Показники фінансової стійкості

Стабільність роботи підприємства пов'язана з фінансовою структурою його пасивів, ступенем залежності від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових коштів. Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу. Фінансова стійкість підприємства характеризується наступними групами показників.

1. Показники, що характеризують частку власних коштів у загальній сумі джерел всіх активів підприємства.

Коефіцієнт автономії (К <той) показує питому вагу суми власного капіталу в загальній вартості всього майна (капіталу):

Кавп) н = Власний капітал / Загальна сума капіталу.

Позикові кошти можуть бути компенсовані власністю підприємства, якщо К.И) том> 0,5.

Коефіцієнт фінансової залежності (К | п) є зворотним коефіцієнту автономії:

КФ1 = Загальна сума капіталу / Власний капітал.

Якщо значення показника дорівнює одиниці, то підприємство повністю фінансується за рахунок власних коштів. Те, що більше одиниці, - це позикові кошти, що припадають на 1 руб. власного капіталу.

Коефіцієнт співвідношення власних і позикових коштів (Кссзс) - це відношення позикового капіталу до власного

К = Зобов'язання / Власний капітал.

Показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних коштів.

Смислове значення розглянутих показників дуже близько. Для опеньки фінансової стійкості можна користуватися одним з них.

Коефіцієнт покриття інвестицій (К | ш) характеризує частку власного капіталу і довгострокових зобов'язань у загальній сумі активів підприємства:

Прийнято вважати, що нормальне значення коефіцієнта дорівнює 0,9; критичним вважається його зниження до 0,75.

2. Для характеристики стану оборотних коштів застосовують показники.

Коефіцієнт забезпеченості поточних активів власними оборотними коштами

Кота = Власні оборотні кошти / Поточні активи,

де Власні оборотні кошти = Поточні активи - - Короткострокові зобов'язання.

Тоді: Клта = 1 - Короткострокові зобов'язання / Поточні активи;

КТ1 - коефіцієнт поточної ліквідності, або коефіцієнт покриття.

Кота відображає наявність власних оборотних коштів підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Нормальне значення показника вважається наступне: 0,1-0,5.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К) показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі:

КМСК = Власні оборотні кошти / Власний капітал.

Рівень коефіцієнта маневреності власного капіталу залежить від характеру діяльності підприємства (0,2-0,5): у фондоемких виробництвах його нормативний рівень повинен бути нижче, ніж в матсріалоемкіх. Чим вище коефіцієнт маневреності, тим краще фінансовий стан.

Коефіцієнт маневреності функціонального капіталу (КМФК) характеризує ту частину власних оборотних коштів, що знаходиться у формі грошових коштів і бистрореалізуемих цінних паперів, тобто коштів, що мають абсолютну ліквідність:

Значення показника може перебувати від 0 до 1. Зростання показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

3. Показники, що визначають структуру основних засобів та їх джерел.

Коефіцієнт забезпеченості нерухомого майна (Кцш1 - іммобілізованих коштів) власним капіталом показує частку необоротних активів, яка покривається за рахунок власного капітана:

КОІІ = Власний капітал / Нерухомість.

Коефіцієнт реальної вартості майна (К ^) показує частку вартості основних засобів і матеріальних оборотних коштів у майні підприємства. Коефіцієнт розраховується діленням сумарної величини основних засобів, виробничих запасів і незавершеного виробництва на вартість активів підприємства (валюту балансу):

Крсі = Реальні активи / Загальна сума капіталу.

Нормальним вважається обмеження, коли К і> 0,5. У випадку значення показника нижче критичної межі доцільне залучення довгострокових позикових засобів для збільшення майна виробничого призначення, якщо за рахунок власних коштів поповнити такі активи не представляється можливим у звітному періоді.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >