Навігація
Головна
 
Головна arrow Аудит та Бухоблік arrow Аудит
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аудит правильності віднесення витрат на основне і допоміжне виробництво

Відповідно до ПБО 10/99 витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), відносяться до витрат по звичайних видах діяльності. При їх обліку повинна бути забезпечена угруповання по наступним елементам: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація, інші витрати.

При перевірці правильності віднесення витрат на основне і допоміжне виробництва основними джерелами інформації для аудитора є записи по рахунках 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25 "Загальновиробничі витрати" і 26 "Загальногосподарські витрати", а також первинні (зведені) облікові документи, що послужили підставою для записів за цими рахунками.

Рахунки 20 і 23 - калькуляційні. За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду відображаються прямі витрати, пов'язані безпосередньо з випуском продукції, виконанням робіт і наданням послуг, в кореспонденції з кредитом рахунків з обліку виробничих запасів, розрахунків з оплати праці і т.п. Аналітичний облік на рахунку 20 ведеться за видами витрат та видами продукції, що випускається, за рахунком 23 - з видів виробництва.

За кредитом рахунка 20 відображаються суми фактичної собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Ці суми списуються з рахунку 20 в кореспонденції з дебетом рахунків 40 "Випуск продукції (робіт, послуг), 43" Готова продукція ", 90" Продажі "та ін. Сальдо за рахунками 20, 23 на кінець звітного періоду показує вартість незавершеного виробництва. Аудитор повинен мати на увазі, що від правильності визначення вартості незавершеного виробництва залежить правильність обчислення собівартості готової продукції.

Особливу увагу при перевірці треба звернути на правильність документального оформлення витрат, відображених на рахунках 20, 23: всі записи по рахунках повинні бути підтверджені первинними обліковими документами, оформленими у встановленому порядку, або відповідними розрахунками, наприклад розрахунком розподілу загальновиробничих і загальногосподарських витрат.

При перевірці правильності віднесення витрат на основне і допоміжне виробництва аудитору необхідно враховувати, що на рахунках 20, 23, 25 і 26 повинні бути відображені витрати, що відносяться тільки до даного звітного періоду, незалежно від часу їх оплати. Витрати, вироблені в даному звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів, відображаються на рахунку 97 "Витрати майбутніх періодів". У частині витрат, що відносяться до даного звітного періоду, які будуть вироблені в майбутніх періодах, може бути нарахований в установленому порядку резерв, наприклад резерв витрат на оплату відпусток працівників, резерв витрат по ремонту основних засобів та ін. Створені резерви відображаються за кредитом рахунка 96 " Резерви майбутніх витрат "і дебету рахунків 20, 23, 25, 26. Створення резервів повинно бути передбачено обліковою політикою підприємства.

Аудитор вивчає записи по рахунках 20, 23, 25 і 26, а також підтверджують їх первинні та зведені облікові документи. Це дозволяє встановити правильність віднесення тих чи інших витрат на зазначені рахунки, визначити їх доцільність і законність і підтвердити або не підтвердили зроблені витрати і собівартість випущеної продукції.

При аудиті матеріальних витрат слід враховувати, що витрачені в процесі виробництва матеріальні ресурси відображаються в аналітичному обліку по елементу "матеріальні витрати", а в калькуляційних розрахунках - за статтями калькуляції, при цьому частина матеріальних витрат може бути відображена за комплексним калькуляційних статтях - загальновиробничі витрати, загальногосподарські витрати та ін.

Матеріальні витрати відображаються за дебетом рахунків 20, 23, 25 і 26 в кореспонденції з кредитом рахунків 10 "Матеріали" (за субрахунками), 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і т.д.

При аудиті необхідно перевірити не тільки правильність кореспонденції рахунків, але і правильність формування фактичної собівартості надійшли сировини і матеріалів при їх оприбуткуванні і списанні на виробництво.

Матеріали та інші ресурси приходуют за фактичною собівартістю, яка включає суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику, мита, суми, що сплачуються за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів, плату за транспортування і зберігання.

Оцінка матеріальних ресурсів, списаних у виробництво, може здійснюватися одним з таких методів: за собівартістю кожної одиниці; по середній собівартості; за собівартістю перших за часом закупівель (метод ФІФО). Обраний організацією метод оцінки повинен бути закріплений в його обліковій політиці. Аудитору слід перевірити дотримання підприємством облікової політики в цій частині, встановити правильність розрахунків собівартості ресурсів, списаних на виробництво.

Далі аудитор перевіряє правильність використання матеріалів, сировини та інших ресурсів на виробництво продукції. Така перевірка здійснюється за первинними документами, які повинні бути оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухгалтерський облік.

Відпуск матеріалів, сировини у виробництво повинен проводитися в суворій відповідності до затверджених на підприємстві нормами, оформлятися лімітно-збірними картами, вимогами, накладними та іншими документами. У них відпущені матеріали повинні вказуватися у відповідних одиницях виміру: за вагою, обсягом, площі або рахунку. Приймання матеріалів в цеху також повинна здійснюватися по вазі, пересчету, заміром обсягу. Якщо це не робилося, аудитор повинен зафіксувати такі факти у своїй робочої документації і відзначити їх у письмовому повідомленні керівнику підприємства як недолік обліку і внутрішнього контролю.

Зауважимо, що відпуск сировини і матеріалів у виробництво не завжди означає їх безпосереднє споживання в процесі виробництва. Нерідко матеріали та інші цінності надходять в цехові комори, а потім відпускаються на робочі місця. При перевірці необхідно проаналізувати оформлення цих операцій і визначити дієвість внутрішнього контролю.

Застосовується кілька способів внутрішнього контролю та обліку витрат матеріалів та інших цінностей у процесі виробництва продукції: документальне оформлення відхилень від норм, партійний розкрій матеріалів, інвентарний метод та ін. Застосування того чи іншого методу обліку і внутрішнього контролю залежить від особливостей витрачених матеріалів і технології виробництва.

Витрати на оплату праці та відрахування на соціальні потреби відображаються за дебетом рахунків 20, 23, 25 і 26 з кредиту рахунків 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці", 69 "Розрахунки але соціальному страхуванню і забезпеченню". Для перевірки витрат на оплату праці аудитор використовує наказ про прийняття на роботу, первинні документи (наряди), розрахунково-платіжні відомості, зведені відомості по нарахуванню заробітної плати та інші документи в залежності від прийнятого на підприємстві порядку оформлення виробітку, обліку робочого часу, рівня автоматизації бухгалтерського обліку та розрахунків.

При перевірці необхідно переконатися, що в виробничі витрати правомірно включені оплата праці працівників і відрахування на соціальні потреби. Іноді премії або матеріальна допомога помилково неправомірно відноситься на виробничі витрати. Крім того, аудитору необхідно переконатися, що в собівартість продукції не включаються витрати на оплату праці працівників, зайнятих в інших видах діяльності. При перевірці відрахувань на соціальні потреби аудитор повинен звернути увагу, щоб джерело нарахування внесків збігався з джерелом нарахування фонду оплати праці.

Амортизація основних засобів відображається за дебетом рахунків 20, 23, 25 і 26 з кредиту рахунку 02 "Амортизація основних засобів". Нарахування амортизації об'єктів основних засобів здійснюється одним з таких способів:

  • - Лінійний спосіб;
  • - Спосіб зменшуваного залишку;
  • - Спосіб списання вартості за сумою чисел років терміну корисного використання;
  • - Спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт).

В ході аудиту необхідно переконатися в правильному застосуванні методів і норм амортизаційних відрахувань протягом періоду, що перевіряється.

Інші витрати включають деякі інші витрати, що включаються в собівартість продукції, але не показані по перерахованим вище елементами витрат, наприклад витрати на відрядження, на підготовку та перепідготовку кадрів, ремонт основних засобів, оплата послуг зв'язку, плата стороннім організаціям за пожежну і сторожову охорону та ін .

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук