Методи планування

При розробці планів використовуються наступні методи планування: балансовий, розрахунково-аналітичний, економіко-математичний, програмно-цільовий, експертних оцінок, графоаналітичний, мережевий та ін.

Балансовий метод полягає в зіставленні потреби виробництва продукції з можливістю забезпечення ресурсами, забезпечує ув'язування розділів плану. Проводяться балансові розрахунки матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, робочого часу та ін. При відсутності рівноваги визначаються джерела їх покриття для досягнення намічених цілей.

Розрахунково-аналітичний метод використовується для розрахунку показників плану, аналізу їх динаміки і чинників, що забезпечують необхідний кількісний рівень показників. Оцінюється зміна основних показників плану в плановому періоді в порівнянні з базисним періодом за рахунок впливу основних факторів, розраховуються індекси зміни планових показників в порівнянні з базисним рівнем.

Економіко-математичні методи дозволяють розробити економічні моделі, що відображають залежність кількісних параметрів (показників) від впливу основних факторів, підготувати кілька варіантів плану і вибрати оптимальний.

Програмно-цільові методи застосовуються при складанні плану у вигляді програми: складання заході за рішенням до намічених термінів комплексу завдань, об'єднаних однією метою. Намічається мета, розробляються завдання, необхідні для досягнення мети, і заходи для реалізації завдань.

Головною метою можуть бути: підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, "завоювання ринку", оптимізація діючих потужностей, розвиток підприємства на основі капітальних витрат та ін.

Графоаналітичний метод дозволяє зобразити результати економічного аналізу графічними засобами, виявити кількісну залежність між сполученими показниками, наприклад між темпами зміни фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці.

Мережеві графіки представляють різновид графоаналітичних методів. З їх допомогою моделюється паралельне виконання робіт у просторі та часі по складних об'єктах, наприклад розробка та виконання нової техніки та ін.

Методи експертних оцінок супроводжують планові процеси завжди. Вони базуються на досвіді і кваліфікації управлінських працівників. Розрізняють індивідуальні експертні оцінки та колективні типу мозкової атаки, генерації ідей, методу Дельфі та ін.

Виробнича програма - основа побудови плану розвитку підприємства. Характеристика основних розділів плану

Найбільш поширена форма поточного планування - річний план підприємства. Річний план розробляється до початку запланованого року, має поквартальну розбивку всіх показників. Основні розділи і показники плану розвитку підприємства (поточних і середньострокових планів):

  • 1) виробництво і збут продукції;
  • 2) технічний розвиток підприємства;
  • 3) показники економічної ефективності виробництва та проектів;
  • 4) план капітальних вкладень і капітального будівництва;
  • 5) матеріально-технічне забезпечення;
  • 6) куп і кадри;
  • 7) план по витратах виробництва і прибутку від реалізації продукції;
  • 8) фінансовий план;
  • 9) план соціального розвитку;
  • 10) охорона навколишнього середовища.
  • 1. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, відповідний по номенклатурі, асортименту і якості вимогам плану продажів. Вона включає розрахунки обсягу виробництва продукції і виробничих потужностей, потреби в матеріально-сировинних і трудових ресурсах, транспорті; обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей.

Промислові підприємства формують виробничу програму на основі державного замовлення, замовлень підприємств-споживачів, виявленого в процесі вивчення ринку споживчого попиту.

Основний критерій планування виробничої програми - отримання максимально можливого прибутку, що досягається оптимізацією виробничих завдань. Для цього звітні дані поточного (базового) періоду (року) аналізуються і зіставляються з плановими показниками по виробництву і реалізації продукції, ціною, якістю й асортиментом продукції. Далі виходячи з можливостей виробничих потужностей визначаються кілька варіантів укрупнених показників обсягів і структури виробництва. Такі варіанти бажано формувати з урахуванням перспективних різних стратегій розвитку - перепрофілювання, модернізації, стабілізації виробництва. По кожному варіанту в першу чергу аналізуються можливості продажів, далі - рівень цін і забезпеченості виробничих процесів матеріально-технічними ресурсами.

Вибір кращого варіанта з декількох може бути зроблений на основі показників прибутку і рентабельності, одержуваних підприємством за весь аналізований період. Цей варіант в основних укрупнених показниках служить базою формування річного плану по всіх його розділах. На цьому етапі розрахунків складу основних показників виробничої програми розширюється і розукрупнювати з виділенням в показниках обсягів продукції за різними цехам.

Виробнича програма складається з двох розділів: плану виробництва продукції в натуральному (умовно-натуральному) виразі та плану виробництва у вартісному вираженні.

План виробництва продукції в натуральному вираженні містить показники випуску продукції певної номенклатури, асортименту та якості у фізичних одиницях (штуки, тонни, метри). На окремих підприємствах застосовуються подвійні вимірники. Наприклад, виробництво паперу може плануватися в тоннах і квадратних метрах, труб - у тоннах і погонних метрах, тканин - в погонних і квадратних метрах. Використання подвійних вимірників дозволяє більш повно охарактеризувати в плані фізичний обсяг виробництва і споживчі властивості продукції. Планування виробництва і продажів продукції в натуральному вираженні дозволяє узгодити випуск конкретних видів продукції зі споживачами ринку, виробничими потужностями підприємства, потребою в ресурсах.

План виробництва продукції у вартісному вираженні містить наступні показники: реалізовану, товарну і валову продукцію. Основу обліку продукції становить грошовий вимірник, який може бути представлений собівартістю одиниці продукції або її ціною.

Реалізована продукція (РП) - найбільш значимий вартісний показник цього розділу плану, він характеризує валовий дохід підприємства в плановому періоді. Валовий дохід визначається як добуток ціни на кількість проданих одиниць виробів (послуг):

де Дш. - Валовий дохід підприємства від реалізації г-го виду продукції; Ц. - ціна одиниці г-го виду продукції (оптова, договірна); Оп. - Планований обсяг продажів г-го виду продукції (г '= 1, 2, 3 ..... п) в натуральному вираженні; п кількість видів реалізованої продукції.

Процес реалізації завершує кругообіг господарських засобів, що дозволяє підприємству виконувати свої зобов'язання перед держбюджетом, робітниками і службовцями, постачальниками, відшкодовувати виробничі витрати.

Товарна продукція характеризує обсяг виробленої готової продукції, призначеної для відвантаження зовнішнім споживачам, і використовується для розрахунку витрат па виробництво, фінансових результатів, рентабельності та інших показників ефективності виробництва. Товарна (виготовлена) продукція виражається в оптових цінах підприємства і порівнянних цінах. Перші використовуються для ув'язки плану виробництва з фінансовим планом, другі - для визначення темпів, динаміки та зміни структури виробництва.

Плановий обсяг товарної продукції (ТП) розраховується за формулою

де Вп; - План випуску Г'-го виду продукції в натуральному вираженні; Ц. - діюча оптова ціна Г'-го виду продукції (г = 1, 2, 3, і); п - кількість видів товарної продукції; У - обсяг послуг і робіт промислового характеру / -го виду (/ '= 1, 2, 3, т) т - кількість видів послуг і робіт промислового характеру.

Валова продукція включає вартість всієї виробленої продукції і виконаних робіт, у тому числі незавершене виробництво. Як правило, вона оцінюється в порівнянних цінах.

Обсяг валової продукції (ВП) розраховується але формулою

де ТП - товарна продукція; Нк, Нн - вартість незакінченої продукції на кінець і початок періоду відповідно; Ік, Їм - залишки інструментів і пристосувань власного виробництва на кінець і початок періоду.

Чиста продукція характеризує новостворену па підприємстві вартість. У неї не входить перенесена вартість, створена на інших підприємствах: витрати підприємства на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д., а також амортизаційні відрахування, що включаються в собівартість продукції. До її складу включаються витрати на оплату праці з нарахуваннями на заробітну плату і прибуток підприємства. Плановий обсяг чистої продукції (Чм) розраховується як

де Зм - матеріальні витрати, що включаються в собівартість продукції; Ам - амортизаційні відрахування; ЗП - заробітна плата з нарахуваннями; Пр - прибуток від реалізації продукції.

Умовно чиста продукція (УЧП) на відміну від чистої містить амортизацію:

Показники чистого та умовно чистої продукції служать для аналізу структури виробничої програми, планування фонду оплати праці.

2. План розвитку науки і техніки призначений для прискорення науково-технічного прогресу. Він включає заходи щодо науково-дослідних робіт, освоєння виробництва нових видів продукції, впровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробничих процесів, наукової організації праці, планування стандартизації та метрологічного забезпечення.

Показники плану розвитку науки і техніки: продукція, освоювана виробництвом вперше в країні; рівень механізації і автоматизації праці з виділенням основних і допоміжних виробництв; відносне зменшення чисельності працівників; зростання продуктивності праці; зниження собівартості товарної продукції в планованому періоді в результаті заходів, що підвищують технічний рівень виробництва, та ін.

3. У розділі плану підвищення економічної ефективності виробництва оцінюється зміну ефективності виробництва за допомогою загальних і приватних показників. Узагальнюючі показники: темпи зростання виробництва товарної (валової) продукції; темпи зростання прибутку; рентабельність виробництва; витрати на 1 крб. продукції.

Приватні показники ефективності використання: матеріальних ресурсів - матеріаломісткість продукції; живої праці - продуктивність праці; оборотних коштів - коефіцієнт оборотності оборотних коштів; основних фондів - фондовіддача; капітальних вкладень - капіталомісткості продукції.

4. План капітального будівництва передбачає технічне переозброєння виробництва (модернізацію обладнання, заміну застарілого обладнання новим, вдосконалення технології виробництва, механізацію та автоматизацію виробничих процесів), реконструкцію виробництв, будівництво і розширення цехів та об'єктів.

Найбільш значимі показники розділу: введення в дію основних фондів і виробничих потужностей, об'єктів і споруд виробничого призначення, обсяг капітальних вкладень і будівельно-монтажних робіт, обсяг незавершеного будівництва, приріст виробничих потужностей в результаті технічного переозброєння та здійснення техніко-організаційних заходів.

  • 5. План матеріально-технічного забезпечення розробляється з урахуванням зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива, енергії і являє собою систему матеріальних розрахунків, що відображають споживання найважливіших видів матеріальних ресурсів на виробництво і реалізацію продукції.
  • 6. Головна задача плану по праці і кадрам - передбачити систематичне підвищення продуктивності праці як основної умови підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Для визначення необхідної кількості працівників на підприємстві розробляється балансовий розрахунок потреби в робітників і службовців та джерел її забезпечення. Розраховується фонд заробітної плати і середня заробітна плата працівників.
  • 7. Узагальнюючим розділом плану, в якому знаходять відображення результати попередніх розділів, визнається план по витратах виробництва і прибутку від реалізації продукції. При його розробці ставиться завдання підвищення ефективності виробництва, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. План по витратах виробництва і прибутку від реалізації продукції складається на основі плану виробництва і реалізації продукції, впровадження досягнень науки і техніки та інших розділів.

Безпосередня мета планування собівартості - економічно обгрунтоване визначення величини витрат на виробництво, необхідних для виготовлення передбаченої виробничою програмою продукції.

Завдання планування прибутку - літочислення величини доходу, отримуваного в результаті виробничої діяльності.

  • 8. У фінансовому плані обчислюються і встановлюються:
    • - Потреба у власних оборотних коштах і завдання щодо прискорення їх оборотності;
    • - Взаємодія підприємства з державним бюджетом;
    • - Фінансування створення і використання основних виробничих фондів;
    • - Завдання по прибутку;
    • - Кредитні зобов'язання.
  • 9. У плані соціального розвитку передбачається посилення впливу соціальних заходів на розвиток виробництва і підвищення його ефективності шляхом вирішення найбільш актуальних соціальних проблем колективу, поліпшення умов праці, відпочинку, побуту.
  • 10. План заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів містить:
    • - Охорону і раціональне використання водних ресурсів;
    • - Охорону повітряного басейну;
    • - Охорону і раціональне використання земель;
    • - Охорону і раціональне використання мінеральних ресурсів.

Мета цього розділу плану - запобігання забруднення навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів. Передбачається впровадження безвідходних та маловідходних технологічних процесів, розвиток комбінованих виробництв, які забезпечують повне і комплексне використання природних ресурсів, сировини, матеріалів, які виключають або істотно знижують шкідливий вплив на навколишнє середовище.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >