Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДВОЄДИНИЙ ПРОЦЕС ПОЛІТИЧНОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОЛІФЕРАЦІЇ ДЕРЖАВ

Однією з найважливіших тенденцій трансформації сучасного світу є політична глобалізація, що виявляється, зокрема, у розширенні діапазону діяльності існуючих і формуванні нових міжнародних організацій регіонального та світового рівнів. Разом з тим, на контури формується нового світопорядку істотний вплив робить зустрічна тенденція до фрагментації і проліферації у найважливіших сферах суспільного життя, що виявляється у відродженні етнізм, націоналізму, прихильності малій батьківщині, релігійного фундаменталізму і т.д. Частиною цієї тенденції є політична децентралізація і поява на геополітичній арені безлічі нових держав.

Місце і роль міжнародних організацій як інструменту політичної глобалізації

Протягом декількох років після закінчення Другої світової війни були створені ООН, НАТО, ГАТТ (Генеральна угода про тарифи і торгівлю), МВФ, Світовий банк, які припинили своє існування з розпадом двополюсного світопорядку РЕВ і Варшавський пакт, а також були закладені основи ОЕСР. У 1957 р створення Європейського економічного співтовариства поклало початок заснуванню Європейського союзу.

Певну роль у сучасному світі відіграють Організація американських держав (ОАД), Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація "Ісламська конференція" (ОІК) та ін. Слід зазначити, що число таких організацій постійно зростає або ж розширюються функції вже існуючих. Так, ще в 1948 р при ООН була створена Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У 1972 р була утворена ще одна спеціальна організація при ООН -ЮПЕП, до завдань якої входять розробка і здійснення заходів щодо збереження довкілля.

Все більш помітне значення набувають міжнародні організації у вирішенні проблем сировини та енергетики. Серед них особливе місце займають Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародне агентство ООН з атомної енергії (МАГАТЕ), покликаний запобігти поширенню ядерної зброї і зберегти розвиток атомної енергії в мирних цілях. Почався процес формування північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), що включає США, Канаду, Мексику. У 1989 р організований Азіатсько-Тихоокеанський економічний рада (АПЕК). В Азії успішно діють Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Азіатський банк розвитку (АзБР) та інші спілки та об'єднання.

Немаловажним фактором світової політики стали щорічні наради так званої "великої сімки" - семи найбільш індустріально розвинених країн (США, Німеччини, Франції, Великобританії, Японії, Італії та Канади) по найважливіших економічних і зовнішньополітичних питань. У 1997 р членом цієї організації стала Російська Федерація, в результаті чого "сімка" перетворилася на "вісімку". Головне увагу на її нарадах, як правило, відводиться вирішенню таких питань, як забезпечення економічного зростання, згладжування незбалансованості зовнішньоекономічних зв'язків, інфляція, безробіття і т.д. Разом з тим все більша увага приділяється військово-стратегічним і зовнішньополітичних питань. В умовах світової економічної кризи 2008-2009 рр. "вісімка" доповнилася "групою 20", що включає держави з найбільш потужними національними економіками.

Як уже вказувалося в попередніх розділах, поряд з суверенними національними державами активними суб'єктами міжнародних відносин стали так звані транснаціональні актори в особі різних організацій, об'єднань, інститутів, що надають більш-менш помітний вплив на характер і тенденції розвитку міжнародних відносин. Значну роль набувають транснаціональні корпорації, які суттєво впливають на характер функціонування і тенденції розвитку світового співтовариства.

Міжнародні організації та інститути діють на всесвітньому, регіональному та субрегіональному рівнях. Наприклад, якщо Європейський союз включає держави, розташовані компактно на Європейському континенті, а НАФТА - три країни Північної Америки, то в ОПЕК входять держави Європи, Азії та Латинської Америки, а в "вісімку" - держави Європи, Азії та Північної Америки. "Двадцятка" ж складають держави з усіх континентів. Поряд з такої універсальної всесвітньою організацією, як ООН, функціонує безліч регіональних та створених за функціональною ознакою організацій.

Обидві системи міжнародних організацій мають спільних членів. Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Світова організація формально входять до системи ООН і відкриті для всіх країн. Однак фактично контроль за їх діяльністю знаходиться в руках індустріально розвинених країн. Особливу роль з цієї точки зору грає "вісімка", в яку практично закритий доступ слабко- і середньорозвинених, а також малим країнам.

Міжнародні організації, об'єднання та інститути відіграють істотну роль у вирішенні безлічі проблем, що постають як перед світовою спільнотою в цілому, так і перед окремо взятими державами і регіонами. В їх завдання входять розробка і затвердження комплексу правил поведінки в рамках світового співтовариства, принципів і рамок для співробітництва і вирішення різного роду конфліктів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук