Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління витратами і маржинальним доходом із застосуванням операційного левериджу (важеля)

При управлінні фінансами корпорацій застосовують поняття левериджу (leverage), або важеля, яке означає використання витрат, величина яких залишається постійною в даному релевантному періоді з метою отримання додаткового прибутку. Операційний леверидж (operating leverage) проявляється у випадках, коли у корпорації є постійні витрати (Fixed Costs, FC) незалежно від обсягу виробництва або реалізації продукції. У короткостроковому періоді на відміну від постійних змінні витрати (Variable Costs, VC) можуть змінюватися під впливом коригувань обсягу виробництва (продажу товарів). Ефект операційного важеля виражається в тому, що будь-яка зміна обсягу виробництва призводить до пропорційно більшого зміни операційного прибутку, тобто прибутку до вирахування відсотків і податків (Eamigs before Interest and Taxes, EBIT), або збитку в даному релевантному періоді. У російській практиці поняттю EBIT відповідає термін "прибуток (збиток) від реалізації продукції (продажу)".

Приклад

У періоді (році) Т: обсяг виробництва продукції - 45,0 млн руб .; змінні витрати (VC) - 27,0 млн руб .; постійні витрати (FC) - 13500000 руб .; прибуток - 4500000 руб. Припустимо, що в періоді Т + 1: обсяг виробництва зросте на 5% і складе 47250000 руб., Тоді на ті ж 5% збільшаться змінні витрати. Тепер вони складуть 28350000 руб. (27,0 + 1,35). Постійні витрати залишаться стабільними - 13500000 руб., А операційний прибуток (EBIT) буде дорівнює 5400000 руб. (47,25 - 28,35 - 13,5). Отже, обсяг виробництва зріс на 5%, а прибуток - на 0900000 руб. (5,4 - 4,5), або на 20%.

У практичних розрахунках для виявлення сили впливу операційного важеля застосовують результат від реалізації продукції після відшкодування змінних витрат (VC), який часто називають маржинальним доходом (прибутком):

де МД - маржинальний дохід; Q - обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні; VC - змінні витрати.

де FC - постійні витрати; EBIT - операційний прибуток.

де Кмд - коефіцієнт маржинального доходу, частки одиниці.

Бажано, щоб маржинальний дохід не тільки покривав постійні витрати, але і служив джерелом формування операційного прибутку (EBIT).

Після визначення маржинального доходу можна обчислити силу впливу операційного важеля (Зграя):

Даний коефіцієнт показує, у скільки разів маржинальний дохід перевищує операційний прибуток. У наведеному вище прикладі

Це означає, що при можливому збільшенні обсягу виробництва на 5% прибуток зросте на 20% (5% '4), і навпаки. Тому не можна надмірно збільшувати постійні витрати, тому що при зниженні обсягу виробництва втрата прибутку може виявитися багаторазово вище. Навпаки, якщо менеджмент корпорації впевнений в перспективі попиту на свою продукцію, то можна відмовитися від режиму жорсткої економії на постійних витратах. Корпорація з високою їх часток буде отримувати вагомий приріст прибутку. Сила впливу операційного важеля вказує на ступінь підприємницького ризику, пов'язаного з діяльністю даної корпорації. Чим більше значення Зграя, тим вище рівень даного ризику, і навпаки. Відзначимо, що Зграя завжди визначають для заданого обсягу виробництва у фіксованому інтервалі часу. Змінюється обсяг виробництва і реалізації (продажів) - коливається і Зграя. Зграя часто залежить від рівня капіталомісткості: чим більше вартість основного капіталу, тим вище постійні витрати (за рахунок амортизаційних відрахувань). Даний об'єктивний фактор необхідно враховувати при визначенні порогового обсягу виробництва, забезпечує беззбиткову роботу корпорації.

Далі введемо поняття "поріг рентабельності" - це такий обсяг виробництва (продажів), при якому корпорація не має збитків, але ще не отримала прибутку. У такій ситуації обсяг виробництва після відшкодування змінних витрат достатній для покриття постійних витрат:

де Q - обсяг виробництва (продажу товарів) після погашення змінних витрат (VC).

Приклад

Розрахунок порога рентабельності представлений в табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Вихідні дані для розрахунку порога рентабельності

Рядок

Показники

Сума, млн руб.

У відсотках до обсягу виробництва

1

Обсяг виробництва продукції

45,0

100 = 1

2

Змінні витрати (VС)

27,0

60 = 0,6

3

Маржинальний дохід (стор. 1 - cтp. 2)

18,0

40 = 0,4

4

Постійні витрати (FC)

13,5

-

5

Операційний прибуток (стор. 3 - стор. 4)

4,5

-

або

де Кмд - коефіцієнт маржинального доходу.

З останньої формули отримуємо значення порога рентабельності:

З наведених у табл. 2.6 даних можна отримати абсолютне значення порога рентабельності (порогового обсягу виробництва):

Побудуємо графік цього показника. Він заснований на рівності маржинального доходу і постійних витрат при досягненні порогового обсягу виробництва. Після проходження точки беззбитковості корпорація почне отримувати прибуток (рис. 2.2).

Визначення критичної точки беззбитковості корпорації (перший графічний спосіб)

Рис. 2.2. Визначення критичної точки беззбитковості корпорації (перший графічний спосіб)

Другий графічний спосіб обчислення порога рентабельності заснований на рівності обсягу виробництва і загальних витрат (Marginal Costs, МС) при досягненні порогового обсягу виробництва. Результатом буде порогове значення фізичного обсягу випуску продукції. Вихідні дані для розрахунку:

  • • обсяг виробництва - 10 тис. Шт. продукції;
  • • ціна за одиницю - 4,5 тис. Руб .;
  • • змінні витрати (VC) - 27,0 млн руб .;
  • • постійні витрати (FC) - 13500000 руб .;
  • • загальні витрати (МС) - 40500000 руб .;
  • • обсяг виробництва (продажів) у вартісному вираженні - 45,0 млн руб. (10 тис. Шт. Продукції × 4,5 тис. Руб.);
  • • пороговий обсяг виробництва - 7500 шт. продукції (33750000 руб .: 4,5 тис. руб.).

На базі цих показників побудуємо лінійний графік беззбитковості (рис. 2.3).

Подання критичної точки беззбитковості корпорації (другий графічний спосіб)

Рис. 2.3. Подання критичної точки беззбитковості корпорації (другий графічний спосіб)

З графіка випливає, що площа нижнього лівого трикутника відповідає збиткам корпорації до досягнення нею порога рентабельності, а площа верхнього правого трикутника - масі прибутку. Кожна наступна одиниця товару, продана починаючи з 7501-й, буде приносити прибуток.

Для фінансового менеджменту корпорації принципове значення мають три моменти:

1) встановити, якій кількості товару (при даних цінах реалізації) відповідає порогова виручка від продажів, і отримати критичне значення обсягу виробництва у фізичному вираженні. Нижче цієї кількості виробляти невигідно, оскільки корпорація потрапляє в зону збитків. Розрахункові формули наступні:

або

2) пройшовши поріг рентабельності, корпорація отримує додатковий маржинальний дохід на кожну чергову одиницю товару. Тим самим зростає і маса прибутку. Для визначення обсягу маржинального доходу (прибутку) після проходження порогу рентабельності використовують формулу

3) сила впливу операційного важеля максимальна поблизу порогу рентабельності і знижується в міру зростання виручки від продажів і прибутку, так як частка постійних витрат у собівартості продукції знижується. Даний процес відбувається до чергового підйому постійних витрат, але це відбувається в іншому релевантному періоді.

Знаючи поріг рентабельності, можна встановити запас фінансової міцності (ЗФП) корпорації. Він висловлює можливість витримати зниження виручки від продажів без серйозної загрози для свого фінансового становища і зберегти фінансову стійкість і платоспроможність на колишньому рівні. Рекомендоване значення запасу фінансової міцності має бути не нижче 10%. Для розрахунку запасу фінансової міцності в абсолютному вираженні використовують формулу

ЗФПабс = ВРплан - Порогова виручка від реалізації продукції,

де ВРплан - виручка від реалізації продукції за планом.

Запас фінансової міцності у відносному вираженні дорівнює:

Для розрахунку запасу фінансової міцності використовуємо дані табл. 2.2.

Якщо виручка від продажів опускається нижче порогової величини, то фінансове становище корпорації погіршується, тобто утворюється дефіцит ліквідних коштів.

Подібну методику розрахунку запасу фінансової міцності застосовують у країнах континентальної Європи (Франції, Німеччини та ін.) • Економісти США, Канади і Великобританії розуміють під ефектом операційного важеля (ЕОР) відношення процентної зміни прибутку до виплати відсотків і податків (EBIT до процентної зміни обсягу продажів ):

Наприклад, зміни в EBIT = 10%, а в обсязі продажів = 5%.

Тоді ЕОР = 10: 5 = 2; ЗФП = 1 / Зграя = 1/2 = 0,5, або 50%.

Вийшов високий запас фінансової міцності, рівний 50%, при рекомендованому значенні в 10%. У випадку падіння обсягу продажів на 5% втрата прибутку складе 10% (5% × 2).

Для аналітика важливий також коефіцієнт операційного важеля (Кор):

Чим вище значення коефіцієнта операційного важеля в корпорації, тим більшою мірою вона здатна прискорити темпи приросту операційного прибутку (EBIT) стосовно темпів приросту обсягу продажів. Іншими словами, при однакових темпах приросту обсягу реалізації продукції корпорація, що має більший коефіцієнт операційного важеля (за інших рівних умов), завжди здатна в більш високого ступеня збільшувати суму своєї операційної прибутку в порівнянні з корпорацією, що має менше значення даного коефіцієнта (за рахунок впливу ефекту операційного важеля). Цей ефект безпосередньо впливає і на запас фінансової міцності корпорації, підвищуючи або знижуючи його величину. Таким чином, будь-яка корпорація приваблива для інвесторів, кредиторів та інших контрагентів, якщо вона має:

  • • вагомий (понад 10%) запас фінансової міцності;
  • • сприятливе значення сили впливу операційного важеля при розумному питомій вазі постійних витрат у загальних витратах на виробництво і збут продукції;
  • • високий рівень рентабельності активів (майна), що перевищує розмір середньої процентної ставки за позиковими коштами (Ра> СП).

Слід мати на увазі, що багато корпорації прагнуть домогтися більш високої рентабельності активів (Ра), але їх можливості обмежені низкою факторів: конкурентною позицією на ринку, станом запасів і дебіторської заборгованості, матеріально-технічної бази (ступенем зносу основного капіталу) та інших. Ці фактори слід враховувати при управлінні корпоративними фінансами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук