Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Особливості кризи євроцентристською світу

Як і будь-яка інша світова цивілізація, євроцентристською світ має своє народження, сходження, зрілість і поступовий спуск по похилій, провідною в кінцевому рахунку до зникнення. Однак, як буде показано нижче, кінець євроцентристською світу мав безліч особливостей, що істотно відрізняє його від занепаду і кінця всіх попередніх цивілізацій або світів.

Вже з часів Гегеля для європейської думки стало характерним все більш зростаюче усвідомлення кризи, що насувається західного світу. Це усвідомлення спочатку знайшло таких найбільш яскравих глашатаїв, як С. К'єркегор і Ф. Ніцше. Наприкінці XIX - початку XX ст. багато видатних уми поставили недвозначний діагноз прогресуючої хвороби західної раціоналістичної цивілізації. Щоб переконатися в широті і популярності подібних умонастроїв, досить познайомитися з роботами О. Шпенглера, К. Ясперса, П. Тілліха, П. Сорокіна та багатьох інших мислителів XX ст.

Дух всіх цих робіт найбільш лаконічно і ємко виражений у назві відомої книги О. Шпенглера "Захід Європи" або ж у висловленому П. Сорокіним думці про те, що "творчі сили західної культури в'януть" і "сонце західної культури зайшло".

Дійсно, друга половина XIX - початок XX в. ознаменувалися кардинальними зрушеннями в суспільній свідомості і суспільно-політичної думки. Вони дозволяють говорити про зміни епохального масштабу, які поставили па порядок денний переоцінку всіх цінностей, про яку так наполегливо попереджав Ф. Ніцше. Аналіз реальних процесів і явищ, що визначають вигляд розглянутого періоду, переконливо показує, що мова йде не просто про економічні та політичні катаклізми. Мали місце більш глибокі зміни, що торкнулися цивілізаційні основи життя, ціннісну систему, мораль, культуру, науку, філософію і релігію.

Як правило, саме переоцінка всіх цінностей лежить біля витоків нового світогляду чи нової парадигми. Стосовно до розглянутого періоду це найбільш яскраво проявилося в найважливіших областях наукового знання, де були зроблені якісно нові відкриття, які буквально перевернули панували уявлення про матерію, просторі, часі. Вони в кінцевому підсумку виявилися проявами сутнісної трансформації метафізичних та онтологічних основ самої людського життя.

Симптомами цієї трансформації стали своєрідне розщеплення (подібно розщепленню атома), розчленування цілісного свідомості, виникнення і розповсюдження різних, часом найхимерніших ідей, течій, шкіл у культурі, мистецтві, літературі, стали відомими під збірною назвою дегуманізація мистецтва. Виявилися тенденції до зміни звичних форм життя, втрати стійкості, зростанню невпевненості і т.д., вони виявилися і причиною, і наслідком великих світових катаклізмів XX ст.

Коли говориться про кризу західної свідомості, мається на увазі не в останню чергу криза раціоналістичного свідомості. При цьому справа не можна представляти таким чином, що раціоналізм і раціональне розпочато вичерпали себе і тепер їм місце в антикварних крамницях історії. Раціоналістична наука не раз ще здивує світ і потрясе його все новими і новими відкриттями. Більше того, раціоналістична наука, розширюючи наші знання про світ і про нас самих, в певному сенсі може допомогти нам підняти завісу над Передвічну підставами світобудови і життя.

Все ж раціоналізм, раціональне начало - необхідна, але недостатня умова для повноцінного людського існування. Як зазначав ще Августин, людині не личить покладатися на розум, аж поки він просвічений особливим божественним одкровенням.

Дійсно, виявилося, що віра в прогрес і що з нього соціально-історичний оптимізм стали причиною гігантських катастроф і трагедій XX ст. Дві світові війни остаточно зруйнували ілюзію прогресу як руху вперед і вгору, від поганого до кращого, від нижчого до вищого, від недосконалого до скоєного.

При всьому зовнішньому благополуччі положення Заходу за найважливішими параметрами матеріального рівня життя доводиться констатувати, що проблема кризи раціоналістичного свідомості і самого способу життя в останні десятиліття заявила про себе з всезростаючої очевидністю. Особливо виразно ця проблема є видимою в області суспільної думки. На тлі грандіозної інформаційно-технологічної революції, в буквальному сенсі перевернувшей самі основи побутування народів, вражає убогість плодів в області суспільної думки.

Однак при оцінці цих реальностей можна забувати про те, що для суспільно-історичного розвитку, особливо на перехідних його етапах, характерно ускладнення суспільного життя, розмноження се форм, збагачення структур і мереж людських відносин. В умовах багатовимірної еволюції кожен рівень має свій принцип організації. Це вносить суттєві корективи і в феномен ентропії. Людина і суспільство, свідомо вторгаючись в хід речей, здатні не тільки блокувати її, а й пробуджувати, і навіть створювати нові джерела енергії, нові шляхи і способи самовідтворення і життєствердження.

Західний світ наполегливо шукає гарантії своєї життєздатності і прогресу па шляхах глобалізації. Більш того, можна сказати, що для євроцентристською світу кінець обернувся не йдучи з міжнародно-політичної сцени, не зникненням в густому тумані історії, а початком повой грандіозної глави життя і творінь спільно з іншими народами планети.

І зараз кінець євроцентристською світу аж ніяк не означає смерть або зникнення з історичної арени західній раціоналістичної цивілізації, її перетворення на факт історії.

Оптимізм в цьому аспекті вселяє хоча б той факт, що якщо в попередні епохи занепаду цивілізацій супроводжували стагнація і занепад техніки і виробництва матеріальних благ, то зовсім інша ситуація спостерігається в наш час, коли кінець євроцентристською світу і формування нової, всепланетарної цивілізації супроводжуються безпрецедентним стрибком науково -технічного прогресу.

Мова йде, по-перше, про трансформацію раціоналістичної цивілізації, по-друге, про формування єдиного світового співтовариства, інтегрально що включає в себе найважливіші базові компоненти євроатлантичного світу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук