Навігація
Головна
 
Головна arrow Логістика arrow Логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методи нормування запасів

У методології нормування запасів з метою управління ними виділяють дві основні завдання:

  • - Визначення розміру необхідного запасу, тобто норми запасу;
  • - Створення системи контролю за фактичним розміром запасу і своєчасним його поповненням відповідно до встановленої норми.

При цьому нормою запасу вважається розрахункова мінімальна кількість предметів праці, яка повинна знаходитися у виробничих або торговельних підприємств для забезпечення безперебійного постачання виробництва продукції або реалізації товарів.

Для визначення норм товарних запасів використовують три групи методів: методи техніко-економічних розрахунків, економіко-математичні методи та евристичні.

Метод техніко-економічних розрахунків найбільш поширений. Він полягає в поділі сукупного запасу залежно від цільового призначення на окремі групи, наприклад номенклатурні позиції (або асортиментні позиції - в торгівлі). Далі для виділених груп окремо розраховуються страховій, поточний і сезонний запаси, кожен з яких, у свою чергу, може бути розділений на деякі елементи. Наприклад, страховий запас на випадок підвищення попиту або порушення строків завезення матеріалів (товарів) від постачальників. Метод техніко-економічних розрахунків дозволяє досить точно визначати необхідний розмір запасів, однак трудомісткість його велика.

Економіко-математичні методи. Попит на товари або продукцію простіше всього представити як випадковий процес, який може бути описаний методами математичної статистики з визначенням характеристик випадкових розширень (гістограм). Іншим з найбільш простих економіко-математичних методів визначення розміру запасу є метод екстраполяції (згладжування), який дозволяє перенести темпи, які склалися в утворенні запасів у минулому, на майбутнє. Наприклад, маючи інформацію про розмір запасів за минулі чотири періоди, на основі методу екстраполяції можна визначити розмір запасів на майбутній період за формулою

де Y1, Y3, Y4 - рівні запасів (у сумі, днях або відсотках до обороту), відповідно за перший, третій і четвертий періоди; Y5 - нормативний рівень запасу на майбутній, п'ятий, період.

Прогноз рівня запасів для шостого періоду (Y6) можна зробити, використовуючи формулу

Міжнародна практика управління запасами свідчить, що темп зростання запасів Т3 повинен трохи відставати від темпу зростання попиту. Формула розрахунку виглядає наступним чином:

де Т3 - темп зростання товарних запасів; Т0 - темп зростання попиту.

Таке співвідношення між запасами і попитом забезпечує можливість прискорення оборотності оборотних коштів.

Цікаві також евристичні методи, які передбачають використання досвіду фахівців. Вони вивчають звітність за попередній період, аналізують ринок і приймають рішення про мінімально необхідних запасах, які засновані в значній мірі на суб'єктивному розумінні тенденцій розвитку попиту. В якості спеціаліста може виступати працівник підприємства, постійно вирішальний завдання нормування запасів. Використовуваний в цьому випадку метод розв'язання задачі (з групи евристичних) називається дослідно-статистичним.

У разі якщо поставлене завдання в галузі управління запасами досить складна, може використовуватися досвід не одного, а декількох фахівців. Аналізуючи потім за спеціальним алгоритмом їхні суб'єктивні оцінки ситуації і пропоновані рішення, можна одержати досить гарне рішення, мало чим відрізняється від оптимального. Цей метод також відноситься до групи евристичних і носить назву методу експертних оцінок.

Інший метод - АВС (Парето-аналіз) дозволяє нормувати і контролювати запаси, розбиваючи їх на три категорії (А, В, С). Для цього спочатку підраховується загальний оборот номенклатури N товарів за певний період, потім сума обороту ділиться на загальну кількість товарів в номенклатурі N, в результаті чого виводиться показник середнього обороту Р на одну позицію номенклатури N. Всі товари, обіг яких в шість разів і більше перевищує Р, включаються до підмножина А (найбільш ходові товари, які становлять близько 10% найменувань номенклатури). У підмножина З включаються всі товари, обіг яких в два рази і більше менше Р (товари обмеженого попиту, близько 65% найменувань номенклатури). Всі інші товари включаються до підмножина В (среднеходовие товари, близько 25% найменувань номенклатури).

Об'єктом коригування номенклатури товарів повинні стати в першу чергу товари класу С (якщо тільки вони не знаходяться на початку свого життєвого циклу і не очікується зростання їх обороту до рівня товарів класу В або А). Слід перевірити, чи можуть бути вилучені ті товари класу С, які дають найменшу частку в товарообігу.

Найбільш універсальним методом нормування запасів може вважатися метод призначення допуску 83 (див. Рис. 5.2) на поточні (допускові) або нормативні запаси, заснований на статистичному визначенні запасів від їх номінальної (середньоарифметичної) величини. При цьому величина поля допуску δз, запасу буде залежати від закону розподілу величин поточного запасу Y3. При законі нормального розподілу (закон Гаусса) з урахуванням рівня ймовірності Р випадкових появ значень Y3, поточного запасу можна виділити наступні нормовані величини поля допуску запасу δз.

Для ймовірності, де σз - середнє квадратичне відхилення величини запасу.

Воно для обсягу вибірки ni запасів розраховується за формулою

Для ймовірності Р = 95% δз = 4σз; для ймовірності Р = 76% δ, = 3σз.

Для нормування величини допуску запасу δз велике значення має правильність вибірки обсягу запасу п. Щоб вибірка правильно відображала властивості партії або потоку продукції, при її формуванні слід застосовувати методи випадкового відбору. При цьому необхідно витримати ряд положень і вимог:

  • - Під вибіркою будемо мати на увазі виріб або певну сукупність виробів, відібраних для нормування запасу з партії або потоку продукції;
  • - Сукупність вибірки повинна бути однорідна;
  • - Повинен бути визначений період відбору, тобто інтервал часу між моментами відбору суміжних вибірок або проб з потоку продукції. При цьому потоком продукції будемо називати продукцію одного найменування, тіпономінала або типорозміру і виконання, що знаходиться в русі на лінії життєвого циклу продукції;
  • - Строго визначений обсяг вибірки, тобто число виробів, складових вибірку;
  • - Для величин моментного запасу Y змi можна використовувати миттєву вибірку. Це вибірка з потоку продукції, яку складають вироби, що потрапили в останній до моменту відбору в обраний інтервал часу.

Визначення змін оптимального розміру поточного запасу є його нормуванням. Природа поточного запасу укладена в його назві: "поточний", тобто забезпечує безперебійне функціонування торгового підприємства в періоди між черговими поставками. Ця категорія запасу як би "втекти" зі складу, змінюючи своє значення при кожному витратах. Говорячи про розмір поточного запасу, як правило, говорять про його максимальну, середню або мінімальній величині. Якщо нова партія витрачається товару прибуває точно в момент закінчення попередньої, мінімальна величина поточного запасу буде дорівнює нулю, а середня (номінальна) величина - половині максимальної. Очевидно, що при такому режимі поставок максимальний поточний запас дорівнюватиме розміру поставленої партії товару. На рис. 5.5 показано, як при рівномірному процесі протягом чотирьох кварталів у міру витрати і поставки розмір поточного запасу Yз міняється від Yзmax до Yзmin.

Зміна розміру поточного запасу Y3 поквартально

Рис. 5.5. Зміна розміру поточного запасу Y 3 поквартально

Оптимальним розміром поточного запасу вважатимемо оптимальне значення його середньої величини, рівну половині замовленої і доставленої партії товару. Таким чином, завдання пошуку оптимального розміру запасу перетвориться в завдання пошуку оптимального розміру замовленої партії товару.

Критерієм оптимуму є мінімум загальних витрат за період, пов'язаний зі створенням та утриманням запасу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук