Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Поняття національної безпеки та її складові

Успіх зовнішньої політики держави залежить не тільки від того, наскільки чітко і недвозначно сформульовані національні інтереси, а й від ясного розуміння шляхів і засобів реалізації цих інтересів. Серед пріоритетних цілей держави на міжнародній арені, як уже зазначалося, на першому місці стоїть забезпечення безпеки країни (або національної безпеки) у всіх се формах і проявах.

Проблема національної безпеки в міжнародно-політичній літературі викликає не менше суперечок і дискусій, ніж питання, пов'язані з національним інтересом. У вітчизняній літературі, особливо публіцистичної, розрізняють безпеку особистості, громадську і державну безпеку. У цих рамках розрізняють також безпеку економічну, соціальну, політичну, екологічну, військову і т.д.

Окремі елементи концепції національної безпеки можна виявити в одного з батьків-засновників США Дж. Медісона. Мабуть, вперше сам термін "національна безпека" був введений президентом США Т. Рузвельтом в 1904 р Але все ж першим, хто більш-менш чітко сформулював концепцію національної безпеки, був У. Ліппман. "Нація, - писав він, - знаходиться в стані безпеки, коли їй не доводиться приносити в жертву свої законні інтереси з метою уникнути війни і коли вона в змозі захистити при необхідності ці інтереси шляхом війни".

Концепція національної безпеки (так само як зовнішньополітичні та геополітичні концепції) являє собою похідну від концепції національних інтересів. У більш широкому сенсі вона є вираженням загального бачення громадян тієї чи іншої держави його місця і ролі у світовому співтоваристві. Перед нею ставиться завдання виявити і визначити економічні, технологічні, військові, людські, ідеолого-інформаційні та інші ресурси, якими володіє дана держава.

Немаловажне значення має виявлення місця, статусу і ролі держави в існуючій системі міжнародних відносин, ресурсів і засобів, призначених забезпечити попередження і відображення зовнішніх і внутрішніх загроз.

Основні параметри концепції національної безпеки залежать від базової установки зовнішньополітичної стратегії держави на конфронтацію або, навпаки, па співпрацю. Якщо ми говоримо про необхідність захисту держави, то це означає, що існує потенційна загроза його безпеці. З цього випливає, що поняття "національна безпека" тісно пов'язане з поняттям "загроза". Розрізняються загрози потенційні і реальні; глобальні, регіональні, локальні.

В даний час існує багато джерел реальної загрози практично всіх держав: тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, зміни в екологічному середовищі, різні епідемії, торгівля наркотиками та зброєю. Тому національна безпека будується з урахуванням як зовнішніх загроз державі, пов'язаних зі спробами зовнішніх сил поневолити або підпорядкувати його, так і внутрішніх загроз, пов'язаних зі станом самого суспільства, погроз, що вкорінені в самому суспільстві.

У традиційному розумінні національна безпека - це захист від агресії з боку зовнішніх ворогів держави. Страх перед такими загрозами породжує готовність протистояти їм будь-якими засобами, в тому числі і військово-силовими. На цьому грунтується розуміння державного суверенітету, що ототожнюється з правом на необмежену силову дію у внутрішніх і зовнішніх справах, якщо це стосується питань забезпечення національної безпеки. У цьому контексті концепція національної безпеки покликана забезпечити концентрацію політичної волі держави для відстоювання своїх життєво важливих інтересів.

У широкому розумінні поняття безпеки включає забезпечення всім громадянам держави нормальних умов для самореалізації, захисту їх життя, свободи і власності від будь-яких посягань з боку, будь то окремої людини, організації або самої держави. У геополітичному вимірі під безпекою розуміються насамперед фізичне виживання даної держави, захист і збереження її суверенітету і територіальної цілісності, що передбачає здатність держави адекватно реагувати на будь-які реальні і потенційні зовнішні загрози. Для цього воно повинно розташовувати широким спектром заходів, засобів і шляхів, які мають своєю метою захист життєво важливих інтересів нації. При їх визначенні необхідний облік універсальних, загальновизнаних у всьому світі компонентів і стандартів національного інтересу та національної безпеки. З цієї точки зору головними складовими національної безпеки є здатність забезпечення фізичного існування, територіальної недоторканності і цілісності держави, збереження його від зовнішніх і внутрішніх загроз. Ці складові, у свою чергу, передбачають: - всебічне зміцнення місця і ролі країни в сучасному світі;

  • - Захист національних інтересів, цілей і пріоритетів держави;
  • - Збереження та забезпечення економічного, політичного і військово-політичного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості кордонів країни;
  • - Захист прав, свобод, гідності та матеріального благополуччя всіх її громадян;
  • - Позначення регіонів і країн, на які поширюються життєво важливі інтереси країни;
  • - Ліквідацію реальних та потенційних загроз національним інтересам і національній безпеці і т.д.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук