Вступ

Навчальний посібник підготовлено на основі досвіду викладання курсу "Основи політичної культури" в Національному дослідницькому університеті Вища школа економіки за базовим навчальним планом у напрямку 41.03.04 "Політологія" підготовки бакалавра (базова професійна частина). Воно може бути використано також і для вивчення інших дисциплін при підготовці бакалаврів за напрямом "Політологія", ряду інших основних курсів за вибором ("Вступ до спеціальності", "Категорії політичної науки", "Політична теорія" та ін.), При підготовці магістрів з політології, соціології та економіці широкого кола програм, що включають розгляд ролі філософії, культури, політики, формальних і неформальних інститутів в розвитку суспільства, при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищій і середній школі: "Суспільствознавство", "Культурологія", "Політологія".

Окремого самостійного підручника (навчального посібника) по політичній культурі в даний час немає. У навчально-методичній літературі дана тематика представлена розділами (главами і параграфами) в підручниках з політології, культурології та соціології культури, в яких політична культура розглядається в контексті практик політичної участі, ролі особистості в політиці, психології поведінки, тобто переважно в якості мотиваційного чинника. Іноді автори обмежуються описом політичних культур історичного минулого або своєрідності політичних культур різних країн. З робіт, присвячених особливостям російської політичної культури, у зв'язку з цим слід відзначити книгу Ю. С. Пивоварова "Політична культура пореформеній Росії" (М .: ІНІСН РАН, 1994), публікацію дуже змістовної дискусії "Куди веде криза культури?" (М.: Ліберальна місія, 2011), в якій брали участь А. П. Давидов, І. М. Клямкин, А. В. Тихонов, І. А. Яковенко та інші видатні вітчизняні дослідники та експерти. Ні в якій мірі не заперечуючи зміст і значення цих та низки інших робіт, а навпаки, у відповідних розділах відсилаючи до них, автори навчального посібника зробили акцепт па наступних аспектах.

По-перше, упор на ціннісно-нормативні аспекти социогенеза дозволив не тільки розглянути динаміку політичної культури, її роль у розвитку суспільства, але і протиставити різні концепції та підходи (лібералізм і комунітаризм, марксизм і корпоративізм, інституціоналізм і солідаризм, раціоналізм і постсекуляризм та ін .), розглянувши їх як що не виключають, а взаємодоповнюючі один одного, розкрити їх можливості в залежності від історичної і певної політичної ситуації в конкретному суспільстві. Це дозволило спертися на результати всесвітнього науково-дослідного проекту World Value Survey (далі - WVS), в рамках якого протягом майже 40 років відстежувалася динаміка цінностей в більш ніж 80 країнах і на даних якої Р. Інглхарт і його колегами була побудована модель людського розвитку , на ряд інших авторитетних міжнародних досліджень, таких як "Культура має значення» (Culture Matters) С. Харрісона, дослідження Г.Хофстеде, Р. Льюїса, і органічно використовувати їх результати в контексті навчального посібника.

По-друге, акцент на даний нормативно-ціннісний підхід уможливив відхід від розуміння політичної культури як переважно ментального (психологічного) феномена. У результаті політична культура вперше систематично розглядається як прояв социогенеза в контексті його ціннісно-нормативного, інституційного змісту. Особливу увагу при цьому приділено факторам, що визначає формування і розвиток політичних культур, що відкриває можливість не тільки враховувати роль політичної культури в процесі вироблення і проведення реформ, а й управління розвитком самої політичної культури. Вперше з єдиної точки зору вивчено зв'язок політичної культури з національними та корпоративними діловими культурами, що вельми плідно для осмислення політичної культури на макро- і мікрорівнях.

В результаті вивчення дисципліни із застосуванням даного підручника студент повинен:

знати

  • • поняття і види політичної культури, її роль у розвитку суспільства;
  • • причини і джерела розвитку політичної культури, можливості та технологію управління цим розвитком;
  • • особливості формування та розвитку політичної культури в сучасних цивілізаційних умовах масового постіндустріального суспільства;

вміти

  • • розрізняти підходи до аналізу й оцінки політичних культур;
  • • використовувати можливості політичної філософії, соціології та психології в обгрунтуванні досліджень, розробці та реалізації проектної діяльності, реалізації культурної, національної політики;
  • • використовувати різні підходи до аналізу проблем політичної історії та актуальних проблем політичної теорії та практики;

володіти

  • • основним термінологічним апаратом аналізу політичної культури:
  • • способами порівняльного аналізу політичних культур, оцінки їх ролі в соціально-економічному розвитку;
  • • здатністю формулювати на основі набутих знань власні судження й аргументи з актуальних проблем.

Основний текст посібника присвячений розгляду політичної культури, її природи і значення, ціннісно-нормативних чинників социогенеза і компонентів політичної культури, її співвідношення з соціальними інститутами і порядками. Аналізуються методи вивчення політичної культури, типології політичних культур, фактори (механізми) формування та розвитку політичної культури, роль у цих процесах соціальних комунікацій, особливості політичної культури масового інформаційного суспільства. Спеціальна увага приділяється співвідношенню політичної культури й особистості; національних, корпоративних ділових культур і політичної культури; ролі культури у формуванні та розвитку націй. На основі порівняльного аналізу виявляється значення політичної культури як ресурсу і бар'єру розвитку (модернізації) суспільства.

Рубрикація тексту, що складається з трьох розділів і дев'яти глав, відповідає логіці викладу навчального матеріалу та програмі навчальної дисципліни. Всі глави містять висновки, узагальнюючі навчальний матеріал по темі, а також дидактичний апарат: рекомендовану по даній темі літературу і питання для контролю та самостійної роботи, глосарій використовуваних термінів.

Зміст даного видання є доповненням і розвитком змісту підручника "Політична філософія" (, +2014). Тому ці два видання рекомендується використовувати в комплексі.

Застосовувані визначення та формулювання відповідають загальноприйнятій наукової термінології. Виклад будується від простого до складного з використанням прикладів і порівнянь, взятих з політичної історії та сучасної політичної практики.

Автори висловлюють щиру вдячність Російської асоціації політичних наук (РАПН). Конгреси, конференції та симпозіуми, організовувані РАПН і за її підтримки, завжди відрізняються високим теоретичним рівнем і широкою палітрою обговорюваних питань, що вельми допомогло нам дати максимально можливий огляд сучасних точок зору, позицій і підходів до осмислення ролі і значення політичної культури в сучасному суспільстві.

Без публікацій в таких періодичних виданнях, як "Питання філософії", "Культура і семиозис", "Публічна політика", "Філософські науки", "Человек.ru", "Journal of Russian Communication" та інших ряд авторських ідей, використовуваних в даному виданні, не пройшов би наукової апробації.

Автори також вдячні своїм студентам - бакалаврам та магістрантам, які брали активну участь у семінарах та колоквіумах, па яких обговорювалися багато ідей, представлені в книзі, і проходила її апробація, що дозволило більш точно розставити акценти і відпрацювати методичні прийоми і рекомендації. Особлива вдячність С. М. Шмельової, що взяла активну участь у забезпеченні навчально-методичного формату рукопису.

І наша особлива подяка видавництву "", який дав нам можливість підготувати і опублікувати дану авторську роботу.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >