуть бути основними та додатковими.

Результати дослідження управління

Рис. 2.5. Результати дослідження управління

Все розмаїття проблем, які характеризують предмет дослідження систем управління, можна представити у сукупності трьох напрямків: проблеми поведінки об'єкта управління (виробництво, офіс, фірма, підприємство та ін.), Проблеми поведінки суб'єкта управління і проблеми взаємодії суб'єкта та об'єкта управління (рис. 2.6 ).

Основні напрямки досліджень управління

Рис. 2.6. Основні напрямки досліджень управління

Головними в дослідженні об'єкта управління, проблематики функціонування соціально-економічної системи (фірми, організації, підприємства, офісу та ін.) Є проблеми, що відображають необхідні компоненти її функціонування (іноді їх називають підсистемами), такі як соціальна, економічна, організаційна, технологічна системи, система якості діяльності і поведінки на ринку (маркетинг). Все це типові джерела проблем, що вимагають дослідження для розвитку управління.

Суб'єкт управління найчастіше характеризують такі проблеми, як характеристики персоналу, інформаційне забезпечення управління, використання часу, розробка стратегій, розвиток організації управління та його технічна озброєність.

Характер об'єкта і предмета дослідження визначає також різноманітність підходів і пріоритетів. Підхід до дослідження характеризує ракурс бачення проблеми, набір методів дослідження, загальний напрямок його проведення. Це вихідна позиція при підготовці до вирішення проблеми.

Підходи можуть бути емпіричними або прагматичними (рис. 2.7). Перший побудований головним чином на досвіді та його реалізації у процесі дослідження, другий - на вирішенні проблем, що дає миттєвий успіх, безпосередню віддачу. Такі дослідження необхідні, і ігнорувати їх неможливо. Але найбільшу цінність мають дослідження, побудовані на науково-концептуальному підході. Це дослідження з принципових проблем, що переслідують перспективні цілі і використовують повною мірою сучасні методології та наукові досягнення.

Основні підходи до дослідження і удосконалення управління

Рис. 2.7. Основні підходи до дослідження і удосконалення управління

Серед сукупності можливих підходів найбільше значення сьогодні мають підходи, що відображають роль в управлінні людського фактора. Такий підхід є альтернативою технократичному та організаційно-адміністративному підходам і являє собою соціально-економічний підхід. Основною вихідною позицією дослідження з використанням такого підходу є людина та її діяльність, в якій вирішальну роль відіграє економічний інтерес.

Можливі класифікації за іншими критеріями. По чинниках динаміки існує функціонально-структурний підхід (статика), діахронічний (тимчасові зміни) і інформаційний (рух інформації). Найбільш ефективним є діахронічний. Тут головним чинником дослідження виступають зміни, що характеризують функціонування та розвиток системи управління, а також фактор часу.

За таким критерієм, як мета дослідження, можна виділити функціонально-вартісний і проблемно-орієнтований підходи. Найбільший ефект, однак, має програмно-цільовий підхід, що характеризується чіткістю постановки мети дослідження і конкретністю її відображення в програмі дослідження.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >