Розробка бізнес-плану підприємства

Початок діяльності підприємства передує важливий документ - підприємницький бізнес-план. Його структура і зміст строю не регламентовані. Найбільш кращим можна вважати бізнес-план, що включає сім розділів (рис. 16.2).

Підприємницький бізнес-план

Рис. 16.2. Підприємницький бізнес-план

Розділи бізнес-плану

1. "Цілі і завдання підприємницької діяльності" - це центральний розділ в бізнес-плані. Головна мета підприємницького бізнесу - отримання прибутку. Плануючи намічену операцію, слід насамперед визначити, на яку суму прибутку можна розраховувати, і переконатися в тому, що проект взагалі здатний принести бажаний прибуток. Важливо при цьому, як і взагалі при формуванні бізнес-плану, врахувати фактор часу. Іншими словами, поряд з розміром очікуваного прибутку необхідно знати, як вона розподілиться в часі, чи не виявиться прибуток занадто запізнілою з урахуванням потреби підприємця у грошових коштах та впливу інфляції, применшують абсолютний приріст грошей.

При первинній оцінці доцільності підприємницького проекту необхідно також врахувати, що сума отримуваного прибутку повинна бути істотно вище тієї, яку міг би отримати підприємець, поміщаючи затрачувані грошові кошти на той же час в ощадний банк. Інакше прост.е. сенс звести справу до цієї найпростішої фінансової угоді.

Поряд з головною, визначальною, метою в полі зору укладачів бізнес-плану повинні перебувати й інші цілі та завдання: соціальні, підвищення статусу підприємця, спеціальні цілі і завдання; особливі завдання підприємництва, зокрема благодійність.

2. "Узагальнене резюме, основні параметри і показники бізнес-плану" - це зведений розділ і являє собою основні ідеї та зміст плану в мініатюрі. Він створиться і уточнюється в міру опрацювання плану, а завершується лише після складання бізнес-плану в цілому. У цьому розділі представлені: генеральна мета проекту (угоди); коротка характеристика підприємницького продукту, кінцевого результату намічуваного плану і їх відмітні особливості; шляхи і способи досягнення поставлених цілей; терміни здійснення проекту (угоди); витрати, пов'язані з його реалізацією; очікувана ефективність і результативність; область використання результатів.

Показники узагальненого резюме: загальні зведені - обсяги виробництва та реалізації продукції та послуг, виручка, власні і позикові кошти, прибуток, рентабельність; спеціальні - якість реалізованих товарів і послуг, їх відмінні властивості, пристосованість до особливих смакам і запитам споживача, термін окупності вкладень, низький ступінь ризику, гарантованість отримання запланованого результату

  • 3. "Характеристики продуктів, товарів, послуг, що надаються підприємцем споживачеві" - тут повинні бути зафіксовані: наочні дані, що дозволяють з необхідною повнотою "відчувати" підприємницький продукт (дослідний зразок), або його характеристики (описи, моделі, фотографії, відомості про коло споживачів підприємницького товару і потребах, які він буде задовольняти, прогноз платоспроможного попиту товар); дані про регіонах, групах населення, організаціях, які переважно виходячи з аналізу та прогнозу стануть покупцями і споживачами товару; дані про динаміку очікуваного споживання товару за часовими періодами з обліків факторів, що впливають на зміну потреб в донному товарі; прогноз цін, за якими передбачається реалізувати продукт підприємницької діяльності.
  • 4. "Аналіз та оцінка кон'юнктури · ринку збуту, попиту, обсягів продажів" - це безпосереднє продовження вивчення потреб і прогнозування цін. У розділі зумовлюються обсяги виробництва і продажів товарів за часовими періодами реалізації підприємницького проекту.

Дослідження, аналіз, оцінка ринку в процесі підготовки бізнес-плану спираються, з одного боку, на припущення, тобто носять прогностичний характер, а з іншого - на попередню домовленість з потенційним покупцем або з торговими, збутовими організаціями.

Залежно від масштабів і термінів проектів виникають різні ситуації. У разі короткострокових дрібних проектів можна з високим ступенем вірогідності встановити коло покупців, споживачів підприємницького продукту, що дозволяє зробити висновок про обсяги продажів. Довготривалі великі підприємницькі проекти створюють більш складну ситуацію - визначення зміни попиту на підприємницький товар, його продажу, споживання буде проходити при складанні бізнес-плану на основі припущень, оцінок, розрахунків і прогнозів.

Поряд з розрахунково-аналітичною оцінкою ринку збуту бізнес-план має передбачати способи активізації ринку за допомогою маркетингової та інших видів діяльності.

При розробці цього розділу необхідно також враховувати діяльність інших підприємців, конкурентів, їх можливості, здібності і цінову політику. З цією метою робота над бізнес-планом повинна включати коректування прогнозованого обсягу продажів з урахуванням конкуренції.

  • 5. "План (програма) дій та організаційні заходи" - зміст цього розділу в чому залежить від виду підприємницької діяльності (виробнича, комерційна, фінансова). Програма підприємницьких дій зазвичай включає: маркетингові зусилля (рекламу, визначення ринку збуту, контакти з споживачем, врахування його запитів); здійснення виробництва продукції (у разі виробничого підприємництва); закупівлю, зберігання, транспортування, реалізацію товарів (особливо стосовно до комерційного підприємництву); обслуговування покупця в процесі продажу товару і після продажу. Організаційні заходи становлять невід'ємну частину програми дій і включають: способи управління реалізацією бізнес-плану; організаційні структури управління проектом; методи координації дій виконавців, а також заходи щодо встановлення спеціальних форм оплати праці, стимулювання, підбору і підготовки кадрів, обліку, контролю та ін.
  • 6. "Ресурсне забезпечення угоди" - містяться відомості про види та обсяги ресурсів, необхідних для здійснення підприємницького проекту, про джерела і способи отримання ресурсів.

Міжнародна практика обгрунтування проектів застосовує кілька узагальнюючих показників для підготовки рішення про доцільність вкладення коштів: чисту поточну вартість; рентабельність; внутрішній коефіцієнт ефективності; період повернення капітальних вкладень; максимальний грошовий відтік; норму беззбитковості.

Послідовність складання бізнес-плану

Рис. 16.3. Послідовність складання бізнес-плану:

1 - прийняття рішення про створення нового підприємства або вдосконаленні чинного; 2 - аналіз власних можливостей і здатності взятися за реалізацію задуманого проекту; 3 - вибір виробу або послуги, виробництво (або надання) яких буде метою задуманого проекту; 4 - дослідження возможною ринку збуту: 5 - складання прогнозу обсягів збуту (для першого року помісячно, для другого - поквартально); 6 - вибір місця для здійснення виробничої або комерційної діяльності; 7 - розробка плану виробництва: 8 - розробка плану маркетингу; 9 - розробка організаційного плану; 10 - розробка юридичної форми майбутньої комерційної діяльності; 11 - організація бухгалтерського обліку; 12 - страхування; 13 - розробка фінансового плану; 14 - складання резюме до бізнес-плану

Чиста поточна вартість (у вітчизняних джерелах нерідко звана інтегральним економічним ефектом) являє собою різницю сукупного доходу від реалізації продукції, розрахованого за період реалізації проекту, і всіх видів витрат, підсумованих за той же період, з урахуванням чинника часу (тобто з дисконтуванням різночасових доходів і витрат).

Рентабельність обчислюється як відношення прибутку до капітальних вкладень або як відношення прибутку до акціонерного капіталу; для кожного року реалізації підприємницького проекту рентабельність розраховується як середньорічне значення. При цьому враховується і оподаткування.

Внутрішній коефіцієнт ефективності визначається як таке граничне значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інвестицій. Проект вважається рентабельним, якщо внутрішній коефіцієнт ефективності не нижче початкового порогового значення.

Період повернення капітальних вкладень широко застосовується у вітчизняній практиці як термін окупності капітальних вкладень. Він являє собою число років, протягом яких дохід від продажів за вирахуванням функціонально-адміністративних витрат відшкодовує основні капітальні вкладення. Залишається дискусійним питання про те, розраховувати період повернення з дисконтуванням або без нього.

Максимальний грошовий відтік - найбільше від'ємне значення чистої поточної вартості, розрахованої наростаючим підсумком. Цей показник відображає необхідні розміри фінансування проекту та повинен бути пов'язаний з джерелами покриття всіх витрат.

Норма беззбитковості - мінімальний розмір партії продукції, що випускається, при якому забезпечується нульовий прибуток, тобто коли дохід від продажів дорівнює витратам виробництва. Визначається за формулою

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >