Елементи методу бухгалтерського обліку. Бухгалтерська процедура

Елементи методу бухгалтерського обліку

Як і кожна наука, бухгалтерський облік має свій метод. Елементи методу бухгалтерського обліку представлені в табл. 27.3.

Таблиця 27.3. Елементи методу бухгалтерського обліку

Група способів бухгалтерського обліку

Найменування елемента

1. Способи первинного спостереження

Первинний облік і документообіг

Інвентаризація

2. Способи вторинної угруповання фактів

План рахунків бухгалтерського обліку

Подвійний запис

3. Способи вартісного виміру

Оцінка майна та зобов'язань

Калькуляція

4. Підсумкове узагальнення

Баланс

Бухгалтерська звітність

Коротко охарактеризуємо елементи методу бухгалтерського обліку.

1. Документування. Це одна з основних відмінних рис бухгалтерського обліку. Документування дозволяє здійснювати суцільне спостереження за господарськими процесами. Відповідно до ФЗ "Про бухгалтерський облік" обов'язкова умова відображення господарських операцій в системному бухгалтерському обліку - оформлення їх первинними обліковими документами, що відповідають відповідним вимогам. Первинні облікові документи складаються в момент здійснення операції.

Первинний документ - це бухгалтерський документ, який складається у момент здійснення господарської операції і є першим свідченням що пройшли фактів. Первинний документ додасть юридичну силу виробленої господарської операції і встановлює відповідальність окремих виконавців за виконані ними господарські операції.

Рух первинних облікових документів від моменту їх появи в організації до здачі в архів після їх прийняття до обліку та обробки прийнято називати документообігом. Внутрішня регламентація господарюючим суб'єктом обробки та термінів подання первинних облікових документів називається графіком документообігу. Відсутність чіткого графіка або його недотримання може призводити до різних порушень вимог до ведення бухгалтерського обліку господарюючого суб'єкта.

Основною функцією документа слід вважати фіксацію і відображення інформації, що дозволяє забезпечити її збереження і накопичення, можливість передачі в часі і просторі, багаторазове використання, можливість звертатися до інформації після її створення.

Оптимальний варіант організації збору та реєстрації інформації - автоматична реєстрація облікової інформації про оперативне факті на носії інформації за допомогою різних засобів реєстрації та засобів передачі та накопичення інформації. Однак у силу різних причин (брак фінансових ресурсів, невеликі розміри підприємства, нерозуміння керівництвом необхідності у впровадженні високотехнологічних засобів збору та реєстрації інформації і т.д.) далеко нс кожне сучасне підприємство має настільки високоефективними методами збору та реєстрації оперативних фактів господарської діяльності. На багатьох нині діючих підприємствах застосовуються ручні або напівмеханізовані способи збору та реєстрації первинної інформації.

Форми первинних документів з обліку основних господарських операцій (касові операції, облік праці, операції з основними засобами і матеріалами) затверджені в альбомах уніфікованих форм Держкомстату. В окремих випадках організації мають право розробляти форми документів самостійно. Обов'язковою умовою є наявність у документі всіх реквізитів, встановлених Законом про бухгалтерський облік.

2. Інвентаризація. Це перевірка відповідності фактичної наявності об'єктів обліку даним бухгалтерського обліку. Інвентаризація дозволяє перевірити, чи все господарські операції документовані і відображені в системному бухгалтерському обліку, а також внести необхідні уточнення і виправлення.

Основні завдання інвентаризації:

  • (1) виявлення фактичної наявності основних засобів, матеріальних виробничих запасів (МПЗ) і грошових коштів, цінних паперів, а також обсягів незавершеного виробництва;
  • (2) контроль за збереженням МПЗ і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з донними бухгалтерського обліку;
  • (3) виявлення МПЗ, частково втратили свою первісну якість, що не відповідають стандартам якості, технічним умовам і т.п .;
  • (4) перевірка дотримання правил і умови зберігання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і грошових коштів, а також правил утримання та експлуатації машин, обладнання та інших об'єктів бухгалтерського обліку;
  • (5) перевірка реальної вартості облікованих в балансі незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів майбутніх витрат і платежів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості та інших статей балансу.

Відповідно до чинного законодавства проведення інвентаризації обов'язково в наступних випадках: (1) при передачі майна організації в оренду, викуп, продажу, а також при перетворенні державного або муніципального підприємства; (2) перед складанням річної бухгалтерської звітності; (3) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ); (4) при виявленні фактів розкрадання, зловживання, а також псування майна; (5) у разі пожежі, стихійних лих, аварій чи інших надзвичайних ситуацій, викликаних екстремальними умовами; (6) при ліквідації (реорганізації) організації або інших випадках, передбачених законодавством РФ.

3. План рахунків бухгалтерського обліку. Незважаючи на різноманіття, господарські факти піддаються угрупованні та класифікації. Для обліку кожної групи об'єктів відкривається бухгалтерський рахунок. Рахунок має найменування і номер, наприклад, 50 "Каса", 51 "Розрахунковий рахунок", 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 99 "Прибутки і збитки" т.д. Рахунки об'єднуються в групи, сукупність яких являє План рахунків організації. У Плані рахунків наведені найменування і номери синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Наприклад, рахунок "Матеріали" має номер 10. До нього можуть бути відкриті субрахунки 10.1 "Сировина і матеріали", 10.2 "Покупні напівфабрикати", 10.9 "Інвентар та господарські речі". На кожному із субрахунків передбачається ведення аналітичного обліку в розрізі груп матеріалів, підгруп по сортності, якості, іншими параметрами. У свою чергу, рахунок 10 входить до розділу II Плану рахунків, що має назву "Виробничі запаси".

З 1 січня 2001 року в Росії діють План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його застосування, затверджені наказом Мінфіну РФ від 31 жовтня 2000 № 94н. План рахунків 2001 г. - єдиний і обов'язковий до застосування в організаціях усіх галузей народного господарства і видів діяльності (крім банків та бюджетних установ) незалежно від підпорядкованості, форми власності, організаційно-правової форми, які ведуть облік методом подвійного запису. Складається він з восьми груп, об'єднуючих основні види об'єктів бухгалтерського обліку.

На підставі Плану рахунків та Інструкції щодо його застосування організації стверджують робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить повний перелік синтетичних і аналітичних рахунків (включаючи субрахунки), що застосовуються в конкретній організації. Наприклад, в організації торгівлі можуть знадобитися субрахунки до рахунку "Каса" для обліку надходження виручки по кожному касовому апарату. Таким чином, в робочому Плані рахунків будуть присутні субрахунки 50.1 "Операційна каса № 1", 50.2 "Операційна каса № 2" і т.д. А на виробничому підприємстві такої необхідності може і не виникнути. Зате на відміну від торгової організації в Плані рахунків заводу будуть присутні такі субрахунку рахунку 20 "Основне виробництво", як 20.1 "Цех № 1", 20.2 "Цех № 2".

4. Подвійний запис. Рахунок являє собою двосторонню таблицю, одна сторона якої носить назву "дебет", а інша - "кредит". "Дебет" означає прихід, надходження, збільшення, а "кредит" - виникнення заборгованості, зменшення, відтік майна.

Суть подвійного запису передбачає відображення кожної господарської операції як мінімум з двох рахунках бухгалтерського обліку. Наприклад, операція надходження грошових коштів з розрахункового рахунку в касу означає зменшення суми грошей на розрахунковому рахунку і збільшення готівки в касі. Кажуть, що рахунок "Каса" дебетується (Д), а рахунок "Розрахунковий рахунок" кредитується (К). Запис господарської операції позначається термінами "проводка", "кореспонденція рахунків". Таким чином, операція буде записана проводкою: Д "Каса" - К "Розрахунковий рахунок" на суму 5000 руб.

Будова рахунку увазі наявність сальдо (залишку) і оборотів (руху за рахунком). Наприклад, у нашому випадку, на рахунку "Каса" початкове сальдо дорівнювало 2 тис. Руб. Дебетовий оборот склав 5000 руб., Кінцеве сальдо відповідно буде дорівнює 7 тис. Руб. Якщо на розрахунковому рахунку перед операцією знаходилося 20 тис. Руб., То початкове сальдо по рахунку "Розрахунковий рахунок" одно 20 тис. Руб., Кредитовий оборот склав 5 тис. Руб., А кінцеве сальдо - 15 тис. Руб. На прикладі цієї елементарної операції ми представили механізм подвійного запису. Контрольна функція подвійного запису полягає в тому, що дебетові обороти по всіх рахунках за певний період рівні всім кредитовим оборотів.

Діяльність будь-якої організації починається з проводки, дебет рахунку "Розрахунки з засновниками" і кредитуючої рахунок "Статутний капітал" на суму внесків до статутного капіталу фірми, встановлений у Статуті організації. Наприклад: Д "Розрахунки з засновниками" - К "Статутний капітал" - 100 тис. Руб.

5. Баланс підприємства. З економічної точки зору, дебетові залишки по рахунках характеризують актив підприємства (його майно), а кредитові - пасив (джерела формування майна). Сума дебетових і кредитових залишків за рахунками підприємства на фіксований момент часу формує башті підприємства, тобто співвідношення майна організації та джерел його формування. У наведеному прикладі в балансі підприємства на початок звітного періоду в активі відображається заборгованість засновників у розмірі 100 тис. Руб. (дебетове сальдо по рахунку "Розрахунки з засновниками"), а в пасиві - кредитове сальдо у розмірі 100 тис. руб. по рахунку "Статутний капітал".

Розглянемо зміни в балансі підприємства в ході його подальшої діяльності.

Приклад. Протягом звітного періоду половина статутного капіталу внесена коштами на розрахунковий рахунок ТОВ "Форкис".

Д "Розрахунковий рахунок" - К "Розрахунки з засновниками" - 50 тис. Руб. На рахунку "Розрахунки з засновниками" після цієї операції залишиться дебетове сальдо в розмірі 50 тис. Руб., Що показує поточну заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу організації.

Карточка счета 75

"Розрахунки з засновниками"

Дебет

Кредит

Сальдо початкове

100000

Обороти

50000

Сальдо кінцеве

50000

Таким чином, в балансі на кінець звітного періоду будуть відображені: в активі - заборгованість засновників у розмірі 50 тис. Руб. (дебетове сальдо по рахунку "Розрахунки з засновниками") та грошові кошти в розмірі 50 тис. руб. (дебетове сальдо рахунку "Розрахунковий рахунок"), а в пасиві - як і раніше кредитове сальдо у розмірі 100 тис. руб. по рахунку "Статутний капітал".

Актив

На 31 грудня 2011

На 31 грудня 2010

I. Необоротні активи

II. Оборотні активи Дебіторська заборгованість

100000

50000

Грошові кошти

50000

Баланс

100000

100000

Пасив

На 31 грудня

2011

На 31 грудня

2010

III. Капітал та резерви

Статутний капітал

100000

100000

IV. Довгострокові зобов'язання

V. Короткострокові зобов'язання

Баланс

100000

100000

Основними розділами активу балансу є необоротні активи та оборотні активи, пасиву - капітан і резерви, довгострокові зобов'язання, короткострокові зобов'язання. При застосуванні методу подвійного запису рівність початкових залишків і оборотів за рахунками призводить до рівності кінцевих залишків. Таким чином, виконується основна умова складання балансу - рівність активу і пасиву.

Бухгалтерська процедура

Бухгалтерський облік умовно можна розділити на спеціальні розділи (ділянки):

  • (1) облік необоротних активів;
  • (2) грошових коштів;
  • (3) витрат і готової продукції:
  • (4) розрахунків;
  • (5) фінансових вкладень;
  • (6) фінансового результату і капіталу.

Ведення бухгалтерського обліку по кожній ділянці має свої правила та особливості. Але є певна послідовність виконання дій бухгалтером, які складають бухгалтерську процедуру, яку можна представити у вигляді ряду етапів (рис. 27.1).

Зміст бухгалтерського процедури

Рис. 27.1. Зміст бухгалтерського процедури

Приклад. Придбано комп'ютер. Введення в експлуатацію основного засобу оформляється первинним документом - актом прийому-передачі за формою ОЗ-1. Документ включає в себе такі обов'язкові реквізити, як номер, дату операції, найменування продавця і покупця, суму угоди, найменування основного засобу.

Далі, відповідно до правил бухгалтерського обліку операція оформляється складною проводкою по дебету рахунків "Вкладення у необоротні активи" і "Податок на додану вартість по придбаним цінностям" і кредитом рахунку "Розрахунки з постачальниками", а потім за дебетом рахунка "Основні засоби" і кредитом рахунка "Вкладення у необоротні активи" - на суму вартості ОС. З місяця, наступного за введенням в експлуатацію основного засобу, його вартість буде переноситися на витрати підприємства шляхом нарахування амортизації із застосуванням обраного методу, наприклад лінійного.

При складанні звітності в активі балансу підприємства буде відображена залишкова вартість комп'ютера, а в пасиві на рівну суму відображена кредиторська заборгованість перед постачальниками. Аналіз даних бухгалтерської звітності в даному випадку може надати інформацію про вартість основних засобів підприємства, про наявність заборгованості перед постачальниками матеріальних цінностей, про співвідношення власних і позикових коштів підприємства і т.д.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >