Показники рівня концентрації виробництва

Основними показниками рівня концентрації в промисловості служать масштаби підприємств, які визначаються:

  • (1) річним випуском продукції;
  • (2) середньорічною чисельністю працюючих;
  • (3) середньорічною вартістю основних фондів;
  • (4) споживанням електроенергії за рік;
  • (5) питомою вагою великих підприємств у випуску продукції галуззю;
  • (6) середніми масштабами підприємства в галузі.

Для характеристики рівня концентрації виробництва в галузях, що виготовляють один вид продукції, використовуються натуральні показники. В електроенергетиці, наприклад, це середня встановлена потужність електростанцій в кіловатах, річна вироблення електроенергії - в розрахунку на одну електростанцію, питома вага виробленої великими і найбільшими електростанціями електроенергії - в загальній кількості електроенергії, виробленої всіма станціями за рік.

У галузях з комбінованим характером випуску продукції рівень концентрації може визначатися питомою вагою великих доменних печей у виплавці чавуну за рік, питомою вагою конверторів та електропечей в загальній виплавці сталі за рік, питомою вагою потужних прокатних станів в загальному виробництві прокату, обсягом переробки доменних та сталеплавильних шлаків і т.д.

У галузях промисловості (машинобудуванні, хімічної, легкої, харчової та інших), в яких виготовляється різноманітна продукція, рівень концентрації виробництва визначається у вартісних показниках, наприклад питомою вагою великих виробництв у загальному випуску продукції за рік по товарній (реалізованої) продукції в незмінних цінах.

У деяких галузях з багатономенклатурної продукцією рівень концентрації може визначатися також у натуральних або умовно-натуральних вимірниках, наприклад цукор-пісок - в тоннах, консерви - в умовних банках, мінеральні добрива - в умовних одиницях (у перерахунку на 100% поживних речовин), трактори - у штуках і по потужності двигуна в кінських силах і т.п.

Середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу характеризує масштаби підприємств - показником кількості вживаного живої праці, але у зв'язку з науково-технічним прогресом, особливо з автоматизацією виробництва, чисельність промислово-виробничого персоналу на окремих підприємствах значно скорочується і збільшується вартість активної частини виробничих фондів. Вартість промислово -виробничих фондів, особливо їх активної частини, характеризує масштаби підприємств з погляду застосовуваного матеріалізованої праці. Кожен з цих показників має свої переваги і недоліки. Обидва вони можуть використовуватися при аналізі окремих сторін процесу концентрації виробництва, перший - за рівнем концентрації живої праці, другий - матеріалізованої.

Високий рівень концентрації не завжди відображає економічну ефективність виробництва. Між показниками концентрації виробництва і показниками його ефективності немає прямого зв'язку. Якщо підприємства характеризуються тільки великими масштабами, а їх структура і масштаби випуску продукції неоптимальні для даної галузі, то рівень концентрації не може служити показником ефективності виробництва.

При плануванні концентрації виробництва вказується необхідність зосередити виготовлення однорідної за конструктивно-технологічним ознакам продукції або виконання аналогічних робіт на підприємствах оптимальних масштабів.

При визначенні рівнів концентрації в промисловості враховується вплив внутрішньовиробничих і зовнішніх факторів.

Внутрішньовиробничі фактори визначаються оптимальними масштабами виробництва продукції для максимального використання виробничих ресурсів. До зовнішніх факторів відносяться транспорт, масштаби сировинної бази, наявність або можливість залучення робочої сили, водні ресурси, кліматичні умови тощо

Істотний вплив на внутрішньовиробничі і зовнішні чинники надає науково-технічний прогрес.

Рівень концентрації виробництва і визначаються їм оптимальні масштаби підприємств залежать від географічного розміщення промисловості, споживання готової продукції (а часто - від сировини і палива), наявності трудових ресурсів у регіоні та інших факторів. Географічне розміщення джерел сировини, палива і трудових ресурсів закономірно визначає економічно раціональні межі концентрації та оптимальні масштаби виробництва.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >