Аналітична діяльність на підприємстві

Основне в управлінській діяльності - процес прийняття рішень. Цей процес містить: 1) інформаційне забезпечення; 2) аналітичне забезпечення; 3) акт прийняття рішення.

Реалізація прийнятих рішень відбиває етапи управління у часі:

  • - Прогнозування і планування;
  • - Організацію оперативного управління і регулювання господарського механізму з метою оптимізації використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємства;
  • - Контроль ходу виконання планів і управлінських рішень, оцінка ефективності діяльності та її стимулювання.

Сутність аналізу становить інформаційно-аналітичне забезпечення прийнятих управлінських рішень. Підбір достовірної необхідної інформації, науково обгрунтовані методи аналізу цієї інформації забезпечують оптимальні в даних умовах рішення. Аналіз займає проміжне місце між підбором інформації та прийняттям рішення.

Економічний аналіз як практика є вид діяльності, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до обгрунтування цих рішень на базі наявної інформації, обробленої на основі спеціальних знань про методи і прийоми дослідження, застосовуваних для обробки та аналізу інформації про діяльність організацій (підприємств).

Залежно від умов господарювання приймаються різні рішення, застосовуються різні прийоми і методи аналізу. Можна виділити основні риси, що визначають зміст аналітичної діяльності:

  • - Дослідження економічних явищ, факторів і причин, що зумовили їх;
  • - Об'єктивну оцінку ефективності господарської діяльності;
  • - Наукове обгрунтування бізнес-планів, контроль їх виконання;
  • - Виявлення внутрішньогосподарських резервів, вивчення і узагальнення конкретного досвіду.

Виявлення резервів (наявних, але не використаних можливостей) зростання виробництва і зниження собівартості продукції є найважливішим завданням аналізу. Об'єктом аналізу служить господарська діяльність підприємства, яку можна розділити на господарські процеси і фінансові результати, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів і відбиваються через систему техніко -економічної інформації.

Предмет аналізу - аналітичне забезпечення управлінських рішень.

Мета аналізу - визначення ймовірності ефективної техніко-організаційної діяльності господарюючого суб'єкта в майбутньому. Для цього за даними звітної інформації виконується оцінка минулої діяльності та визначається становище підприємства на момент аналізу, а також проводиться оцінка майбутнього потенціалу підприємства, тобто прогноз подальшого розвитку. Результатом такого аналізу має стати вироблення напрямків якісного вдосконалення господарської діяльності з метою підвищення ефективності роботи підприємства.

Етапи проведення аналізу.

  • 1. Попереднє вивчення предмета аналізу, складання його економічної моделі. Мета етапу - встановити внутрішні і зовнішні зв'язки предмета аналізу, визначити характер процесів і їх залежність від різних факторів.
  • 2. Деталізація факторів, встановлення спрямованості дії і відносної сили впливу кожної групи чинників.
  • 3. Кількісно визначити вплив окремих факторів (груп факторів) на динаміку розвитку, ефективність роботи, виділити суттєві і вирішальні чинники. Найскладнішою і відповідальної щаблем аналітичного дослідження є науково обгрунтована угруповання факторів і розробка системи показників, що характеризують стан, динаміку розвитку та результати діяльності досліджуваного суб'єкта. Цінність вимірювання полягає в поєднанні якісної і кількісної характеристик об'єкта аналізу, що дає чітке уявлення про результати його діяльності.
  • 4. Узагальнення результатів аналізу включає висновки, що містять оцінку цієї діяльності, зведення резервів і рекомендацій щодо їх використання. Завдання аналізу в тому, щоб з різного роду даних, іноді розрізнених, що відображають окремі явища і факти, скласти загальну, цілісну картину процесу, виявити притаманні йому тенденції та закономірності і прийняти по можливості правильне оптимальне рішення.

Аналіз діяльності господарюючого суб'єкта містить три об'єкти: аналіз системи обліку, аналіз системи управління, аналіз системи виробництва і реалізації продукції.

Функція системи обліку - створення умов для інформаційного забезпечення контролю необхідної інтенсивності виробництва і реалізації продукції. Система обліку настільки відповідає вимогам, наскільки достовірно дозволяє контролювати виконання норм працівниками, хід процесу виробництва і реалізації продукції, створити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень.

Стан системи внутрішнього контролю підприємства відображає стан організації роботи підприємства в цілому. Після проведення аналізу системи обліку складається повне уявлення про структуру системи управління підприємства.

Функція системи управління - вироблення управлінських рішень щодо ефективного розвитку організації. Тому мета даного аналізу - визначення здатності системи управління виробляти такі управлінські рішення. Якість системи управління виражається в підборі осіб вищого керівництва організації.

Сутність аналізу ефективності розвитку підприємств полягає у встановленні та вивченні факторів, вимірі основних характеристик, що відображають результати впливу заходів щодо розвитку виробництва на зміну стану господарюючого суб'єкта.

Мета аналізу системи виробництва і реалізації продукції - кількісне вираження ймовірності ефективної діяльності підприємства в майбутньому. Аналіз покликаний вирішувати проблеми раціонального споживання ресурсів в ході виготовлення і реалізації продукції. Вибір підходу до аналізу конкретизує мета аналізу:

  • - Порівняння показників підприємства з нормативами, з середніми показниками світової ринкової економіки, з показниками конкурентів дозволяє оцінити рівень розвитку підприємства, його конкурентоспроможність;
  • - Порівняння даних підприємства в часі дозволяє оцінити розвиток підприємства в динаміці, зробити прогноз майбутнього потенціалу, що важливо для оцінки вартості підприємства.

Господарська діяльність підприємства спрямована на одночасне вирішення широкого кола взаємопов'язаних, але разом з тим відносно відокремлених, самостійних завдань. Комплексний аналіз передбачає вивчення всіх сторін діяльності підприємства, включає наступні теми:

  • - Аналіз техніко-організаційного рівня, зовнішньоекономічних, соціальних і природних умов виробництва;
  • - Аналіз використання основних виробничих фондів;
  • - Аналіз використання матеріальних ресурсів;
  • - Аналіз використання праці та її оплати;
  • - Аналіз обсягу продажів і виробництва продукції;
  • - Аналіз собівартості продукції і взаємозв'язку собівартості, обсягу продажів і прибутку;
  • - Аналіз величини і структури авансованого капіталу;
  • - Аналіз прибутку і рентабельності продукції;
  • - Аналіз капиталоотдачи (ділової активності);
  • - Аналіз рентабельності активів підприємства;
  • - Аналіз фінансового стану;
  • - Узагальнююча комплексна оцінка ефективності господарської діяльності.

Кожна з цих тем має свої завдання, які необхідно вирішити в ході проведення аналізу.

За змістом процесу керування виділяють оперативний, поточний (ретроспективний), перспективний види аналізу.

Оперативний аналіз являє собою систему повсякденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання у необхідних випадках в процес господарської діяльності для забезпечення безперервного і ефективного функціонування господарського комплексу.

Поточний аналіз - це система періодичного, всебічного вивчення результатів господарської діяльності за певний період. Дозволяє оцінити роботу підприємств та їх підрозділів, виявити недоліки та їх причини, внутрішньовиробничі резерви, мобілізацію їх для підвищення ефективності господарювання в наступні періоди. Особливість поточного аналізу - ретроспективний погляд на господарську діяльність, вивчення доконаних процесів і явищ, виявлення резервів. Поточний аналіз проводиться переважно по документованим джерел інформації на базі бухгалтерської та статистичної звітності.

Перспективний (прогнозний) аналіз вивчає явища і процеси з позиції майбутнього, тобто перспективи їх розвитку. До найважливіших завдань відносяться прогнозування господарської діяльності, наукове обгрунтування поточних і перспективних планів соціально-економічного розвитку, оцінка реалістичності планових рішень, їх відповідності внутрішній логіці розвитку економіки, оцінка очікуваного виконання планів.

 
< Попер   ЗМІСТ