ДВОЄДИНИЙ ПРОЦЕС ПОЛІТИЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОЛІФЕРАЦІЇ ДЕРЖАВ

Однією з найважливіших тенденцій трансформації сучасного світу є політична глобалізація, що виявляється, зокрема, у розширенні діапазону діяльності існуючих і формуванні нових міжнародних організацій регіонального та світового рівнів. Разом з тим, на контури формується нового світопорядку істотний вплив робить зустрічна тенденція до фрагментації і проліферації у найважливіших сферах суспільного життя, що виявляється у відродженні етнізм, націоналізму, прихильності малій батьківщині, релігійного фундаменталізму і т.д. Частиною цієї тенденції є політична децентралізація і поява на геополітичній арені безлічі нових держав.

Місце і роль міжнародних організацій як інструменту політичної глобалізації

Протягом декількох років після закінчення Другої світової війни були створені ООН, НАТО, ГАТТ (Генеральна угода про тарифи і торгівлю), МВФ, Світовий банк, які припинили своє існування з розпадом двополюсного світопорядку РЕВ і Варшавський пакт, а також були закладені основи ОЕСР. У 1957 р створення Європейського економічного співтовариства поклало початок заснуванню Європейського союзу.

Певну роль у сучасному світі відіграють Організація американських держав (ОАД), Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація "Ісламська конференція" (ОІК) та ін. Слід зазначити, що число таких організацій постійно зростає або ж розширюються функції вже існуючих. Так, ще в 1948 р при ООН була створена Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У 1972 р була утворена ще одна спеціальна організація при ООН -ЮПЕП, до завдань якої входять розробка і здійснення заходів щодо збереження довкілля.

Все більш помітне значення набувають міжнародні організації у вирішенні проблем сировини та енергетики. Серед них особливе місце займають Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародне агентство ООН з атомної енергії (МАГАТЕ), покликаний запобігти поширенню ядерної зброї і зберегти розвиток атомної енергії в мирних цілях. Почався процес формування північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), що включає США, Канаду, Мексику. У 1989 р організований Азіатсько-Тихоокеанський економічний рада (АПЕК). В Азії успішно діють Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Азіатський банк розвитку (АзБР) та інші спілки та об'єднання.

Немаловажним фактором світової політики стали щорічні наради так званої "великої сімки" - семи найбільш індустріально розвинених країн (США, Німеччини, Франції, Великобританії, Японії, Італії та Канади) по найважливіших економічних і зовнішньополітичних питань. У 1997 р членом цієї організації стала Російська Федерація, в результаті чого "сімка" перетворилася на "вісімку". Головне увагу на її нарадах, як правило, відводиться вирішенню таких питань, як забезпечення економічного зростання, згладжування незбалансованості зовнішньоекономічних зв'язків, інфляція, безробіття і т.д. Разом з тим все більша увага приділяється військово-стратегічним і зовнішньополітичних питань. В умовах світової економічної кризи 2008-2009 рр. "вісімка" доповнилася "групою 20", що включає держави з найбільш потужними національними економіками.

Як уже вказувалося в попередніх розділах, поряд з суверенними національними державами активними суб'єктами міжнародних відносин стали так звані транснаціональні актори в особі різних організацій, об'єднань, інститутів, що надають більш-менш помітний вплив на характер і тенденції розвитку міжнародних відносин. Значну роль набувають транснаціональні корпорації, які суттєво впливають на характер функціонування і тенденції розвитку світового співтовариства.

Міжнародні організації та інститути діють на всесвітньому, регіональному та субрегіональному рівнях. Наприклад, якщо Європейський союз включає держави, розташовані компактно на Європейському континенті, а НАФТА - три країни Північної Америки, то в ОПЕК входять держави Європи, Азії та Латинської Америки, а в "вісімку" - держави Європи, Азії та Північної Америки. "Двадцятка" ж складають держави з усіх континентів. Поряд з такої універсальної всесвітньою організацією, як ООН, функціонує безліч регіональних та створених за функціональною ознакою організацій.

Обидві системи міжнародних організацій мають спільних членів. Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Світова організація формально входять до системи ООН і відкриті для всіх країн. Однак фактично контроль за їх діяльністю знаходиться в руках індустріально розвинених країн. Особливу роль з цієї точки зору грає "вісімка", в яку практично закритий доступ слабко- і середньорозвинених, а також малим країнам.

Міжнародні організації, об'єднання та інститути відіграють істотну роль у вирішенні безлічі проблем, що постають як перед світовою спільнотою в цілому, так і перед окремо взятими державами і регіонами. В їх завдання входять розробка і затвердження комплексу правил поведінки в рамках світового співтовариства, принципів і рамок для співробітництва і вирішення різного роду конфліктів.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >