Навігація
Головна
 
Головна arrow Педагогіка arrow Теорія і методика виховання молодших школярів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

КРІТЕРІАЛЬНА ОЦІНКА І ВИМІР ВИХОВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У результаті освоєння даної глави студент повинен:

знати

  • • особливості критеріального оцінювання результатів виховання;
  • • основні методики вимірювання виховних досягнень учнів;
  • • основні напрями та цілі оціночної діяльності у вихованні;

вміти

  • • здійснювати педагогічну діагностику вихованості дитини, використовуючи комплекс спеціальних методик;
  • • робити висновки і прогнози щодо виховання дитини;
  • • здійснювати комплексний підхід до оцінки результатів виховної діяльності;
  • • виявляти успіхи і прорахунки у виховній роботі з учнем, оцінювати ефективність діяльності вихователя;

володіти

  • • навичками діагностики вихованості групи дітей;
  • • діагностики власних успіхів в області виховної діяльності.

Організація діагностики в практиці вихователя

Види діагностичного інструментарію і його призначення

Психолого-педагогічна наука має масивом діагностичних засобів.

Так, виділяються так звані методи клінічної діагностики, що будуються на основі принципу виключно якісного аналізу особливостей психічного явища (на противагу завданню лише кількісного виміру). Величезне значення тут має кваліфікація і досвід фахівця, його здатності висувати і змінювати гіпотези, припущення, намічати методи перевірки. К. М. Гуревич такий вид діагностичного процесу розглядає як свого роду психологічний мистецтво, спеціальну "технологію", в цілому орієнтовану на "інтенсивне вивчення окремого випадку" і не завжди доступну практичному психологу.

Цей автор виділяє також методики високого рівня формалізації. Сюди включають тести, опитувальники, проектні методики та психофізіологічні методики. Для методик цієї групи характерні:

  • • жорстка регламентація процедури обстеження (точне дотримання інструкції, суворо визначені способи пред'явлення стимульного матеріалу, невтручання дослідника в діяльність випробуваного);
  • • стандартизація (наявність норм або інших критеріїв оцінки результатів, наприклад рівневі критерії);
  • • надійність і валідність, які виявляються в ході "обкатки".

Такі діагностичні засоби дають можливість отримати діагностичну інформацію у вигляді, який дає можливість кількісно і якісно (у разі рівневих критеріїв оцінки) порівнювати індивіда або групу людей з іншими групами людей з різних виділеним параметрами. При використанні методик високого рівня формалізації застосовуються, як правило, методи математичної статистики.

До групи слабо формалізованих методик автор відносить такі методи дослідження, як спостереження, опитування, аналіз продуктів діяльності. Для них характерно:

  • • відсутність яких-небудь кількісних норм оцінки, тобто неможливість застосувати в повному обсязі стандартизацію, статистичну норму;
  • • надзвичайна мінливість (мінливість настрою випробовуваних, мотивації в різних ситуаціях, стану в цілому), тобто знову-таки низька можливість об'єктивізації вимірювання;
  • • наявність професійного досвіду, психолого-педагогічної інтуїції дослідника.

У той же час такі методики можуть дати цінні відомості про психічні стани і процеси, які погано піддаються стандартизації, але мають велике значення при дослідженні дітей.

Методики саме цієї групи в основному і складають діагностичний інструментарій вихователя-практика.

Далі розглянемо, якого роду діагностичну інформацію отримує вихователь-практик. Це інформація двох видів:

А: диференційно-типологічна діагностика дитячої групи;

Б: повний психолого-педагогічний портрет вихованця на основі поглибленої діагностики.

Звичайною для масової школи є ситуація А - диференційно-типологічна діагностика дитячої групи, з якою працює вихователь. Метою диференційно-типологічної діагностики є якісна оцінка психічного розвитку дітей, їх регуляторної, пізнавальної і афективно-емоційної сфер, особистісних особливостей. Ця інформація вкрай важлива для вихователя, оскільки на її основі проектується виховна робота з групою дітей та окремими її членами. При цьому вихователю суттєво важливі простота діагностичного обстеження і його оперативність, що дозволяє своєчасно отримувати діагностичну інформацію і коригувати процес виховання певних якостей, мотивів і відносин.

В окремих випадках у вихователя виникає необхідність в повному психолого-педагогічному портреті того чи іншого вихованця - поглибленої діагностики (ситуація Б). Очевидно, що в умовах масової школи, коли у педагога виникає необхідність в такому портреті, він, як правило, звертається за допомогою до шкільного або клінічного психолога.

Поглиблена діагностика орієнтована на виявлення специфіки розвитку дитини, розуміння механізмів і причин, що призвели до даного типу умовно-нормативного або відхиляється розвитку. Отже, поглиблена оцінка може проводитися тільки в індивідуальному режимі обстеження. Така діагностика може бути: первинної; динамічної, за допомогою якої відслідковується динаміка розвитку, ефективність виховання, динаміка розвиваючих і (або) корекційних заходів; підсумкової.

Диференційно-типологічну і поглиблену діагностику можна проводити і в моніторинговому режимі (тоді вона набуває характеру динамічної та підсумкової діагностики), і в зрізовому (наприклад, в ситуації нової для вихователя дитячого гурту, в оздоровчому таборі, організації додаткової освіти).

Підсумком такої комплексної психологічної діагностики повинен стати психолого-педагогічний діагноз, який і дозволить не тільки описати актуальний стан дитини, віднести його до певного типу відхиляється (або умовно-нормативного) розвитку, а й забезпечити надійний прогноз його подальшого розвитку та виховання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук