Навігація
Головна
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Банківська система Росії

Сучасна банківська система Росії почала формуватися з кінця 1980-х рр. В даний час вона є дворівневою: перший рівень складають Центральний банк Російської Федерації (ЦБ РФ) та його підрозділи на місцях. Другий рівень складається з комерційних банків і небанківських кредитних організацій.

Федеральний закон від 10 липня 2002 № 86-ФЗ "Про Центральний банк Російської Федерації (Банк Росії)" визначає наступні цілі діяльності ЦБ РФ (ст. 3):

  • 1) захист і забезпечення стійкості рубля, в тому числі його купівельної спроможності і курсу по відношенню до іноземних валют;
  • 2) розвиток і зміцнення банківської системи Російської Федерації;
  • 3) забезпечення ефективного і безперебійного функціонування системи розрахунків.

Завдання комерційних банків та інших кредитних організацій полягає в обслуговуванні клієнтів (підприємств, організацій, населення), надання їм різноманітних послуг (кредитування, розрахунки, касові, депозитні, валютні операції та ін.).

Банківська система Росії ще остаточно не сформувалася, що показав кризи серпня 1998 Формування органічною банківської системи в Росії триває. У сучасних умовах функціонування російської банківської системи характеризується наступними тенденціями.

По-перше, скороченням чисельності діючих кредитних інститутів з 2126 станом на 1 січня 2001 року до 923 на 1 лютого 2014 р що свідчить про закінчення період екстенсивного (кількісного) росту і початку періоду інтенсивного (якісного), розвитку, що характеризується посиленням банківської конкуренції, відсівом слабких банків, укрупненням банківських структур.

По-друге, рекапіталізацією банків, тобто постійним нарощуванням капіталу. Так, обсяг власного капіталу в реальному вираженні за станом на 1 січня 2002 р перевищив передкризовий рівень на 12,9% і склав 453 900 000 000 руб., А на 1 січня 2003 р власний капітал банківської системи досяг 582050000000 руб . Ця тенденція посилено діє і сьогодні. На 1 лютого 2014 власний капітал банківської системи склав 6975100000000 руб.

По-третє, спостерігається процес розширення масштабів банківської діяльності, що виразилося в зростанні активів банківської системи з 1982200000000 руб. станом на 1 січня 2000 р до 49509600000000 руб. на 1 січня 2013

По-четверте, відбувається розширення асортименту банківських продуктів і послуг: розрахунково-касове обслуговування, лізингові, довірчі, консультаційні, брокерські, експертні, аудиторські послуги, видача гарантій та поручительств, інкасація та зберігання цінностей і т.д.

Перспективними напрямками розвитку банківської системи Росії можна вважати:

  • • посилення диференціації банків і банківської конкуренції;
  • • розширення кредитування вітчизняної економіки і зростання попиту на кредит з боку реального сектора;
  • • збільшення депозитів населення, пов'язане зі зростанням його доходів, і використання цих коштів у якості кредитних ресурсів;
  • • зниження інтенсивності відтоку капіталу через банківську систему за кордон.

Кредитна система держави

Необхідно розрізняти банківську систему і кредитну систему держави. Кредитні організації, що входять в банківську систему здійснюють широкий перелік банківських операцій та їх діяльність регулюється центральним банком. Вони складають 1-у частину кредитної системи. Фінансово-кредитні організації, що входять до складу кредитної системи, але не мають ліцензії центрального банку - 2-а частина кредитної системи, яка включає спеціалізовані фінансово-кредитні організації, мікрофінансові організації, кредитні кооперативи, приватних кредиторів. Вони здійснюють обмежений набір послуг і діють на вузькому сегменті кредитного ринку. Ці послуги є альтернативою банківському кредиту. Такі організації підкоряються спеціальному законодавству і створюються, як правило, для відходу від жорсткого регулювання, встановленого для комерційних банків, і надання клієнтам нових послуг.

Грошовий мультиплікатор

Як вже говорилося раніше, мультиплікатор являє собою множник, або коефіцієнт, що показує вплив зміни однієї величини на іншу. Грошовий {банківський) мультиплікатор є показником, що характеризує процес збільшення (мультиплікації) грошей на депозитних рахунках комерційних банків у період їхнього руху від одного комерційного банку до іншому. При видачі позичок комерційним банком гроші переводяться позичальнику на рахунок до запитання. Такі рахунки є елементом грошового агрегату М1, тому в момент надання кредиту грошову пропозицію в країні зростає.

Розглянемо механізм грошового (банківського) мультиплікатора на умовному прикладі. Для спрощення аналізу зробимо трьох допущення.

  • 1. Всі гроші кладуться в банк.
  • 2. Банки тримають у себе певну кількість резервів.
  • 3. Ніхто не вилучає вкладів.

Припустимо, що одна фірма продала свої товари, отримавши в оплату за них 10000 грошових одиниць (ден. Од.). Фірма поклала цю суму банк (назвемо його банк А). Тоді при нормі банківського обов'язкового резерву в 10% банк А може видати позику іншій фірмі в розмірі надлишкового резерву (табл. 16.1): надлишкові резерви = фактичні резерви обов'язкові резерви = +9000 ден. од.

Таблиця 16.1. Балансовий рахунок банку А, ден. од.

Активи

Пасиви

Резерви I 000

Депозити - 10000

Позики - +9000

Всього - 10 000

Всього - 10 000

Таким чином, кількість грошей в обігу збільшилася з 10000 до 19000 ден. од .; +9000 Ден. од. - Це гроші, створені банком А.

Що ж відбувається далі? Позичальник, що одержав 9000 ден. од., купує необхідні товари у третьої фірми, яка кладе ці гроші на депозит, припустимо, у банку В. цей останній, у свою чергу, при нормі банківського резерву в 10% надасть кредит четвертої фірмі в розмірі надлишкового резерву, тобто +8100 Ден. од. (табл. 16.2).

Таблиця 16.2. Балансовий рахунок банку В, ден. од.

Активи

Пасиви

Резерви - 900

Депозити - +9000

Позики - 8 100

Всього - 9 000

Всього - 9 000

При цьому кількість грошей в обігу збільшилася з 19000 ден. од. до 27100 ден. од .; +8100 Ден. од. - Це гроші, створені банком В. Банк Л і банк В спільно створили 17100 додаткових грошей.

Припустимо, що позичальники банку У передають гроші своїм постачальникам, які кладуть їх у банк С. Створення грошей триватиме невизначено довгий час: до тих пір поки вся сума початкового вкладу не буде використана в якості резерву, причому щоразу кількість створених грошей буде все менше і менше. У підсумку всіма банками, взятими разом, буде створено таку кількість безготівкових грошей, яке в кілька разів перевершить суму початкового вкладу. Можна обчислити загальний обсяг грошей, доданих в обіг, застосувавши грошовий (банківський) мультиплікатор (МД). Мультиплікатором вкладів є коефіцієнт, обернено пропорційний відсотку покриття банківських вкладів готівкою (нормі банківських резервів):

Таким чином, первісний внесок в 10 000 дол. од. міг би збільшити кількість грошей в обігу до 100 000 ден. од.

Слід зауважити, що грошовий (банківський) мультиплікатор, як і будь мультиплікатор в економіці, працює як на збільшення, так і па зменшення. Припустимо, що фірма вилучає гроші, наприклад, для виплати заробітної плати. Вилучення депозиту з банківської сфери призведе до зворотного мультипликативному зменшенню безготівкових грошових коштів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук