Система показників для дослідження управління

Показники, що використовуються в дослідженні системи управління, різні. Їх зміст, а також якість не завжди можуть відповідати цілям дослідження. Тому велике значення має вибір необхідних показників або за відсутності таких - їх конструювання.

Для вибору показників необхідно провести їх класифікацію, яка впорядковує їх і показує, крім іншого, яких показників бракує для проведення дослідження (рис. 5.10).

У будь-якому дослідженні існують предмет і об'єкт. У дослідженні управління в якості об'єкта виступає система управління, тобто сукупність взаємопов'язаних дій суб'єкта управління, що дозволяють погоджувати по спільної мети діяльність людей. Необхідні показники, які відображали б стан, функціонування і розвиток цієї системи.

Показники стану характеризують наявність тих чи інших функцій, зв'язків, підрозділів, властивостей, кваліфікаційних ознак, технічних засобів, інформаційних масивів та ін. До цієї групи показників належить і структура системи управління.

Показники стану не обов'язково повинні бути натуральними. Вони можуть відображати і економічне становище фірми. Так чи інакше, це показники статики, що фіксують мить у різноманітних процесах функціонування та розвитку системи управління.

Існує інша група показників, що відображають зміни, що відбуваються в управлінні. Такі зміни можуть бути повторюваними, відтворюваними і невідтворюваних, що характеризують виникнення нової якості. Це показники динаміки, функціонування та розвитку.

Показники стану включають в себе процеси, які дозволяють судити про підтримання необхідних для нормальної роботи співвідношень, поєднань, відповідностей, пропорцій, сумісності (наприклад, функцій, повноважень, індивідуальностей, технічних засобів та ін.).

Показник зміни відображає появу нових властивостей, зростання характеристик, збільшення масштабів, нові варіанти використання ресурсів, тобто все, що характеризує поява нової якості.

Показники предмета управління характеризують цілі, ресурси та умови їх використання.

Дійсно, реальне управління - це усвідомлення і формулювання мети, розподіл і використання ресурсів, які виступають засобами її досягнення і, нарешті, врахування конкретних умов, які обмежують можливості використання ресурсів, але в той же час містять сприятливі чинники, які треба побачити, врахувати, використовувати для досягнення мети.

Система показників для дослідження управління

Рис. 5.10. Система показників для дослідження управління

Предмет управління відображає безліч показників: економічні, матеріально-технічні, інформаційні, соціологічні, організаційні. Це показники, які виділяються за складом ресурсів та основних характеристиках мети та умов її досягнення.

У дослідженні використовуються прості і складні показники. Простим показником є, наприклад, кількість працівників у відділі, складними (їх іноді називають синтетичними, розрахунковими) - показники продуктивності праці, ефективності, середньої величини витрат часу та ін. Якість складного показника залежить від його конструкції та методики розрахунку. Звичайно, саме такі показники є основою сучасного управління, бо вони повніше відображають тс функції, які притаманні показниками.

Показники можуть бути кількісними та якісними. Це поділ носить певною мірою умовний характер. Якість може бути оцінено і відображено і в кількісних параметрах і одиницях. Це розділення відображає лише можливість точного вимірювання, наявність об'єктивної шкали оцінки. Якщо персонал можна врахувати в абсолютно точних кількісних вимірах, то, наприклад, соціально-психологічну атмосферу колективу можна відобразити лише в показниках "хороша" або "погана" або в поєднанні цих суб'єктивних і невизначених оцінок. Можливо, цю класифікацію краще представити як групи показників приблизних і грубих оцінок і показників точних кількісних оцінок. У практиці дослідження необхідні і ті й інші.

Показники в якості засобу впливу мають певний організаційний статус. За цією ознакою можна виділити показники регламентного, нормативного, інструктивно-інформаційного типу. Кожна з цих груп супроводжується комплексом певних вимог, які й визначають організаційний статус показника. Регламентні показники обов'язкові для виконання (тривалість робочого дня або тижня, терміни виконання плану, кількість працівників та ін.), Нормативні - регулюють діяльність з середнім величинам або межам відхилень (нормативна величина плинності персоналу, середня зарплата, орієнтовні терміни виконання роботи та ін.) , інструктивно-інформаційні - дають можливість повніше враховувати конкретні умови роботи, позитивний досвід.

З погляду універсальності можна розділити показники на універсальні і вузькоспеціалізовані. Перші дають можливість проводити порівняльний аналіз різних властивостей, об'єктів і умов, другі - повніше досліджувати специфіку, оцінити її глибину, позитивні і негативні прояви.

Існують також показники узагальнюючого типу (інтегральні) і показники конкретні, які характеризують класифікаційні відмінності або диференціацію ознак, функцій, методів і т.д.

У дослідженні управління велику роль відіграє поєднання економічних і натуральних показників.

Комплекс, різноманітність, поєднання і методологічна основа показників - все це важливі фактори успіху в дослідженні управління.

Показники відображають рівень розвитку дослідницької роботи, можливості аналізу і прогнозування. Система показників формується свідомо і включає в себе не тільки існуючі, але й спеціально розроблені і сконструйовані показники. Управління збагачується новими показниками, і це дозволяє глибше освоювати і розуміти тенденції його розвитку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >