Методи планування і прогнозування прибутку

Прибуток є економічною категорією товарного господарства. Економічна сутність прибутку, її обсяг і межі використання в рамках підприємницьких структур в чому залежать від впливу стимулу вигоди в умовах ринку. Сам факт власності ж дозволяє власникам вживати заходів щодо збільшення величини прибутку.

Прибуток є складною економічною категорією і в зовнішньому прояві має ознаки перетвореної форми. Економічний зміст прибутку полягає не стільки в зовнішньому її прояві, скільки у внутрішній сутності, а форми прояву - в ступені розвиненості товарного господарства.

Як економічна категорія прибуток виражає складні економічні відносини між: підприємцями (корпораціями) та працівниками з приводу оплати праці; між самими підприємцями (корпораціями) з приводу товарообмінних операцій; між підприємцями (корпораціями) і державою з приводу взаємин з бюджетом і державними централізованими фондами; між підприємцями (корпораціями) та інвестиційними інститутами і т.д. Ці відносини носять яскраво виражений розрахунковий характер і мають безліч форм. Прибуток як джерело грошових коштів опосередковує, таким чином, всі стадії відтворювального процесу від стадії виробництва до стадії споживання.

Прибуток як економічна категорія виконує дві функції: оцінну (заходи ефективності, мети виробництва) і стимулюючу. Можна виділити і третю функцію прибутку як основного джерела доходів держави, проте її значення повністю залежить від системи державного регулювання економіки та діяльності корпорацій.

Різні тлумачення й розуміння сутності і зовнішнього прояву прибутку, складність її взаємозв'язків з іншими показниками привели до різних визначень, критеріям віднесення, методам розрахунків тощо Основні з показників для корпорацій:

  • • балансова та валовий прибуток представляють собою різницю між сукупною виручкою (доходом) і сукупними витратами;
  • • бухгалтерський прибуток розраховується як різниця між виручкою і сумою зовнішніх витрат;
  • • економічна прибуток - це загальна величина виручки за вирахуванням зовнішніх і внутрішніх витрат;
  • • чистий прибуток - різниця між виручкою і економічними витратами (явними і неявними);
  • • чиста (нерозподілений) прибуток - прибуток, що залишається в розпорядженні корпорації за вирахуванням належних за рахунок прибутку податків та інших аналогічних обов'язкових платежів і санкцій;
  • • оподатковуваний прибуток - прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток;
  • • маржинальний прибуток - різниця між виручкою від виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і змінними витратами, віднесеними на ці виробництво і реалізацію;
  • • нормальний прибуток - це мінімальний прибуток, яка залишається у корпорації і необхідна для підтримки прагнення підприємця, для використання свого капіталу в даній корпорації;
  • • екстремальна прибуток - разова прибуток, який виходить за ризиковими операціями, коли величина ризику втрати капіталу прирівнюється до величини ризику отримання прибутку;
  • • глобальна прибуток - як дохід від реалізації корпорації або її комплексів; та ін.

Від правильності визначення величини прибутку організації (підприємства) залежить його забезпеченість грошовими ресурсами. Планування прибутку - складний і багатогранний процес, що включає вивчення господарських зв'язків корпорації за період, що передує планованому. Від правильності та обґрунтованості прогнозу прибутку залежить забезпечення фінансовими ресурсами виробничого і науково-технічного розвитку корпорації, а також рівень дивідендних виплат акціонерам (власникам). Оптимальний план по прибутку необхідний також для розробки податкового та інших бюджетів.

Корпорація самостійно розробляє план по прибутку, виходячи з договорів, укладених з постачальниками і споживачами його продукції; економічних нормативів, встановлюваних державою; матеріалів аналізу діяльності за попередній період; даних бухгалтерського обліку та звітності та ін. Планування прибутку включає два взаємопов'язані процеси:

  • • визначення бухгалтерського прибутку і виявлення факторів, що впливають на її величину;
  • • планування розподілу прибутку.

Обсяг прибутку багато в чому залежить від економічно обгрунтованих методів її планування з дотриманням принципів облікової політики, прийнятої корпорацією на наступний фінансовий рік.

Традиційними методами планування прибутку від реалізації продукції є:

  • • метод прямого рахунку;
  • • аналітичний метод;
  • • метод суміщеного рахунку;
  • • факторний метод;
  • • нормативний метод;
  • • економіко-математичний метод.

За методом прямого рахунку загальна сума бухгалтерського прибутку від поточної (операційної) діяльності складається з прибутку від реалізації продукції (прибутку від продажів) і інших доходів за вирахуванням зроблених витрат.

Прибуток від реалізації продукції включає в себе прибуток від товарного випуску і прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок і кінець розрахункового періоду (кварталу, року). Прибуток від товарного випуску (ПТВ) розраховують за формулою

де Цi - ціна реалізації виробу i -го виду; Сi - повна собівартість виробу i-го виду; Кi - кількість виробів i-го виду, що підлягають випуску в планованому періоді (виходячи з укладених договорів з покупцями); п - число видів (груп) виробів.

Крім того, встановлюють прибуток за товарними залишками на складі та у відвантаженні на початок і кінець планованого періоду по всій їх сукупності. Складські товарні залишки враховують по витратах. Тому прибуток по перехідним товарними залишками визначають як різницю між їх величиною в цінах реалізації і по витратах. Тоді прибуток від реалізації (ПР) дорівнює:

де Пн і Пк - прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок і кінець планованого періоду; Птв - прибуток від товарного випуску в розрахунковому періоді.

Тоді бухгалтерський прибуток (прибуток до оподаткування) може бути представлена як

де БП - бухгалтерський прибуток; Пр - прибуток від реалізації продукції; ПД - інші доходи (за вирахуванням понесених інших витрат).

Метод прямого рахунку порівняно простий у використанні і не вимагає великих витрат праці, якщо застосовувати сучасні методи обробки інформації. Використання даного методу можливе тільки в умовах стабільної економічної обстановки, наявності у корпорації заздалегідь сформованого портфеля замовлень, ціп на продукцію і планових калькуляцій витрат на кожен вид продукції (групу однорідної продукції).

Основний принцип, який застосовується для розрахунку прибутку даним методом - це орієнтація на рівень затратоемкую чи рентабельності на основі аналізу діяльності корпорації за попередні періоди. У розрахунках використовуються планові, звітні та уточнені дані.

Розрахунок планової суми прибутку аналітичним методом за допомогою використання коефіцієнта затратоемкую (Kзе) здійснюють за формулами:

де ПІрп - повні витрати по виробництву і реалізації продукції; ОР - плановий обсяг реалізації продукції; Кпп - коефіцієнт прибутковості продукції, частки одиниці; Птв - прибуток від товарного випуску продукції; Тв - плановий товарний випуск продукції.

Планування прибутку по рівню базової рентабельності виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється за етапами:

  • 1) розрахунок базової прибутку, яка визначається виходячи з фактичних звітних даних, скоригованих на певні зміни у звітному (передує планованому) періоді;
  • 2) визначають відсоток базової рентабельності виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) у поточному році з урахуванням коректувань - розраховується як співвідношення прибутку до недоліків або прибутку до обсягу реалізації (продажів);
  • 3) розрахунок планового обсягу виробленої та реалізованої продукції (робіт, послуг) у грошовому виразі на планований рік;
  • 4) розрахунок прибутку від реалізації з урахуванням базової рентабельності - обсяг реалізації множиться на базовий відсоток рентабельності;
  • 5) отримана величина прибутку коригується на суму прибутку, отриману від виробництва і реалізації тих видів продукції (робіт, послуг), прибуток за якими розраховувалася методом прямого рахунку.

Даний метод використовується при розробці планів-прогнозів розвитку корпорації, оскільки базою для розрахунків служить загальний обсяг товарного випуску. Такий метод застосовується тільки в тому випадку, якщо продукція (роботи, послуги) є порівнянної, т.с. випускалася в попередньому періоді.

Суміщений (комплексний) метод використовують у тих випадках, коли в корпорації випускають порівнянну (застосовують аналітичний метод) і непорівнянну (нову) продукцію (застосовують метод прямого рахунку).

Факторний метод включає в себе наступні етапи планування величини прибутку:

  • 1) визначення базових показників звітного періоду (періодів) - валовий прибуток; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); інші доходи і витрати; витрати по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг); величина структурних елементів витрат та ін .;
  • 2) визначення планових показників господарської діяльності корпорації - зростання обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг); зниження витрат, зміна інших доходів і витрат і т.д .;
  • 3) визначення індексів інфляції: ціни випущену і реалізовану продукцію (роботи, послуги); цін на споживані матеріальні ресурси; цін на споживані трудові ресурси;
  • 4) визначення індексів по іншим змінам, у тому числі: амортизаційних відрахувань; інших витрат.

Сума прибутку розраховується будь-яким методом планування прибутку, а потім проводиться коригування її на інфляційні очікування й інші зміни.

Нормативний метод (метод бюджетування) застосовується в тому випадку, якщо можливо встановити норми і нормативи витрачання матеріалів, палива, зарплати по конкретних видах продукції (прямих і непрямих витрат) - за центрами відповідальності корпорації. Прибуток вважається методом прямого рахунку, але при встановленні конкретних завдань по використанню ресурсів підприємства за центрами відповідальності. Цей метод являє собою поєднання методу прямого рахунку з встановленням норм і нормативів.

Економіко-математичний метод застосовується тільки у великих або понад великих корпораціях, де є можливість використання великий облікової інформаційної бази та відповідних комп'ютерних програм.

Інші методи планування прибутку зазвичай розглядають в спеціальній фінансовій літературі.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >