ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

Сутність і завдання організації виробництва

При виробництві матеріальних благ люди за допомогою засобів праці впливають на предмети праці, використовуючи певну технологію. Основу для автоматизації та механізації виробництва становить спеціалізація. Спеціалізація передбачає поділ праці, провідне до відокремлення окремих робіт і виділенню структурних одиниць. Необхідно налагодити виробничі зв'язки між окремими робочими місцями, структурними одиницями. Щоб забезпечити їх ефективну спільну діяльність, необхідно створити синхронно діючу виробничу структуру.

Ефективність виробництва залежить від урахування економічних інтересів учасників виробництва (суспільства, колективів підприємств і їх окремих працівників) і умов і організації праці працівників. Ці фактори мають вирішальний вплив на ставлення працівників до своїх обов'язків, характеризують рівень соціально-економічного розвитку підприємства. Тому слід створити умови для професійного та соціально-культурного розвитку і самовдосконалення трудових ресурсів.

Сутність організації виробництва - об'єднання і забезпечення взаємодії особистих і речових елементів виробництва, встановлення необхідних зв'язків та узгоджених дій учасників виробничого процесу па базі реалізації економічних інтересів і соціальних потреб працівників.

До завдань організації виробництва відносяться проектування, побудова, налагодження (або оптимізація) функціонування виробничих систем - робочих місць, дільниць, цехів, підприємств, об'єднань підприємств - у просторі і в часі.

Просторова організація виробництва визначає виробничу структуру підприємства і націлена на раціональне поєднання живої праці з матеріальними ресурсами в просторі. Тимчасова організація виробництва - це поєднання живої праці з матеріальними ресурсами в часі, характеризується тривалістю виробничого циклу, тобто часом, необхідним для виробництва продукту.

Поняття про виробничий процес і його організації

Виробничий процес являє собою сукупність цілеспрямованих дій персоналу підприємства по перетворенню сировини і матеріалів у конкретні види готової продукції. Найбільш важливі компоненти виробничого процесу, що визначають характер виробництва:

  • - Професійно підготовлений персонал;
  • - Засоби праці (будівлі, споруди, трубопроводи, машини, устаткування і т.д.);
  • - Предмети праці (сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі);
  • - Енергія (електрична, теплова, механічна, світлова, м'язова);
  • - Інформація (науково-технічна, комерційна, оперативно-виробнича, правова, соціально-політична).

Професійно керована взаємодія цих компонентів формує конкретний виробничий процес і становить його зміст. Виробничий процес - основа діяльності будь-якого виробничого підприємства. Його зміст визначає побудова підприємства і виробничих підрозділів.

Основною частиною виробничого процесу є технологічні процеси, в ході реалізації яких відбувається зміна геометричних форм, розмірів і фізико-хімічних властивостей предметів праці. Технологічний процес складається з операцій. Технологічна операція - це частина виробничого процесу, здійснювана над одним предметом праці на одному робочому місці одним або декількома робітниками.

Технологія передбачає наявність знань із різних галузей техніки і використання багатьох фахівців, що вимагає їх організації. Організація виключається там, де робота має нестандартний характер, оскільки неможливо застосування якоїсь складною технологією. Тут першорядне значення набувають уміння, винахідливість і зусилля окремої людини.

Виробничий процес включає нетехнологічні процеси: транспортні, складські, вантажно-розвантажувальні, комплектувальні та ін. За своїм призначенням і у виробництві процеси поділяються на основні, допоміжні та обслуговуючі.

Основними називаються виробничі процеси, в ході яких виготовляється основна продукція, що випускається підприємством

Допоміжні процеси забезпечують протікання основних процесів. Їх результатом служить продукція, використовувана на самому підприємстві. Допоміжними визнаються процеси з ремонту обладнання, виготовлення оснащення, інструменту, тари, вироблення пари та стисненого повітря і т.д.

Обслуговуючими називаються процеси, в ході реалізації яких виконуються послуги, необхідні для нормального функціонування основних і допоміжних процесів. До них відносяться процеси транспортування, складування, підбору та комплектування деталей, утилізації відходів і сміття, що утворюється на підприємстві, і т.д.

Сукупність основних процесів утворює основне виробництво. Наприклад, на машинобудівному підприємстві такі процеси проходять в заготівельних (раскройки, ливарні, ковальські), що обробляють (механічний, термічний, покриттів) і складальних цехах, які утворюють основне виробництво.

Стадією виробничого процесу називається комплекс процесів і робіт, виконання яких характеризує завершення певної частини виробничого процесу і пов'язане з переходом предмета праці з одного якісного стану в інший. Наприклад, стадія механічної обробки, стадія фарбування та ін.

Склад і взаємні зв'язки основних, допоміжних і обслуговуючих процесів утворюють структуру виробничого процесу. Організація виробничих процесів полягає в об'єднанні людей, знарядь і предметів праці в єдиний процес виробництва матеріальних благ, а також у забезпеченні раціонального поєднання в просторі і в часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів. Рівень організації процесів виробництва залежить від узгодженості взаємодії окремих виробничих підрозділів. Важливий елемент організації виробничих процесів - організація праці працюючих, де відбувається безпосереднє з'єднання робочої сили із засобами виробництва.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >