Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Управління оборотним капіталом в процесі операційного та фінансового циклів

Для нормальної діяльності корпорації оборотний капітал (активи) повинен знаходитися на всіх стадіях операційного (виробничого) циклу і у всіх формах (товарній, продуктивній і грошовій). Відсутність будь-якого елементу оборотного капіталу на одній зі стадій призводить до зупинки виробництва. Якщо товар продають у кредит (з відстрочкою платежу), то корпорації необхідні оборотні кошти для покриття дебіторської заборгованості до тих пір, поки не внесуть плату за продукцію. Повний цикл обороту оборотних активів вимірюють часом з моменту закупівлі сировини і матеріалів у постачальників (оплати кредиторської заборгованості) до оплати готової продукції споживачами (погашення дебіторської заборгованості). Корпорації далеко не завжди отримують кошти від покупців на момент платежу постачальникам за сировину і матеріали. Повний цикл обороту оборотних активів корпорації представлений на рис. 6.2.

Повний цикл обороту оборотних активів

Рис. 6.2. Повний цикл обороту оборотних активів

Операційний цикл (ОЦ) характеризує загальний час, протягом якого оборотні активи (кошти) іммобілізовані в запаси і дебіторську заборгованість:

де поз - період оборотності запасів (сировини і матеріалів незавершеного виробництва і готової продукції), дні; ПОдз - період оборотності дебіторської заборгованості, дні.

Різниця між термінами платежу за своїми зобов'язаннями перед постачальниками і отриманням грошових коштів від покупців є фінансовим циклом (ФЦ), протягом якого вони (кошти) відволікаються з обороту підприємства:

де ОЦ - тривалість операційного циклу, дні; ПОкз - період оборотності (оплати) кредиторської заборгованості, дні

Зниження виробничого і фінансового циклів у динаміці - позитивна тенденція. Подібне скорочення циклів може статися з трьох причин:

  • 1) прискорення виробничого процесу;
  • 2) прискорення оборотності дебіторської заборгованості;
  • 3) уповільнення терміну погашення кредиторської заборгованості (в рамках ділової етики), що створює для підприємства додаткове джерело формування оборотних активів.

Приклад

Період оборотності запасів - 65 днів; період оборотності дебіторської заборгованості - 35 днів; період погашення кредиторської заборгованості - 46 днів.

Тоді тривалість обороту грошових коштів - 54 дня (65 + 35 - 46) Це означає, що підприємство з моменту початку виробництва протягом 54 днів має знайти фінансові ресурси для продовження операційного циклу.

На формування циклу грошового обороту впливають такі фактори:

  • • організаційно-правова форма;
  • • галузеві особливості та вид бізнесу;
  • • особливості ринкової кон'юнктури (попит і пропозиція на товари, рівень цін на них і т.д.);
  • • доступність залучення грошових ресурсів з фінансового ринку;
  • • економічний клімат в країні (грошово-кредитна і фінансова політика держави, темпи інфляції, ціни на енергоносії та вантажні перевезення).

Фінансові менеджери зобов'язані враховувати їх вплив у процесі управління грошовим обігом і оперативно реагувати на можливі коливання в надходжень та витоків грошових коштів.

Управління поточними фінансовими потребами

Поточні фінансові потреби (на думку автора терміна Е. С. Стоянової) характеризують різницю між коштами, авансованими в оборотні активи, і величиною кредиторської заборгованості за товарними операціями або загальної її сумою. Їх встановлюють за формулою

де ТФП - поточні фінансові потреби; ОА - оборотні активи (підсумок розділу II балансу); ДС - грошові кошти, що знаходяться на розрахункових і спеціальних рахунках у банках і касі; КЗ - кредиторська заборгованість на останню звітну дату.

Поточні фінансові потреби як абсолютний показник безпосередньо впливають на фінансовий стан корпорації і показують її потребу в короткостроковому банківському кредиті, ТФП визначають в абсолютній сумі або у відсотках до виручки (нетто) від реалізації продукції (обсягом продажів), а також за часом щодо обігу ( в днях або місяцях).

Відносну величину поточних фінансових потреб визначають за формулою

Приклад

Оборотні активи підприємства на останню звітну дату - 35600000 руб .; грошові кошти - 4200000 руб .; кредиторська заборгованість - 29400000 руб .; середньоденний обсяг виручки від реалізації - 8,0 млн руб.

Тоді

Якщо результат дорівнює 25%, то дефіцит оборотних коштів у корпорації еквівалентний 1/4 її річного обсягу реалізації. Тому 90 днів у році вона працює тільки на те, щоб покрити свої поточні фінансові потреби.

Вивчення ролі ТФП в обороті корпорації вимагає розрахунку середнього періоду оборотності грошових активів, тобто часу, необхідного для трансформації коштів, вкладених у матеріальні запаси і дебіторську заборгованість, в готівкові грошові кошти на рахунках у комерційних банках:

де подають - період оборотності грошових активів, дні; Поз - період оборотності запасів, дні; ПОдз - період оборотності дебіторської заборгованості, дні; Поправоч - період оборотності інших оборотних активів, дні; ПОкз - період оборотності (середній термін оплати) кредиторської заборгованості, дні.

Період оборотності окремих елементів оборотних активів і кредиторської заборгованості встановлюють за формулами:

де - середній залишок запасів за розрахунковий період, дні; ВРсеб - середньоденний обсяг виручки від реалізації товарів по витратах за розрахунковий період, тис. Руб .; - середній залишок дебіторської заборгованості за розрахунковий період; ВР - середньоденний обсяг виручки від реалізації товарів у ринкових цінах; - середній залишок інших елементів оборотних активів за розрахунковий період; - середній залишок кредиторської заборгованості за розрахунковий період.

Показники в чисельнику наведених формул обчислюють як середні величини між початком і кінцем періоду (кварталу, року).

Кожна корпорація зацікавлена в зниженні показників оборотності окремих елементів оборотних активів і збільшенні середнього терміну погашення кредиторської заборгованості з метою зниження загального періоду обороту всіх оборотних активів. Важливо, щоб кредит постачальників (комерційний кредит) більшою мірою перекривав дебіторську заборгованість, тоді у корпорації-продавця НЕ буде дефіциту грошових коштів.

На величину поточних фінансових потреб впливають такі чинники:

  • • темпи інфляції в країні;
  • • тривалість виробничого (операційного) циклу;
  • • темпи зростання обсягу виробництва і продажу товарів;
  • • сезонність виробництва і реалізації продукції в таких галузях, як сільське господарство і переробна промисловість;
  • • стан ринкової кон'юнктури;
  • • величина маржинального доходу (прибутку) у загальному обсязі виручки від продажів.

Величину маржинального доходу (МД) встановлюють за формулою

де ВР - виручка (нетто) від реалізації товарів; ПІ - змінні витрати, які безпосередньо залежать від зміни обсягу виробництва (матеріальні витрати, оплата праці виробничих робітників, транспортні послуги і т.д.).

Норму маржинального доходу (НМД) розраховують за формулою

Чим менше обсяг маржинального доходу, тим більшою мірою кредит постачальників може компенсувати дебіторську заборгованість покупців (клієнтів). Протиріччя між зазначеними параметрами полягає в тому, що при високій нормі маржинального доходу і, здавалося б, невеликий ступеня залежності корпорації-продавця від закупівлі сировини і матеріалів доводиться просити постачальників про більш тривалих відстрочках платежів за поставки.

Приклад

Зробимо розрахунок оптимальної тривалості відстрочок по дебіторської заборгованості, а також по платежах постачальникам (кредиторської заборгованості).

Час відстрочки платежу за поставки визначають за формулою

де По - час відстрочки платежу за постачання матеріальних ресурсів, МСС. (дні); ДЗ - дебіторська заборгованість у грошовому виразі; КЗ - кредиторська заборгованість у вартісному вираженні.

Як приклад розглянемо дві корпорації (№ 1 і № 2), які отримують одномісячні відстрочки платежів від постачальників і, у свою чергу, надають такі ж відстрочки покупцям готової продукції. Чи нормальна така ситуація? Скоріш за все ні. Все залежить від питомої ваги споживаних матеріалів в обсязі продажів (від структури ділового обороту). Якщо місячний оборот корпорації № 1 - 5880000 руб., А вартість споживаних матеріалів - 2940000 руб. (50%), то дебіторську заборгованість покривають кредитом постачальників тільки на 50% (2,94: 5,88 × 100). Корпорація № 2 має аналогічний місячний оборот (5880000 крб.). Однак обсяг споживаних матеріалів у неї дорівнює 1470000 крб., Або 25% (1,47: 5,88 × 100). Норма маржинального доходу = 75% (4,41: 5,88 × 100), тобто вище, ніж у корпорації № 1 (50%).

Отже, корпорації № 1 потрібно двомісячна відстрочка по платежах постачальникам (5,88: 2,94), щоб компенсувати одномісячне відстрочку своїм дебіторам (співвідношення 2: 1). Для більш успішно працюючої корпорації № 2 (НМЛ = 75%) це співвідношення дорівнює 4: 1 (5,88 / 1,47), тобто їй потрібно вже чотиримісячна відстрочка по розрахунках з постачальниками.

Приклад

Річний оборот (обсяг продажів) корпорації № 3 - 75600000 руб. Покупцям надають 30-денну відстрочку (1/12 року). Дебіторська заборгованість становить 6,3 млн руб. (75600000 руб.: 12 міс.). Норма маржинального доходу = 25%. Вартість споживаних матеріалів = 4725000 руб. [(75,6 - 18,9): 12 міс.]. Місячний дефіцит грошових коштів у корпорації-продавця - 1575000 руб. (6,3 - 4,725). Ця ситуація означає, що корпорації № 3 слід просити у своїх постачальників відстрочку платежів до 1,33 міс. (6,3: 4,725), або 40 дн. (30 дн. До 1,33).

Отже, протягом місяця з обороту корпорації № 3 відволікається в дебіторську заборгованість 6300000 руб., А кредит постачальників покриває тільки 4725000 руб. Якщо після закінчення місяця дана корпорація не погасить кредиторську заборгованість у сумі 4725000 крб., То постачальники не поставлять їй матеріальні ресурси для продовження виробничого циклу в наступному місяці.

З наведених прикладів можна зробити наступні висновки:

  • • чим більше норма маржинального доходу, тим вище поточні фінансові потреби. Більше того, у корпорацій з підвищеною нормою маржинального доходу поточні фінансові потреби ростуть швидше виручки від реалізації продукції;
  • • щоб величина поточних фінансових потреб стала негативною і перетворилася на джерело фінансування оборотних активів, корпорації № 1 слід просити у своїх постачальників 2,5-3-місячну відстрочку платежів за поставляються матеріальні ресурси, а корпорації № 2 - 4,5-5-місячну . Подібна відстрочка практично неможлива в умовах сучасного платіжної кризи. Тому доцільно знаходити альтернативні джерела фінансування поточних фінансових потреб.

Одним з додаткових джерел покриття ТФП є знижки з ціни товарів, які надаються постачальником (продавцем) покупцю за скорочення терміну розрахунків. Дане джерело часто називають спонтанним фінансуванням.

Надаючи покупцеві відстрочку платежу за товар, продавець видає своєму партнерові кредит, який не є безкоштовним. Кому ж доводиться платити зі своїх доходів, надаючи відстрочення платежу контрагенту (припустимо, на 30 днів)?

Продавець йде на упущену вигоду (прибуток) як мінімум у розмірі банківського відсотка, який він міг би отримати на цю суму за 30 днів, якби мав її негайно, поклавши гроші на депозитний рахунок у банку. З іншого боку, продавцеві часто важко продати свій товар, не надавши комерційного кредиту покупцеві, щоб зберегти свої позиції на ринку. Якщо покупець сплатить товар раніше договірного терміну, то можна скористатися знижкою з його ціни. Після цього терміну покупець платить за повною ціною (без знижки), але в межах договірного терміну. Що ж вигідніше: оплатити товар раніше договірного терміну, звернувшись для цього в банк за кредитом, або дочекатися договірного терміну і втратити знижку?

Упущена вигода покупця у разі відмови від знижки відрізняється від середньої ставки банківського відсотка. Упущену вигоду покупця встановлюють за відомою формулою, запропонованої Ю. Брігхем і Л. Гапенскі:

де Дс - договірної строк оплати товару, дні; Лс - пільговий строк оплати товару, дні.

Якщо результат перевищить середню ставку банківського відсотка (СП), то покупцеві вигідніше звернутися в банк за кредитом і оплатити товар протягом пільгового терміну.

Приклад

Товар А продають на наступних умовах: ціна = 18 тис. Руб .; знижка = 2% при платежі в 15-денний термін, а договірної термін - 30 днів; СП = 12% річних.

  • 1. Додаткова вигода покупця від дострокової оплати товару складе: 18000 руб. × 49,6% = 8928 руб.
  • 2. Сума відсотків за кредит: 18000 руб. × 12% = 2160 руб.
  • 3. Чиста вигода покупця в розрахунку на рік: 8 928 руб. - 2 160 руб. = 6768 руб.
  • 4. Чиста вигода покупця в розрахунку на місяць: 6768 руб .: 12 == 564 руб.

Оскільки потенційна вигода покупця 49,6%> 12%, то має сенс скористатися пропозицією продавця про знижку з ціни товару і оплатити його протягом пільгового терміну. Упущену вигоду продавця товару (знижка з ціни товару, очікування платежу, хоча і скорочене) можна вважати своєрідною компенсацією за успіх у конкурентній боротьбі.

Способи покриття ТФП корпорацій наступні:

  • • комерційний кредит, який часто супроводжується рухом векселів;
  • • спонтанне фінансування;
  • • факторинг (інкасування - продаж дебіторської заборгованості з дисконтом банкам або факторском корпораціям);
  • • короткостроковий банківський кредит;
  • • короткострокові позики, надані сторонніми корпораціями (наприклад, фінансово-промисловими групами, холдинговими корпораціями та ін.).

Вибір того чи іншого способу покриття ТФП залежить від особливостей діяльності господарюючого суб'єкта, його фінансового потенціалу, кваліфікації фінансистів та інших факторів внутрішнього і зовнішнього характеру.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук