Фактори розвитку підприємства: екстенсивні та інтенсивні

Розвиток - це насамперед здатність фірми до більш повному задоволенню соціальних потреб та кращої якості життя, до збереженню і зміцненню природного потенціалу. Поліпшення якості життя означає, насамперед, збільшення доходів як основи реалізації зазначеної мети. Приріст прибутку і зростання рентабельності активів служать вираженням цілі розвитку виробництва.

Нарощування маси прибутку досягається як інтенсивними, так і екстенсивними методами. Контроль над величезною масою фінансових ресурсів формує фінансово-економічний потенціал фірми. Володіючи таким потенціалом, вона отримує переваги в забезпеченні фінансової рівноваги, можливість протистояти наступаючим ризикам.

Екстенсивні фактори нарощування маси прибутку:

  • - Збільшення кількості використовуваних ресурсів: засобів праці на основі існуючої технології, числа зайнятих працівників, обсягів споживання предметів праці (сировини, матеріалів, палива та ін.);
  • - Збільшення часу використання основних виробничих фондів і робочої сили, в тому числі за рахунок усунення їх непродуктивного використання.

Головна мета розвитку - підвищення ефективності виробництва, що забезпечує інтенсивний тип економічного розвитку. Інтенсивний тип економічного розвитку вимагає підвищення якісних характеристик факторів виробництва. До інтенсивних факторів розвитку підприємства відносяться:

  • - Вдосконалення якісних характеристик використовуваних ресурсів: засобів праці, предметів праці, робочої сили;
  • - Вдосконалення процесів їх функціонування: технологічних процесів, організації виробництва і праці, організації управління па основі розвитку науково-технічного прогресу і використання людського фактора.

Підвищення ефективності виробництва: фактори, напрями, джерела

Результати роботи підприємства залежать від внутрішніх умов діяльності.

  • 1. Матеріально-ресурсного забезпечення виробництва, визначального потенційні можливості підприємства. Це будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, місце розташування, сировину і матеріали, паливо і енергія, робоча сила, технології.
  • 2. Забезпечення процесу господарювання. Це комерційна і постачальницька діяльність, пов'язана з раціональністю ринкових зв'язків.
  • 3. Забезпечення техніко-економічного розвитку підприємства. Це інформація, інновації, інвестиції, планування, підвищення кваліфікації працівників та їх зацікавленість у результатах господарської діяльності.

Підвищення ефективності виробництва - це розробка та реалізація комплексу конкретних заходів у заданих напрямках по зростанню ефективності виробництва. Сутність проблеми підвищення ефективності виробництва полягає в збільшенні економічних результатів на кожну одиницю витрат виробничих ресурсів у процесі їх використання. В основі економічної ефективності лежить інтенсифікація виробничих і фінансових ресурсів. Інтенсифікація служить причиною, а ефективність - проявом її, тобто слідством. Інтенсифікація зачіпає всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства: науково-технічний прогрес, політику інвестицій, використання виробничого потенціалу, вдосконалення організації праці та виробництва, активізацію економічних інтересів працівників, дотримання режиму економії і ощадливості.

За характером участі у виробничому процесі і джерелам покриття всі витрати діляться на одноразові (величина основних і оборотних виробничих засобів) і поточні (собівартість продукції). Одноразові витрати виступають у формі застосованих ресурсів, які виробляються для поповнення основного і оборотного капіталу і авансуються у вигляді інвестицій. Поточні витрати утворюють собівартість продукції. Вони приймають форму спожитих ресурсів.

Підвищення ефективності виробництва досягається за рахунок економії поточних витрат (споживаних ресурсів) і шляхом кращого використання діючого капіталу (прискорення повернення авансованих коштів). Це пов'язано з новими вкладеннями в капітал (із застосовуваними ресурсами). Величина споживання ресурсів і швидкість повернення авансованих коштів - мета розвитку господарської системи.

Ефективний розвиток передбачає отримання нових знань, інтенсифікацію виробництва, підвищення якості праці. Реалізація цих умов можлива за допомогою таких факторів розвитку, як науково-технічний прогрес і підвищення рівня використання людського фактора. Складові ефективності виробництва формуються під впливом факторів технічного, організаційного та соціально-економічного характеру, що визначають напрями ефективного розвитку:

  • - Науково-технічний рівень виробництва (технологія, обладнання) та продукції;
  • - Структура господарської системи і рівень організації виробництва і праці;
  • - Господарський механізм і рівень організації управління;
  • - Рівень розвитку господарських зв'язків;
  • - Соціальні умови і рівень використання людського фактора;
  • - Природні умови і рівень раціональності природокористування.

На підприємстві ці напрямки підвищення інтенсифікації господарської діяльності відображаються у комплексних планах економічного і соціального розвитку при обгрунтуванні економічно вигідних напрямків використання ресурсів та здійснення витрат, а також у процесі розробки стратегії розвитку підприємства.

На відміну від чинників ефективності виробництва виділяють безпосередні джерела ефективності, що представляють собою ресурси, які:

  • - Авансуються у виробництво - це основні і оборотні виробничі кошти (К = + Z);
  • - Споживаються у виробництві - це витрати предметів праці, засобів праці і живої праці (5 = М + Ат + 1Г); де? - Основний капітал, 2 - оборотний капітал; М - матеріальні витрати, Ат - амортизація, II - оплата праці.

Для підвищення ефективності господарської діяльності розробляють заходи, що передбачають вплив факторів розвитку та ефективності господарської діяльності на ресурси (джерела ефективності). Керуючи факторами, впливає на ресурси. Результати дії відбиваються на показниках використання ресурсів та загальних показниках результатів еффектаВ1 гості господарювання:

  • - Зниженні трудомісткості (ТІ = ЧП / В) і збільшенні вироблення (ПТ = В / ПП);
  • - Раціональному використанні природних ресурсів, зниженні матеріаломісткості продукції (МО = М / В) та підвищенні материалоотдачи (МО = В / М);
  • - Активізації інвестиційної діяльності, зниженні фондомісткості продукції (ФЕ = Р / В) та підвищенні фондовіддачі основних виробничих фондів (ФО = В / Е);
  • - Прискоренні оборотності оборотних коштів (К, = = В / 2);
  • - Зниженні собівартості (5) і зростанні прибутку (Р);
  • - Прискоренні оборотності капіталу і зростанні рентабельності (Ік = Р / К = В / К Р / В);
  • - Фінансовий стан та платоспроможність.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >