Навігація
Головна
 
Головна arrow Фінанси arrow Корпоративні фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вибір стратегії фінансування оборотних активів корпорацій

Наявність у корпорації чистого оборотного капіталу (Net Working Capital, NWC) визначає рівень ліквідності її балансу. Тому будь-які зміни в складі поточних активів і зобов'язань впливають на величину чистого оборотного капіталу. Прийнятний зростання його обсягу розглядають як позитивну тенденцію в діяльності корпорації.

У теорії корпоративних фінансів прийнято виділяти стратегії фінансування оборотних активів виходячи з відношення фінансового менеджера до вибору джерел покриття мобільного їх частини.

Відомо кілька моделей поведінки при управлінні оборотними активами: ідеальна, агресивна, консервативна і помірна. Вибір відповідної моделі передбачає визначення величини довгострокових пасивів і розрахунок на її основі чистого оборотного капіталу (ЧОК):

де ДП - довгострокові пасиви, що включають власний капітал і довгострокові зобов'язання; ВОА - необоротні активи.

Ідеальна модель короткострокового фінансування побудована на економічній природі оборотних активів і короткострокових зобов'язань, їх взаємній відповідності.

Дана модель означає, що оборотні активи збігаються за величиною з короткостроковими зобов'язаннями, а ЧОК = 0. У реальному економічному житті така модель практично не зустрічається. З позиції ліквідності вона найбільш ризикована, оскільки при несприятливих умовах (при необхідності погасити заборгованість одноразово) корпорація може опинитися перед вибором продажу частини основних засобів для погашення короткострокових зобов'язань.

Балансове рівняння при ідеальної стратегії має вигляд:

де ДП - довгострокові (фіксовані) пасиви (власний капітал + довгострокові зобов'язання); ВОА - необоротні активи; ЧОК - чистий оборотний капітал.

Для будь-якої корпорації найбільш кращі інші моделі. В їх основі лежить припущення, що для забезпечення ліквідності корпорації необоротні активи і стабільну (постійну) частина оборотних активів доцільно відшкодовувати за рахунок довгострокових пасивів:

де BOA - необоротні (капітальні) активи; СЧ - стабільна (постійна) частина оборотних активів, ДП - довгострокові (фіксовані) пасиви (СК + ДО).

Як вже говорилося, відмінність між моделями полягає в тому, які джерела вибирають для фінансування покриття варьирующейся (змінної) частини оборотного капіталу.

Агресивна модель означає, що довгострокові пасиви служать джерелом покриття необоротних активів і стабільної частини оборотних активів, тобто того мінімуму, який необхідний для підтримки поточної діяльності корпорації. У даному варіанті чистий оборотний капітал дорівнює мінімуму:

де СЧ - стабільна (постійна) частина оборотних активів.

Варіюється частина оборотних активів у повному обсязі покривають короткостроковою заборгованістю. З позиції ліквідності ця модель дуже ризикована, так як у реальному житті обмежитися тільки мінімумом оборотних активів дуже складно.

Балансове рівняння може бути виражено формулою

де ДП - довгострокові пасиви (СК + ДО); ВОА - необоротні активи; СЧ - стабільна (постійна) частина оборотних активів.

Консервативна модель припускає, що варіюють (змінну) частина оборотних активів також відшкодовують за рахунок довгострокових пасивів. В даному випадку короткострокова заборгованість відсутня, тому немає ризику втрати ліквідності:

де ЧОК - чистий оборотний капітал; ОА - оборотні активи.

Подібна модель носить штучний характер і передбачає встановлення довгострокових пасивів на рівні, обумовленому наступним балансовим рівнянням:

де ВЧ - варьирующая (змінна) частина оборотних активів.

Помірна (компромісна) модель найбільш реальна і життєздатна. При її використанні необоротні активи, стабільна частина оборотних активів і приблизно 50% варьирующей їх частини відшкодовуються за рахунок довгострокових пасивів. Чистий оборотний капітал за величиною дорівнює стабільної частини оборотних активів і половині їх варьирующей частини і розраховується за формулою

В окремі періоди життєвого циклу корпорація може мати зайві оборотні активи, що негативно впливає на обсяг чистого прибутку через необхідність сплачувати податок на майно. Однак даний факт розглядають як плату за підтримання ризику втрати ліквідності на допустимому рівні, що дозволяє зберігати нормальну платоспроможність. Помірна стратегія передбачає встановлення довгострокових пасивів на рівні, обумовленому наступним балансовим рівнянням:

де ДП - довгострокові (фіксовані) пасиви (СК + ДО); ВОА - необоротні активи; СЧ - стабільна (постійна) частина оборотних активів, ВЧ - варьирующая (змінна) частина оборотних активів.

Приклад

З показників табл. 6.2 випливає, що мінімальна потреба в оборотних активах корпорації дорівнює 7200000 руб. (на кінець липня), а максимальна - 14400000 руб. (на кінець жовтня).

Таблиця 6.2

Вихідні дані для розрахунку різних варіантів стратегії фінансування оборотних активів по корпорації, млн руб.

На кінець місяця

Оборотні активи - прогноз

Необоротні активи - прогноз

Усього активів

Мінімальна потреба в джерелах засобів

Сезонна потреба в джерелах засобів (гр. 4 - гр. 5)

01

13,5

54,0

67,5

61,2

6,3

02

12,6

54,0

66,6

61,2

5,4

03

13,5

54,0

67,5

61,2

6,3

04

11,7

54,0

65,7

61,2

4,5

05

9,9

54,0

63,9

61,2

2,7

06

9,9

54,0

63,9

61,2

2,7

07

7,2

54,0

61,2

61,2

0

08

9,0

54,0

63,0

61,2

1,8

09

11,7

54,0

65,7

61,2

4,5

10

14,4

54,0

68,4

61,2

7,2

11

12,6

54,0

66,6

61,2

5,4

12

12,6

54,0

66,6

61,2

5,4

Отже, найменша потреба в активах - 61200000 руб. (на кінець липня), а найбільша - 14400000 руб. (на кінець жовтня). При агресивній стратегії вибору джерел фінансування оборотних активів чистий оборотний капітал дорівнює 7200000 руб. (61,2 - 54,0). При консервативної стратегії його обсяг складає 14400000 руб. (68,4 - 54,0). При помірній стратегії чистий оборотний капітал дорівнює 10800000 руб. [(7,2 + 14,4) / 2]. Отже, вибір відповідної моделі фінансування оборотних активів залежить від положення корпорації на товарному та фінансовому ринках, його фінансової стійкості (рівноваги), кваліфікації фінансових менеджерів, грошово-кредитної політики держави та інших факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру.

У табл. 6.3 наведено зразок розрахунку показників при різних типах політики управління оборотними активами корпорації.

Таблиця 6.3

Ознаки та результати розрахунку показників при різних типах політики управління оборотними активами корпорації

Показник

Тип політики

агресивна

помірна

консервативна

1. Виручка (нетто) від реалізації продукції, млн руб.

126,7

126,7

126,7

2. Бухгалтерський прибуток (до оподаткування)

14,3

14,3

14,3

3. Необоротні активи

30,4

29,9

29,4

4. Оборотні активи

33,0

25,6

18,1

5. Загальна величина активів - майна

63,4

55,5

47,5

6. Питома вага оборотних активів у майні,%

52,0

46,1

38,1

7. Рентабельність активів (стор. 2 / стор. 5 × 100),%

52,0

46,1

38,1

8. Рентабельність оборотних активів (стор. 2 / стор. 4 × 100),%

43,3

55,9

79,0

9. Коефіцієнт оборотності оборотних активів (стор. 1 × стор. 4), обороти

3,84

5,0

7.0

10. Тривалість одного обороту (365 дн. × стор. 9), дні

95,0

73,0

52,1

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук