Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ І ПОЛІТИКА ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ

Після вивчення матеріалів глави студент повинен:

знати

  • • економічну природу позикового капіталу корпорації;
  • • методику розрахунку вартості банківського кредиту і облігаційної позики;
  • • необхідний інструментарій для розрахунку ефекту фінансового важеля;
  • • методичний підхід до визначення взаємодії ефектів операційного та фінансового левериджу (важелів);

вміти

  • • аналізувати й оцінювати структуру позикового капіталу корпорації за даними фінансової звітності;
  • • визначати вартість залучення позикового капіталу за обраними корпорацією критеріями;
  • • вибирати найбільш дешеві джерела коштів в якості залученого і позикового капіталу;

володіти

  • • інструментарієм для розрахунку ефекту фінансового левериджу (важеля) різними способами (американська модель і модель країн континентальної Європи) з метою вибору найбільш прийнятного варіанту;
  • • методами аналізу структури капіталу за джерелами формування.

Склад позикового і залученого капіталу корпорації та оцінка вартості залучення

До складу корпоративного позикового капіталу включають:

  • • короткострокові кредити і позики;
  • • довгострокові кредити і позики;
  • • кредиторську заборгованість як форму залучених коштів.

Короткострокові кредити і позики служать джерелом формування оборотних активів. Передоплату розглядають як безвідсотковий кредит постачальникам, який часто стає причиною неплатежів в економіці країни. Західні корпорації рідко використовують дану форму оплати продукції, товарів і послуг.

Заборгованість корпорації-позичальника позикодавцям за отриманими кредитами і позиками у бухгалтерському обліку поділяють на короткострокову та довгострокову. Заборгованість може бути строкової та простроченої. Короткостроковій вважають заборгованість за отриманими кредитами і позиками, термін погашення якої, згідно з умовами договору, не перевищує 12 місяців. До довгострокової відносять заборгованість за отриманими кредитами і позиками, термін погашення якої за умовами договору перевищує 12 місяців. Термінової вважають заборгованість за отриманими кредитами і позиками, термін погашення якої за умовами договору не настав або продовжений (пролонгований) у встановленому порядку.

Простроченої вважають заборгованість за отриманими кредитами і позиками, договірної термін погашення боргу за якими минув.

Виходячи з облікової політики, позичальник вправі здійснювати переказ довгострокової заборгованості в короткострокову чи враховувати знаходяться в його розпорядженні позикові кошти, термін погашення яких за договором позики або кредиту перевищує 12 місяців, до закінчення зазначеного терміну у складі довгострокової заборгованості. При виборі першого варіанта переклад довгострокової заборгованості за отриманими кредитами і позиками в короткострокову позичальник проводить в момент, коли за умовами кредитного договору до повернення основної суми боргу залишається один рік. Позичальник зобов'язаний після закінчення терміну платежу перевести строкову заборгованість у прострочену. Такий переклад здійснюють у день, наступний за днем, коли за умовами договору кредиту або позики необхідно повернути основну суму боргу.

Корпораціям надано право здійснювати залучення позикових коштів шляхом видачі векселів, випуску і продажу корпоративних облігацій, які називають виданими позиковими зобов'язаннями.

Короткострокові кредити і позики відображають у бухгалтерському балансі як короткострокові зобов'язання, які формують оборотний капітал позичальника. Суму заборгованості за отриманими кредитами і позиками відображають з урахуванням належних на кінець звітного періоду до сплати відсотків. Суми отриманих підприємством-позичальником короткострокових кредитів і позик показують за кредитом рахунка 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" і дебетом рахунків з обліку грошових коштів. Належні за отриманими кредитами і позиками відсотки до сплати відображають за кредитом рахунка 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" в кореспонденції з дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати". Нараховані суми відсотків враховують відокремлено. На суми погашених кредитів і позик дебетують рахунок 66 "Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках" і кредитують рахунки з обліку грошових коштів. Кредити і позики, не оплачені в строк, враховують відокремлено. Аналітичний облік короткострокових кредитів і позик ведуть за їх видами, кредитним організаціям та іншим кредиторам, що надали позикові кошти. Довгостроковий залучений капітал (у формі кредитів і позик) направляють головним чином на фінансування необоротних активів. До позаоборотних (інвестиційним) активів відносять об'єкти основних засобів, майнові комплекси та інші аналогічні активи, що вимагають великих витрат на придбання та / або будівництво. Зазначені об'єкти, придбані безпосередньо для перепродажу, враховують як товари і до інвестиційних активів не відносять. Витрати за отриманими кредитами і позиками, безпосередньо відносяться до придбання та / або будівництву капітального об'єкта, включають в його вартість і погашають за допомогою нарахування амортизації, крім випадків, коли правилами бухгалтерського обліку нарахування амортизації активу не передбачено.

Довгострокові кредити і позики показують у бухгалтерському балансі як довгострокові зобов'язання зі строком погашення більше ніж через 12 місяців після звітної дати. У разі якщо значаться в бухгалтерському обліку суми кредитів і позик підлягають погашенню відповідно до договору протягом 12 місяців після звітної дати, непогашені на кінець звітного періоду їх суми відображають за відповідними статтями короткострокових зобов'язань. Обчислення зазначеного терміну починають з першого числа календарного місяця, наступного за місяцем, в якому ці зобов'язання були прийняті до бухгалтерського обліку, виходячи з умов договорів про терміни погашення цих зобов'язань.

Зобов'язання визнають в бухгалтерському обліку при наявності таких умов:

  • • вони можуть бути достовірно визначені;
  • • очікують відтік грошових коштів у зв'язку з виконанням зобов'язань;
  • • є результатом минулих або поточних подій;
  • • присутній впевненість у майбутніх втратах, пов'язаних з наявністю зобов'язань.

Зобов'язання, показані в балансі як довгострокові і намічені до погашення у звітному році, можуть бути представлені на початок даного звітного року як короткострокові. Факт подання зобов'язань, врахованих раніше як довгострокові, необхідно розкрити в поясненнях до бухгалтерського балансу.

Суми отриманих позичальником довгострокових кредитів і позик відображають за кредитом рахунка 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" і дебетом рахунків з обліку грошових коштів. Належні за отриманими кредитами і позиками відсотки до сплати показують за кредитом рахунка 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" в кореспонденції з дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати". Нараховані суми відсотків враховують відокремлено. На суму погашених кредитів і позик дебетують рахунок 67 "Розрахунки за довгостроковими кредитами і позиками" в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів.

Довгострокові кредити і позики, не оплачені в строк, враховують відокремлено. Аналітичний облік кредитів і позик довгострокового характеру здійснюють за їх видами, кредитним організаціям та іншим кредиторам, що надали їх. Вартість залучення позикового капітана взаємопов'язана з оцінкою кредитоспроможності позичальника банку. Чим вище рівень його кредитоспроможності за оцінкою кредитора (банку), тим нижче вартість залученого підприємством позикового капіталу. Слід мати на увазі, що мінімальну ставку відсотка за кредит встановлюють для першокласного позичальника.

Вартість банківського кредиту визначають на основі процентної ставки (ціни кредиту), яка формує витрати позичальника з обслуговування боргу. Дана ставка в процесі оцінки вимагає ряду уточнень. Вона повинна бути:

  • • скоригована на розмір інших витрат позичальника, обумовлених кредитним договором (наприклад, страхування кредиту за рахунок позичальника);
  • • знижена на суму ставки податку на прибуток з метою відображення реальних витрат ссудополучателя щодо залучення кредиту.

З урахуванням цих положень вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту (ЗКбк) встановлюють за формулою

де СП - ставка відсотка за банківський кредит,%; Нс - ставка податку на прибуток, частки одиниці; УрБК - рівень витрат позичальника по залученню банківського кредиту в його сумі, частки одиниці.

Приклад

Якщо позичальник не має додаткових витрат по залученню банківського кредиту або вони мінімальні по відношенню до обсягу позикових коштів, то наведену формулу використовують без знаменника. Тоді ціна позикового капіталу становитиме тільки 12,16% (16,0% × 0,76).

Політика залучення банківського кредиту включає наступні основні етапи:

  • 1) визначення мети використання притягається банківського кредиту;
  • 2) оцінка співвідношення між довгостроковими і короткостроковими кредитом (з урахуванням залучення альтернативних форм позикового капіталу: комерційного кредиту, небанківських позик та ін.);
  • 3) вивчення та оцінка комерційних банків - потенційних кредиторів позичальника. Таку оцінку проводять за привабливістю кредитної політики банку для позичальника;
  • 4) порівняння умов можливого залучення окремих видів кредиту у різних банків.

Для вирішення питання про вибір банку-кредитора необхідно враховувати наступні фактори:

  • • загальна характеристика банку: склад засновників; організаційно-правова форма; цілі і політика банку на ринку позичкового капіталу; контингент його клієнтів та ін .;
  • • результати діяльності банку за останній рік: розмір власного капіталу; позиції на фінансовому ринку; фінансова стійкість і пр .;
  • • якість і різноманітність наданих банком послуг.

Для позичальника велике значення мають також і такі параметри:

  • • швидкість здійснення розрахункових операцій;
  • • можливість отримання недорогих кредитів;
  • • мінімізація витрат на відкриття розрахункових, валютних і спеціальних рахунків і якість їх обслуговування;
  • • можливість вигідного вкладення свого капіталу і т.д.

Навіть невеликий перелік ситуацій показує різноманіття можливих варіантів вибору банку для обслуговування. Отримати уявлення про надійність і фінансової стійкості банку можна з публікується ним звітності за ряд періодів (років) і порівняння наведених у ній показників з показниками інших комерційних банків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук