Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні трактування глобалізації

Найбільш наочним проявом і показником названих процесів і феноменів є глобалізація. Основні тенденції останніх двох-трьох десятиліть переконливо свідчать про те, що глобалізація стала незаперечною реальністю сучасного світу.

Там, де в якості суб'єктів світової політики виступає безліч держав і недержавних акторів, не може бути єдиного підходу в оцінці суспільно-політичних феноменів і процесів, у тому числі глобалізації. Тому природно, що в трактуванні даного поняття в науковому співтоваристві немає єдності. Одні розглядають глобалізацію як прогресивний рух людства до універсального єднання, інші ж бачать у ній цілеспрямовану політику насадження у всьому світі західно-центристських цінностей, установок і способу життя, спроби проштовхування нового імперіалізму і неоколоніалізму під гегемонією США. Більше того, ми є свідками появи на авансцені світової політики руху так званого антиглобалізму, прихильники якого розглядають глобалізацію як результат мало не змови ряду найбільш індустріально розвинених країн, що прагнуть до світового панування.

Про різноголосиці з даного питання, зокрема, свідчать розгорнулися майже у всіх провідних країнах суперечки та дискусії про хронологічних рамках і сутнісних характеристиках цього феномена. Так, одні автори відносять її початок до 1800-м і навіть 1500-их рр. Інші схильні пов'язувати або навіть ототожнювати глобалізацію з модернізацією. Так, наприклад, М. Уотерс вважає, що глобалізація "збігається з модернізацією за часом і, отже, триває з XVI ст." 1. Є й такі автори, які йдуть настільки далеко, що стверджують, що "за чотири століття до народження Христа імперія Олександра вже являла собою форму глобалізації".

Більш відповідної реальному стану речей представляється думка тих аналітиків, які ведуть початок цього процесу з кінця 60-х рр. XX ст. Показово, що сам термін "глобалізація" почав впроваджуватися в політичний і науковий лексикон саме в цей час. На думку ж Р. Робертсона, що вважається одним з ініціаторів розробки теорії глобалізації, об'єктом наукових досліджень цей феномен став лише в середині 1980-х рр.

Велику роль у розробці теорії глобалізації зіграли Е. Гідденс, М. Уотерс, Р. Робертсон, X. Хондкер та ін. Певний внесок у формування концепцій глобалізації вніс міросістемного підхід І. Валлерстайна, для якого головним об'єктом аналізу став світ як єдине ціле, що передбачає вихід за межі країнового та регіонального підходів.

Звертає па себе увагу неоднозначне трактування самого цього поняття. Нерідко розробники проблем і теорії глобалізму досить смутно уявляють собі, що саме під цим поняттям мається на увазі. Найчастіше глобалізацію трактують в суто економічному сенсі, розуміючи під нею формування єдиної світової економіки, яка не визнає національно-державних кордонів. Деякі автори розглядають її як нову форму економічного та культурного імперіалізму і нового колоніалізму, інші - як вестернізацію або американізацію.

На думку Р. Робертсона, глобалізація пов'язана "з стисненням світу і інтенсифікацією світової свідомості як єдиного цілого". У. Андерсон визначає її як "потік конвергуючої сил, які створюють справді єдиний світ". Як вважають деякі автори, глобалізація передбачає детериторіалізації соціальних і особливо політичних реальностей, що проявляється в розмиванні національних кордонів і збільшенні значення наднаціональних начал.

Подібних визначень можна навести безліч. Проте все ж давайте з'ясуємо, що саме розуміється під глобалізацією, але спочатку спробуємо відповісти на питання про хронологічні рубежах глобалізації.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук