Облік вартості капіталу при розробці інвестиційної політики компанії

Про що піде мова

  • • Як вартість капіталу впливає на прийняття інвестиційних рішень?
  • • Як розрахувати вартість капіталу?
  • • Як розробити тактику формування структури капіталу для інвестицій?

Як вартість капіталу впливає на прийняття інвестиційних рішень?

Підприємства, які відчувають фінансові труднощі, повинні особливо уважно стежити за своїми витратами, тому числі і за вартістю використовуваного капіталу, під яким розуміється сума коштів, яку треба сплатити за використання певного обсягу фінансових ресурсів. Крім свого прямого призначення, вартість капіталу характеризує ще й норму прибутковості інвестованого капіталу, яку повинна забезпечити компанія: якщо норма прибутковості не досягнута, то неможливо розплатитися з інвесторами, їх очікування будуть обмануті. Інтерпретація вартості капіталу як норми прибутковості пояснює той факт, що при розрахунках ефективності інвестиційних проектів на основі поточної вартості саме вартість капіталу зазвичай використовується як дисконт. Якщо вартість капіталу і, відповідно, ставка дисконтування високі, то проект може бути неприйнятний для компанії. У той же час використання завищеної ставки дисконтування (розгляд песимістичного варіанту) може призвести до заниження їх ефективності та спотворення висновків при порівнянні з іншими проектами, прийняттю переважно обережних, консервативних інвестиційних рішень, спрямованих не так на прорив, а на виживання.

У деяких випадках для компаній, що знаходяться на спаді, при оцінці ризикованих проектів дисконтування грошових потоків доцільно з альтернативної вартості грошей і, у разі неефективності проектів при цій ставці дисконтування, можлива відмова від проектів і вкладення коштів через фондовий ринок.

Як розрахувати вартість капіталу?

Специфіка визначення вартості капіталу у фінансово-неблагополучних підприємств полягає в тому, що, по-перше, дуже важливий аналіз вартості авансованого капіталу, оскільки висока вартість "звичних" фінансових ресурсів могла бути однією з причин кризових явищ. По-друге, для формування інвестиційного бюджету в кризовій ситуації слід в першу чергу звернути увагу на граничну вартість капіталу, що являє собою середньозважену вартість кожної нової грошової одиниці, необхідної для інвестицій. Гранична вартість капіталу в кризовій ситуації може значно відрізнятися від вартості в попередньому періоді (див. Приклад 8.2).

Теорією і практикою розвинених країн напрацьовані кількісні методи розрахунку складових вартості капіталу, однак практично всі з них певною мірою залежать від експертних оцінок, а розрахунки аналітиків можуть розрізнятися. Прогноз граничної середньозваженої вартості капіталу для підприємства, що знаходиться в кризі, ще більше залежить від експертних оцінок.

Власні кошти для інвестицій у компаній до моменту потрапляння в кризу, як правило, вже вичерпані. Кошти, які можна залучити через додаткову емісію акцій, мають найвищу вартість, що пояснюється великим ступенем ризику вкладення коштів в акції, великою невизначеністю для акціонерів.

Вартість кредитних ресурсів для кризових компаній у країнах з розвиненою ринковою економікою може бути значно вище, ніж для стійких компаній. Довгострокові кредити зазвичай дорожче короткострокових, так як реальна ефективна ставка вище через збільшення ризику і віддаленості терміну повернення коштів кредитору. Однак у світовій практиці відомі періоди, коли довгострокові кредити по ряду обставин були дешевші, і в цьому випадку компанії могли грати на співвідношенні вартості короткострокових і довгострокових кредитів.

У Росії доступність кредитних ресурсів для різних компаній розрізняється. Стратегічні компанії завдяки підтримці держави мають можливість отримувати кредити за ставками нижче ринкових (приклад 8.12). Для підприємств малого та середнього бізнесу при фінансових утрудненнях кредити практично недоступні як через законодавчих бар'єрів, так і через розмір ставок.

Емісія облігаційних позик в період рецесії і кризи також реальна тільки за підтримки держави. У випадку, якщо емісія облігацій можлива, середньозважена вартість капіталу зазвичай стає значно нижче ринкової.

Приклад 8.12

Дані інформаційних сайтів провідних аналітичних агентств (Moody's, Fitch, АК & М), російських і зарубіжних бірж дозволяють орієнтовно розрахувати вартість капіталу для великих компаній, "блакитних фішок". Наприклад, для компаній телекомунікаційного сектора - МТС, Мегафон, Ростелеком середньозважена вартість капіталу в 2011-2013 рр. становила 8-10%, для металургійних компаній, зокрема НЛМК - 13%, для нафтовидобувних - 10-14%. Це набагато нижче, ніж середньозважена вартість капіталу компаній малого та середнього бізнесу. Наприклад, ставки за кредитами для бізнесу Ощадбанку Росії, або ВТБ становили в 2013 р 17-19%. Враховуючи, що вартість власного капіталу ще вище, можна стверджувати, що середньозважена вартість капіталу для малого та середнього бізнесу зазвичай вище, ніж у компаній-гігантів не менш, ніж у два рази. Відносно низька вартість капіталу у великих компаній пояснюється наявністю "недорогих" облігаційних позик і підтримкою держави.

Як зазначалося вище, кредиторську заборгованість у специфічних російських умовах в окремих випадках можна розглядати як джерело додаткових вкладень. Основними складовими кредиторської заборгованості є заборгованості постачальникам і підрядникам, з оплати праці, перед бюджетом та позабюджетними фондами. Вартість джерела "Заборгованість постачальникам і підрядникам" може визначатися розміром надання знижок в залежності від терміну оплати, величиною штрафних санкцій у разі порушення термінів оплати. Однак у російській дійсності дані фінансові інструменти поки мало застосовні, і вартість цих джерел фінансування часто дорівнює нулю. Вартість у кредиторської заборгованості може виникнути, наприклад, якщо платежі прив'язані до валюти, а валютний курс зростає.

Такий джерело коштів, як "Заборгованість по заробітній платі" в переважній більшості випадків також має в Росії нульову вартість, оскільки індексації невиплаченої вчасно заробітної плати не проводиться. Єдина складова кредиторської заборгованості, яка може мати високу вартість, це стаття "Заборгованість перед бюджетом та позабюджетними фондами", за якою нараховуються пені і штрафи. Однак, як ми неодноразово підкреслювали, держава нерідко йде на реструктуризацію податкових платежів для великих стратегічних підприємств.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >