Навігація
Головна
 
Головна arrow Політологія arrow Геополітика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ЗАХІД У РЕАЛЬНОСТЯХ НОВОГО СВІТОУСТРОЮ

У ряді попередніх глав вже були проаналізовані ключові фактори, що визначили глибокі зміни в геополітичній структурі сучасного світу, одним з найважливіших компонентів якої стали далекосяжні зрушення в конфігурації відносин між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. У цій главі розглядаються лише деякі ключові питання, що зачіпають практичну сторону місця і ролі Заходу в умовах поліцентричної світопорядку. Головне увага концентрується на взаєминах ЄС і США як двох головних несучих конструкцій західного, або євроатлантичного, світу.

Відносини між Європою та США

У період холодної війни загроза зі Сходу, реальна чи уявна, допомагала Заходу консолідувати свої цілі і волю. Тепер же зі зникненням спільної загрози на поверхню виплеснулися і знову придбали значимість старі протиріччя та суперечки, доповнено новими протиріччями і спорами, породженими геополітичними, геоекономічними, геокультурними та іншими проблемами сучасного світу.

Ряд досить серйозних проблем міжнародно-політичного та військово-політичного характеру між США і ЄС уже торкалися в гол. 16 і 17. Тут відзначимо лише те, що в сучасних умовах ЄС, будучи однією з ключових несучих конструкцій нового світопорядку і великим суб'єктом світової економіки, виступає в якості одного з серйозних конкурентів США. Неухильне зростання економічного і військово-політичного ваги і впливу ЄС посилило його конкурентні позиції у світовій економіці, в тому числі і щодо США. Серйозну конкуренцію долара склав євро.

Час від часу з боку США на адресу ЄС можна почути погрози застосування санкцій через їх позиції з питань імпорту, наприклад, стали, яловичини і т.д. І, навпаки, країни ЄС не залишаються в боргу, висуваючи свої претензії до США у зв'язку з оподаткуванням експорту на ті чи інші товари.

У той же час не є секретом той факт, що по оснащеності інформаційно-телекомунікаційними технологіями ЄС помітно поступається США. Обсяг капіталовкладень країн ЄС в сферу військових досліджень і оборонних технологій значно відстає від американського. На проведеному в березні 2000 р саміті ЄС в Лісабоні було поставлено завдання в найкоротші терміни здійснити електронну революцію і наздогнати Америку. Порядок денний цієї зустрічі була майже повністю зосереджена на підготовці "великого стрибка" в області передових комп'ютерних технологій.

Поступове нарощування Європою економічного і військово-політичної ваги укупі зі зміненими геополітичними реальностями сприяє скороченню можливостей США розмовляти з Європою з позицій "старшого брата". Тенденції в цьому напрямку не зазнали скільки-небудь значущих змін після приєднання до ЄС нових членів з Центрально-Східної Європи, хоча в політиці деяких з цих країн простежується крен у бік США. Наприклад, Польща і Болгарія, на відміну від Німеччини і Франції, активно підтримали війну в Іраку.

Неоднозначно взяли європейці вихід США з договору по ПРО і їх плани розгортання системи протиракетної оборони в Польщі та Чехії, які були переглянуті з приходом до влади Б. Обами. Багато європейських політиків висловлювали побоювання щодо того, що реалізація цього плану може призвести до початку нової гонки озброєнь і Європа знову опиниться між Росією і США. Існують серйозні розбіжності між низкою членів ЄС і США в підходах до Близького Сходу, зокрема, з питань, що стосуються війни в Іраку, врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту, боротьби проти тероризму і т.д.

Ці протиріччя виявилися ще під час югославської кризи, вони прийняли особливо гострого характеру з розв'язуванням США іракської війни. Як вже було показано у відповідній главі, немає між двома несучими конструкціями атлантичного союзу згоди з питання про експорт західної демократії на Близький Схід, про американський план облаштування так званого Великого (або Розширеного) Близького Сходу і т.д.

Те ж саме вірно стосовно оцінки двома сторонами цілого ряду інших життєво важливих для світової спільноти проблем. Приміром, США не підписали Кіотський протокол, в той час як ЄС рішуче відстоює його. Якщо США при вирішенні тих чи інших міжнародних проблем, які вони вважають життєво важливими, не проти ігнорувати світову громадську думку і діяти односторонньо, всупереч волі ООН, то ЄС виступає за неухильне дотримання міжнародного права і зміцнення ролі ООН та інших міжнародних організацій.

Розрізняються (часом суттєво) їхні погляди на моделі нового світопорядку. Більшість американських керівників і аналітиків, як уже вказувалося, рішуче і наполегливо ратують за так званий однополярний світопорядок. Але в Європі як на офіційному, так і на громадському рівнях в оцінці цієї проблеми пет єдності. Приміром, керівництво Великобританії однозначно підтримує американський варіант однополярного світопорядку, а Франція виступає за будівництво багатополярного світопорядку. У цьому плані характерно отримало великий резонанс висловлювання колишнього президента Ж. Ширака на адресу східноєвропейських держав, у той час кандидатів на вступ до Євросоюзу і НАТО, які підтримали війну: "Вони упустили хорошу можливість закрити рот".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук