Навігація
Головна
 
Головна arrow Менеджмент arrow Інноваційний менеджмент
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Еволюція підходів до управління інноваціями

За кордоном роль і підходи до управління інноваційною діяльністю постійно змінюються і розвиваються. Еволюція підходів до управління інноваціями в західних школах менеджменту представлена на рис. 1.28.

Еволюція походів до управління інноваційним розвитком підприємств у західних країнах

Рис. 1.28. Еволюція походів до управління інноваційним розвитком підприємств у західних країнах

Також змінювалися і підходи до організації управління інноваційною діяльністю на підприємствах. Спочатку інновації розглядалися як окремі функціональні області підприємства (функціональний підхід), а процеси організації інноваційної діяльності та управління нею концентрувалися в окремих функціональних підрозділах, зайнятих дослідженнями, проектуванням, конструкторської та технологічної підготовкою виробництва. Дана модель передбачала високий спеціалізацію, що підвищувало технологічний рівень розробок, сприяючи підвищенню якості та вдосконаленню продуктів і технологій. Однак у процесі освоєння виробництва нових продуктів і технологій між функціональними службами постійно виникали конфлікти. Наприклад, технологи вимагали спростити конструкцію майбутнього виробу або замінити матеріали з урахуванням наявної технологічної бази, що в кінцевому підсумку погіршувало конструктивні властивості продукту.

Внаслідок цього відбулася зміна парадигми управління інноваційною діяльністю від функціонального до проектного підходу. Управління інноваційними проектами стали виділяти в окремі "крос-функціональні" проекти, а структури управління підприємствами з лінійно-функціональних стали трансформуватися в матричні, або проектні, програмно-цільові (рис. 1.29). Наявність горизонтальних зв'язків, єдине бачення кінцевого результату у всіх учасників проекту сприяло уникнути конфліктів. Крім того, проектний підхід дозволяв концентрувати ресурси, контролювати терміни виконання окремих робіт і етапів, підвищувати результативність інноваційних проектів. Однак даний підхід слабо враховував потреби споживачів, динаміку ринкової кон'юнктури, досягнення конкурентів і т.п.

Внаслідок цього в даний час все більш широке поширення одержує процесний підхід, який розглядає інноваційну діяльність комплексної, що охоплює всі підрозділи підприємства і представляють собою комплекс бізнес-процесів зі створення, освоєння, просуванню і супроводу інновацій. З одного боку, зберігається поглиблена спеціалізація учасників інноваційного процесу, властива функціональному підходу і забезпечує високий технологічний рівень розробок, з іншого - бізнес-процеси забезпечують інтеграцію учасників і концентрацію ресурсів, а їх регламентація, як і в проектному підході, забезпечує дотримання термінів і можливість координації дій у процесі інноваційної діяльності. Крім того, процесний підхід передбачає, що інноваційна діяльність стає постійною формою розвитку підприємства і не закінчується реалізацією окремих проектів. Тим не менш, для окремих інновацій або в малих інноваційних підприємствах з успіхом знаходить своє застосування проектний підхід до управління інноваційною діяльністю.

Стадії інноваційної діяльності на підприємстві

Інноваційна діяльність на підприємствах включає наступні стадії (згідно з типовим життєвому циклу продукту або технології), що визначають рівень зрілості інновації.

Модель програмно-цільового (матричного) механізму управління інноваційним процесом

Рис. 1.29. Модель програмно-цільового (матричного) механізму управління інноваційним процесом

  • 1. Науково-дослідні роботи, в результаті яких формується наукова документація (як правило, звіт про результати НДР). На основі створеної в процесі НДР документації формулюється Технічне завдання (ТЗ) на дослідно-конструкторські розробки (ДКР) і проектування документації з технологічної підготовки виробництва (ТПП). Самостійним результатом НДР є охороноздатні об'єкти інтелектуальної власності з високим комерційним потенціалом, які можуть бути передані іншим підприємствам на комерційній або некомерційній основі за договором трансферу (ліцензійною угодою). Для маркетингових і організаційних інновацій дана стадія може бути трансформована в розробку організаційних проектів. Організація НДР регламентується стандартом ГОСТ 15.101-98 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Порядок виконання науково-дослідних робіт". У складі НДР виділяються наступні етапи:
    • • розробка ТЗ на НДР (патентні дослідження, аналіз науково-технічної інформації, аналіз проблем суспільства і закономірностей його розвитку, оцінка масштабів і термінів НДР);
    • • розробка технічної пропозиції (джерела та інструменти досліджень, методи та вимоги до результатів досліджень, включаючи склад звітної документації);
    • • проведення теоретичних і експериментальних досліджень (гіпотеза, планування експерименту, експеримент, розробка теорії та методології);
    • • оформлення результатів НДР;
    • • приймання-здача НДР, включаючи захист наукових результатів.
  • 2. Дослідно-конструкторські роботи в процесі конструкторської підготовки виробництва (КПП), в результаті яких формується комплект робочої документації (ескізний і детальні проекти продукту), а також виготовляються дослідні та промислові зразки продукції, виходячи з чого формулюється ТЗ на ТПП. Самостійним результатом ОКР є охороноздатні об'єкти інтелектуальної власності з високим комерційним потенціалом, які можуть бути передані іншим підприємствам на комерційній та некомерційній основі за договором трансферу (ліцензійною угодою). Для маркетингових і організаційних інновацій дана стадія може бути виключена. Організація ДКР регламентується Єдиною системою конструкторської документації (ЕСКД). Основними стадіями КПП є:
    • • технічне завдання (призначення вироби, основні експлуатаційні показники, оцінка попиту, оцінка ефективності виробництва і споживання);
    • • технічна пропозиція (можливість і способи задоволення вимог ТЗ, обмеження і додаткові умови виробництва, уточнена оцінка ефективності);
    • • ескізний проект (принципові схеми функціонування вироби, специфікації, макети, уточнення показників ефективності та експлуатаційних показників);
    • • технічний проект (конструкторська документація окремих вузлів і деталей, міцнісні розрахунки, оцінка досягнення цільових експлуатаційних показників);
    • • розробка робочої документації (для виготовлення дослідного зразка, пробної серії, серійного виробництва).
  • 3. Технологічна підготовка виробництва, в результаті якої формується комплект технологічної документації (включаючи технологічні карти, робочу документацію на нестандартне обладнання, інструменти і пристосування, планування виробничих приміщень з розміщенням обладнання та ін.). Самостійним результатом ТПП є охороноздатні об'єкти інтелектуальної власності з високим комерційним потенціалом, які можуть бути передані іншим підприємствам на комерційній та некомерційній основі за договором трансферу (ліцензійною угодою). Для маркетингових та організаційно-управлінських інновацій дана стадія може бути виключена. Організація ТПП регламентується стандартом Єдиною системою технологічної підготовки виробництва (ЕСТПП) і відповідно до Єдиної системою технологічної документації (ЕСТД).
  • 4. Освоєння виробництва, в процесі якого виконуються необхідні будівельно-монтажні роботи, набувається / виготовляється, встановлюється, налагоджується і вводиться в експлуатацію технологічне обладнання, організовуються поставки сировини, матеріалів, комплектуючих, інструменту і оснащення, допоміжних витратних матеріалів, вводяться регламенти виробництва (проект виконання робіт (ППР), технологічні нормативи та ін.), проводиться набір додаткових робітників і (або) їх навчання, виконуються інші роботи, необхідні для виробництва нового продукту і (або) застосування нової технологіі1. Для маркетингових та організаційно-управлінських інновацій дана стадія може бути трансформована в освоєння нових методів і підходів до організації просування і супроводу продукту, управління виробництвом і реалізацією продукції.
  • 5. Збут і супровід виробництва і експлуатації (споживання) продукту / технології, що передбачає розробку комплексу заходів щодо забезпечення ритмічного (відповідно до графіка поставок продукції) виробництва, маркетингової підтримки, логістики, взаємодії (включаючи навчання та консультування) зі споживачем, організації гарантійного та післягарантійного ремонту та обслуговування продукту. Дана стадія може являти собою окремі забезпечують інновації або бути самостійними маркетинговими або організаційними інноваціями.
  • 6. Організація діяльності з утилізації продукту (переробка, захоронення та ін.). Стадія може бути відсутнім для нематеріальних продуктів або послуг, а також для маркетингових та організаційно-управлінських інновацій. Вона може являти собою окремі забезпечують інновації або бути самостійними маркетинговими або організаційними інноваціями.

Стадії інноваційної діяльності можуть бути реалізовані як усередині одного підприємства, так і розподілені між кількома підприємствами-учасниками залежно від конфігурації процесу інноваційної діяльності. Якщо склад підприємств - учасників процесу інноваційної діяльності заздалегідь визначений і строго обмежений, то має місце модель закритих інновацій. Якщо склад підприємств процесу інноваційної діяльності заздалегідь невідомий і необмежений, то має місце модель відкритих інновацій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Аудит та Бухоблік
Банківська справа
БЖД
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Нерухомість
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
Соціологія
Статистика
Техніка
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Пошук