Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Середньозважена і гранична вартість капіталу

Виходячи з тривалості функціонування в даній конкретній формі, активи і пасиви корпорації класифікують на короткострокові та довгострокові. Мобілізація того або іншого елемента пасивів (джерел коштів) для фінансування активів пов'язана з певними витратами: акціонерам необхідно виплачувати дивіденди, власникам корпоративних облігацій - відсотки, а банкам - відсотки за надані ними кредити і т.д.

Структура джерел фінансування активів істотно розрізняється по видах корпорацій і сферах підприємницької діяльності. Неоднакова також ціна залучення кожного джерела засобів. Тому інтегральним (узагальнюючим) вимірником вартості капіталу служить його середньозважена вартість (Weighted Average Cost of Capital, W ACC).

Середньозважена вартість капіталу (WACC) висловлює мінімальну норму прибутку, яку очікують інвестори від своїх вкладень. Обрані для реалізації проекти повинні мати хоча б не меншу прибутковість, ніж WACC. Встановлюють WACC як середньозважену величину індивідуальних вартостей (цін), в які обходиться корпорації залучення різних джерел коштів: акціонерного капіталу, облігаційних позик, банківських кредитів, нерозподіленого прибутку та ін.

На відміну від зовнішніх джерел пайової і боргового фінансування нерозподілений прибуток служить внутрішнім джерелом. На перший погляд здається, що це безкоштовний джерело, не пов'язаний з фінансовим ринком. Чистий (нерозподілений) прибуток (після оподаткування) належить власникам корпорації (її акціонерам). Саме вони вирішують, вкласти чи грошові кошти у виробництво або направити їх на виплату дивідендів. У результаті нерозподілений прибуток розглядають як власний капітал, вкладаючи в який акціонери бажають отримати додатковий дохід (прибуток). Тому вартість нерозподіленого прибутку зазвичай прирівнюють до вартості капіталу, отриманого від розміщення звичайних акцій. Корпорація-емітент змушена нести додаткові витрати, пов'язані з розміщенням нового випуску акцій. При мобілізації внутрішніх джерел фінансування (нерозподіленого прибутку) ці витрати відсутні.

Стандартна формула для обчислення WACC наступна:

де Цi - ціна i -го джерела засобів%; Уi - питома вага i -го джерела коштів в їх загальному обсязі, частки одиниці; п - кількість джерел коштів.

З позиції ризику WACC оцінюють як безризикову частина норми прибутку на вкладений капітал (звичайно дорівнює середній нормі прибутковості по державних цінних паперів).

Концепція WACC багатогранна і пов'язана з багатьма фінансовими обчисленнями. У повсякденній практиці можливий експрес-метод, в якому за WACC приймають середню ставку банківського відсотка (Ке) по рублевих, валютних кредитах і депозитах. Подібний підхід цілком логічний, оскільки при виборі варіанту інвестування очікувана рентабельність інвестицій (Рі) повинна бути вище середньої процентної ставки за кредит (Рі> Ke).

WACC використовують в корпорації для прийняття управлінських (інвестиційних та фінансових) рішень:

  • • при дисконтуванні грошових потоків по реальному проекту в процесі приведення їх майбутньої вартості до справжньої і визначення чистого приведеного ефекту (Net. Present Valve, NPV). Якщо NPV більше нуля, то проект допускають до подальшого розгляду;
  • • порівнянні WACC з внутрішньою нормою прибутковості (Internal Rate of Return, IRR) проекту. Якщо IRR> WACC, то проект може бути схвалений як забезпечує інтереси інвесторів і кредиторів. При IRR = WACC інвестор байдужий до даного проекту. За умови IRR проект відкидають як збитковий для інвестора;
  • • вирішенні питання про злиття або поглинання корпорації;
  • • поточній оцінці капіталу (приймають ставку дисконтування грошових потоків, одержуваних усіма власниками капіталу);
  • • прийнятті фінансових рішень (наприклад, про обмін колишніх облігацій на облігації нового випуску, обгрунтуванні величини чистого оборотного капіталу і т.д.).

Взаємозв'язок оцінки поточної і майбутньої вартості капіталу корпорації забезпечують за допомогою показника граничної вартості капіталу (Marginal Cost of Capital, MCC). Він характеризує приріст до суми кожної нової його одиниці, додатково залученої в господарський оборот. Гранична вартість капіталу висловлює ті витрати, які компанія змушена буде понести для відтворення необхідної структури капіталу при сформованих умовах фінансового ринку. Наприклад, корпорація припускає реалізувати новий інвестиційний проект з освоєння нафтогазового родовища. Для цього необхідно залучити додаткові джерела фінансування, які можна отримати тільки на фінансовому ринку. В даному випадку прогнозна вартість капіталу, яка і буде вважатися граничної, може істотно відрізнятися від поточної ринкової оцінки. Розрахунок граничної вартості капіталу (МСС) здійснюють за формулою

де Δ WACC - приріст середньозваженої вартості капіталу в прогнозному періоді,%; АС - приріст обсягу всього капіталу, додатково залученого корпорацією в прогнозному періоді,%.

При потяг додаткового капіталу за рахунок власних і позикових коштів на кожному етапі розвитку корпорації має свої межі. Так, зростання власного капіталу за рахунок чистого прибутку обмежений її обсягом. Збільшення випуску емісійних цінних паперів понад ємності фондового ринку можливо тільки корпорацією-емітентом при високому рівні дивідендних і процентних виплат акціонерам і облігаціонери. Залучення додаткового банківського кредиту супроводжується підвищенням кредитного та процентного ризиків для позикодавців. Крім того, кредитні ресурси комерційних банків не безмежні. Подібну ситуацію на кредитному ринку керівництво корпорації має враховувати в процесі прийняття управлінських рішень.

Граничну вартість капіталу рекомендують порівнювати з очікуваною нормою прибутку за окремими фінансовими операціями і проектам, для здійснення яких потрібне додаткове залучення капіталу. Для визначення межі ефективності використання додатково залученого капіталу застосовують показник граничної ефективності капіталу (ПЕК):

де ΔΡΚ. - Приріст рівня рентабельності всього капіталу,%; ΔWACC- приріст середньозваженої вартості капіталу,%.

Розглянуті критерії оцінки дозволяють здійснювати порівняльний аналіз капіталу, додатково залучається з різних джерел (внутрішніх і зовнішніх), для фінансування діяльності корпорації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук